Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-527/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Кляшторний В.С.
Суддя-доповідач: Кухар С.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 лютого 2012 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого - судді: Бондаря М.С.
суддів: Кухаря С.В.
Полякова О.З.
при секретарі Волчановій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 09 березня 2010 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стяг нення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки та ро зірвання кредитного договору,
ВСТАНОВИЛА :
У жовтні 2009 року ВАТ «Державний ощадний банк України»звернувся до суду з вказаним позовом в якому вказав, що 25.07.2007 року між відповідачкою ОСОБА_3 та позивачем ВАТ «Державний ощадний банк України»було укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 836-Ф (надалі кредитний договір). На підставі кредитного договору відповідачці наданий кредит в сумі 50 000 доларів США строком до 24.07.2017 року. Згідно кредитному договору, була встановлена плата у розмірі 14 % річних, які повинні сплачуватися на залишок заборгованості за кредитом. Суму кредиту року було збільшено до 70 000 доларів США на підставі Додаткового договору № 1 до договору відновлювальної кредитної лінії № 836-Ф від 25.07.2007 року.
Виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором було забезпечено дого вором іпотеки № 1Z\836-Ф від 25.07.2007 року, укладеним між ВАТ «Державний ощадний банк України»та відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Договір іпотеки від 25.07.2007 року посвідче ний приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5, ре єстраційний № 1862. Відповідно до п.1.2. договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно: трикімнатна квартира АДРЕСА_1 зага льною площею 67,46 кв.м., житловою площею 41,9 кв.м.
Крім того, з метою виконання відповідачкою ОСОБА_3 зобов'язань за кредит ним договором, між ВАТ «Державний ощадний банк України»та відповідачкою ОСОБА_4 було укладено 25.07.2007 року договір поруки № 1П/836-Ф, відповідно до якого пору читель на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання солідарно відповідати перед банком по зобов'язанням позивальника, які виникають з умов кредитного договору щодо повернення в повному обсязі наданого кредиту, сплати відсотків та інших платежів, передбачених кредит ним договором.
Свої зобов'язання по договору кредиту позивач виконав в повному обсязі - надав кре дит відповідачці ОСОБА_3 в розмірі 70 000 долара США.
Однак, відповідачка ОСОБА_3 свої зобов'язання за кредитним догово ром виконує не належним чином, у зв'язку з чим, станом на 09 березня 2010 року виникла за боргованість в сумі 83 283, 03 долара США та 12 503 грн. 75 коп. Офіційний курс НБУ станом на 02.03.2010 року становить 799 грн. за 100 доларів США. І Таким чином загальна сума заборгованості станом на 09.03.2010 року за курсом НБУ становить 669 945 грн. 16 коп.
Банк просив суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість в розмірі 669 945 грн. 16 коп., стягнути з відповідачів судові витрати, розірвати кредитний договір № 836-Ф від 25.07.2007 року, звернути стягнення на предмет іпотеки: трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, що знаходиться в іпотеці на підставі договору іпотеки нерухомого майна № 12\836-Ф від 25.07.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5, реєстраційний № 1862.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09 березня 2010 року позов задоволено.
Апеляційне провадження відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_3 В своїй апеляційній скарзі апелянт посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права просить суд змінити рішення суду першої інстанції, шляхом виключення з резолютивної частини абзацу щодо звернення стягнення на квартиру, та частини щодо стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором.
Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
З матеріалів справи вбачається, що суд з дотриманням вимог ст.ст. 212–215 ЦПК України належно оцінив надані сторонами докази, виконав всі вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно з законом, вирішивши питання наявності обставин, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, суті правовідносин, що випливають із встановлених обставин, правильно застосував правові норми до цих правовідносин і дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як передбачено ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 589 ЦК України в разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також вимог, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основними зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно із ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до ст. 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.
Так, судом першої інстанції встановлено, що 25.07.2007 року між відповідачкою ОСОБА_3 та позивачем ВАТ «Державний ощадний банк України»було укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 836-Ф. На підставі кредитного договору відповідачці наданий кредит в сумі 50 000 доларів США строком до 24.07.2017 року під 14 % річних, які повинні сплачуватися на залишок заборгованості за кредитом. Суму кредиту року було збільшено до 70 000 доларів США на підставі Додаткового договору № 1 до договору відновлювальної кредитної лінії № 836-Ф від 25.07.2007 року.
25.07.2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України»та відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено дого вір іпотеки № 1Z\836-Ф, посвідче ний приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5, ре єстраційний № 1862. Відповідно до п.1.2. договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно: трикімнатна квартира АДРЕСА_1
25.07.2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України»та відповідачкою ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 1П/836-Ф, відповідно до якого пору читель на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання солідарно відповідати перед банком по зобов'язанням позивальника, які виникають з умов кредитного договору щодо повернення в повному обсязі наданого кредиту, сплати відсотків та інших платежів, передбачених кредит ним договором.
Свої зобов'язання по договору кредиту позивач виконав в повному обсязі - надав кре дит відповідачці ОСОБА_3 в розмірі 70 000 долара США.
Відповідач ОСОБА_3 свої зобов'язання за кредитним догово ром не виконує із-за чого загальна сума заборгованості станом на 09.03.2010 року за офіційним курсом НБУ становить 669 945 грн. 16 коп.
Надіслані на адресу відповідачів вимоги та попередження про повернення заборгованості залишена ними без уваги.
Отже, суд дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для звернення стягнення на заставлене майно відповідачів на суму заборгованості за кредитним договором й обґрунтовано задовольнив в цій частині позов.
Доводи апеляційної скарги є безпідставними оскільки зводяться в основному до захисту інтересів поручителя - ОСОБА_4, яка з рішенням суду згодна, його не оскаржила і прав своїх щодо оскарження апелянту не довіряла.
Підстав для скасування рішення суду не встановлено.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09 березня 2010 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий: Судді: