Судове рішення #2086374
Справа № 1-61 /2008рік

Справа № 1-61 /2008рік.

 

 

 

 

 

В И Р О К

ІМ'ЯМ  УКРАЇНИ

 

16 квітня  2008 року                   Староміський районний суд міста Вінниці

 

в складі :

                        головуючого судді                                   Нечипорук Л.Ф.,

                        при секретарі                                          Голубенко Т.П.,

                        з участю прокурора                                Підопригори І.Р.,

                       та адвоката                                          ОСОБА_2.

 

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Вінниці кримінальну справу про обвинувачення:

-     ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця смт. Летичів, Хмельницької області, з середньою освітою, непрацюючого, не одруженого, зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2, раніше не судимого,

   

                              за ст. 289 ч.1 КК України, -

 

в с т а н о в и в :

 

ОСОБА_1 30.09.2007 року в період часу з 13.00 год. до 14.00 год., поблизу станції технічного обслуговування, що по вул. Г.Успенського, буд.91 в м. Вінниці, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, з метою використати його для проїзду, шляхом вільного доступу, через незамкнені двері, потрапив до автомобіля «Опель Вектра», державний номерний знак НОМЕР_1, який належав ОСОБА_3., за допомогою ключа, що знаходився в замку  запалювання, завів двигун та таємно, незаконно заволодів даним транспортним засобом, зникнувши з місця пригоди, чим завдав потерпілому  матеріальної шкоди на суму 25000 грн.

Підсудний ОСОБА_1 свою вину в скоєні даного злочину визнав повністю, суду показав, що 30.09.2007 року ОСОБА_3., з яким він працює на СТО, попросив купити йому сигарети, при цьому він не казав, щоб для цього він їхав на автомобілі. Оскільки він і раніше їздив на автомобілі ОСОБА_1, сів в автомобіль «Опель-Вектра», який стояв поряд з боксом СТО, ключі від якого були в замку запалення і поїхав в магазин «Формула», що по вул. Г. Успенського в м. Вінниці. Біля магазину він зустрів знайомого, який попросив відвезти його до бабусі в с. Жахнівка Тиврівського району, звідки повернувся лише близько 21.00 год. ОСОБА_3 про поїздку у село не попередив, оскільки в телефоні розрядилась батарея. На наступний день теж нічого йому не сказав, так як злякався його можливої реакції.

Крім визнання вини ОСОБА_1. його вина доводиться показами потерпілого, свідків, дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи.

Зокрема, потерпілий ОСОБА_3. суду показав, що 30.09.2007 року він разом з ОСОБА_4., ОСОБА_5 та ОСОБА_1. прибирали в боксі СТО.  Близько 12.30 год. ОСОБА_1 сказав, що йому треба зустрітись з товаришем на Центральному ринку і попросив  у нього належний йому автомобіль, однак він йому відмовив. Згодом він попросив ОСОБА_1 купити  йому сигарети. Про те, щоб взяти автомобіль той не питав. Однак, коли через 40 хвилин  виявилось, що машини немає, і ОСОБА_1 не повернувся, почав дзвонити йому на телефон. На телефонні дзвінки він не відповідав. Знайомий ОСОБА_6 повідомив, що бачив його з невідомим хлопцем біля магазину, які на автомобілі поїхали в напрямку смт.Тиврів. В пошуках машини він поїхав на автозаправну станцію, де підтвердили, що бачили двох хлопці в такій машині, які поїхали в сторону смт. Тиврів. Після цього він написав заяву в міліцію про те, що у нього викрали автомобіль.

Свідок ОСОБА_7суду показав, що 30.09.2007 року він, ОСОБА_3., ОСОБА_1, ОСОБА_8 були на роботі - станції техобслуговування. ОСОБА_1 попросив у ОСОБА_3 машину, щоб кудись з'їздити, йому не дозволили. Потім ОСОБА_1 сів в автомобіль і поїхав. В якому напрямку, йому не відомо. Через годину ОСОБА_3. почав телефонувати ОСОБА_1 на телефон, але він не відповідав. Зі слів ОСОБА_6 стало відомо, що він з невідомим хлопцем поїхав в напрямку смт. Тиврів. Після цього ОСОБА_3. написав заяву про викрадення у нього  автомобіля.   

Свідок ОСОБА_8 суду показав, що 30.09.2007 року він, ОСОБА_3., ОСОБА_1, ОСОБА_7були на роботі - станції техобслуговування. Про заволодіння транспортним засобом  ОСОБА_3 ОСОБА_1. він особисто дізнався зі слів ОСОБА_3, однак  в зв»язку із значним проміжком часу  він на даний час не може зазначити чи з дозволу ОСОБА_3 чи ні. Однак після розмови із схвильованим ОСОБА_3 щодо зникнення транспортного засобу з ОСОБА_1., який на мобільні телефонні дзвінки не відповідав, вони всі були  схвильовані в певній мірі долею ОСОБА_1  та намагались його розшуками, після чого звернулись по допомогу до працівників міліції.

Свідок  ОСОБА_6 суду показав, що 30.09.2007р. близько 13 год. він заїхав на роботу, де були всі працівники  і займались прибиранням боксу. Зі слів хлопців йому стало відомо, що   ОСОБА_1  без відому ОСОБА_3 взяв  транспортний засіб останнього та поїхав  у невідомому напрямку. Також, через деякий час він був свідком того,  як біля магазину  «Формула» по вул. Г.Успенського м. Вінниці  як ОСОБА_1 з невідомим хлопцем сіли в автомобіль ОСОБА_3  «Опель-Вектра» та поїхали в сторону вул. Київської м. Вінниці.

Також вина підсудного доводиться  дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи:

- заявою потерпілого  ОСОБА_3 до Староміського ВМ  про незаконне заволодіння його транспортним засобом «Опель-Вектра» від 30.09.2007р. ( а.с.3 );

- копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу « Опель-Вектра « за ОСОБА_3 ( а.с.12);

            - протоколом огляду місця події від 30.09.2007р. ( а.с.16 ) та постановою  про визнання та приєднання до справи речових доказів ( а.с.17);

            - актом амбулаторної судово-психіатричної експертизи №215 від 15.11.2007р., згідно якому на час скоєння злочину ОСОБА_1 на хронічне душевне захворювання не страждав, перебував поза будь-яким тимчасовим  хворобливим розладом психічної діяльності. На час скоєння злочину міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час на хронічне душевне захворювання не страждає, перебуває  поза будь-яким тимчасовим  хворобливим  розладом психічної діяльності, на теперішній час може усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує                  ( а.с.52-53);

            - показами підсудного ОСОБА_1 на досудовому слідстві в якості підозрюваного та обвинувачено, де останній повністю визнає свою вину та зазначає, що  «.. ОСОБА_1 попросив  мене купити  їм цигарки «Мальборо», при цьому він не казав мені, щоб  я їхав на його автомобілі... Свою вину втому, що  я незаконно взяв автомобіль ОСОБА_1 визнаю». Дані покази є послідовними та знайшли своє підтвердження під час судового слідства ( а.с.25-26, 40-41 );

            - показами потерпілого ОСОБА_3 на досудовому слідстві, який будучи попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України, зазначив, що «... раніше я дозволяв ОСОБА_1 брати мій автомобіль, однак сьогодні, коли він попросив мене взяти машину, я йому не дозволив, так як  автомобіль не пройшов державного технічного огляду» (а.с.11) Дані покази давались  уповноваженим на те особам, належним чином оформлені, узгоджуються з показами свідків та дослідженим в судовому засіданні матеріалам справи, а тому суд бере їх до уваги  в повному обсязі.

            Твердження ОСОБА_3 в судовому засіданні про те, що звертаючись в міліцію про допомогу  він  впершу чергу   хвилювався за  зникнення ОСОБА_1, а  не транспортного засобу,  суд  відхиляє та оцінює як прояв героїзму.

За викладених обставин, дії  ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст.289 ч.1 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом.

Суд вважає необхідним виключити з обвинувачення ОСОБА_1 таку кваліфікуючу ознаку як « з будь-якою метою ». яка не передбачена диспозицією ст. 289 ч.1 КК України в редакції від 22.09.2005р.

          При визначенні виду та міри покарання суд враховує те, що підсудний раніше не судимий, повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, за місцем проживання характеризується позитивно, що є обставинами, що пом»якшують покарання підсудного.

            Обставин, що обтяжують покарання підсудного -  судом не встановлено.

            Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного,  обставини, що пом'якшують його покарання, суд вважає, що  виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст. 75 КК України.          

            Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд -

 

з а с у д и в :

 

Визнати винним  ОСОБА_1 в скоєнні злочину передбаченого ст. 289 ч.1КК України та призначити йому покарання   у вигляді трьох  років позбавлення   волі.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_1  від відбування покарання з випробуванням, встановити іспитовий строк тривалістю два  роки.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на  ОСОБА_1 слідуючі обов'язки :

·        повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;

·        періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Речовий доказ -  автомобіль «Опель Вектра», д.н. НОМЕР_1, який переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_3. -  залишити йому ж.

Запобіжний захід підсудному до набрання вироком законної сили залишити попередній - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області на протязі 15 діб з моменту його проголошення.

 

            Суддя:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація