АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-а-155
Головуючий по 1-й інстанції ВОЛЮВАЧ О.В.
Суддя-доповідач: Ландар О. В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2011 року м.Полтава
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого Ландар О.В.
Суддів Бурди К.І., Довгаль С.А.
за участю прокурора Рибачук Г.А.
захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3
засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні 17 лютого 2011 року в м. Полтаві кримінальну справу за апеляційними скаргами засудженого ОСОБА_4 та в його інтересах захисника ОСОБА_6, адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Лубенського міскрайонного суду від 26 листопада 2010 року,-
В С Т А Н О В И Л А :
Цим вироком
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Севастополь, житель АДРЕСА_1, громадянин України, освіта неповна середня, неодружений. непрацюючий, раніше не судимий,-
засуджений за п.12 ч.2 ст.115 КК України на 13 (тринадцять) років позбавлення волі.
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець с.Калайдинці, житель АДРЕСА_1, громадянин України, освіта неповна середня, непрацюючий, раніше не судимий,-
засуджений за п.12 ч.2 ст.115 КК України на 11 (одинадцять) років позбавлення волі.
Стягнуто із засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 солідарно на користь потерпілої ОСОБА_7 у рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди 5865грн.88 коп. та 50 тис.грн. моральної шкоди.
Вирішено питання про речові докази.
За вироком суду ОСОБА_4 та ОСОБА_5 засуджені за вчинення навмисного вбивства ОСОБА_8,ІНФОРМАЦІЯ_7, за таких обставин.
ІНФОРМАЦІЯ_2 неповнолітній ОСОБА_5 разом з засудженим ОСОБА_4 у домогосподарстві останнього у АДРЕСА_1 розпивали спиртні напої.
Близько 16 години побачивши на вулиці біля свого двору ОСОБА_8, якого ОСОБА_4 підозрював у вчиненні крадііжки бідону, засуджені ОСОБА_5 і ОСОБА_4 за попередньою змовою між собою, вирішили вчинити фізичне насильство над ним. З цією метою, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, вони підійшли до ОСОБА_8 де ОСОБА_4 відразу завдав йому удар кулаком у обличчя, а вслід за ним неповнолітній ОСОБА_5 наніс удар ногою в область грудної клітки, він чого той упав. Лежачому потерпілому засуджені завдали ще по одному удару ногою по грудній клітині, а коли він підвівся – повели його до мешканця цього ж села ОСОБА_9, перед яким ОСОБА_8 мав борг.
По дорозі ОСОБА_4 повторно завдав потерпілому удар ліктем в лице, а пройшовши 200 метрів - ще наніс ОСОБА_8 два удари кулаком у обличчя, від чого він знов упав.Сівши на потерпілого заверху, засуджений ОСОБА_4 продовжував наносити йому удари кулаками та ліктями в грудну клітину і обличчя, а коли засуджений ОСОБА_5 ударив його ногою в голову, потерпілий втратив свідомість.
Після того, як ОСОБА_8 прийшов до тями засуджені продовжили вести його у напрямку домогосподарства ОСОБА_9 При цьому спустившись до яру, засуджені вирішили знову нанести тілесні ушкодження потерпілому і, як указано у вироку, реалізуючи цей намір, та усвідомлюючи можливість настання смерті ОСОБА_8, але байдуже ставлячись до цього, діючи з непрямим умислом, засуджений ОСОБА_4 поштовхом у плече спочатку повалив потерпілого на землю і наніс йому кілька ударів кулаками в обличчя та у грудну клітину, а потім умисно завдав йому не менше трьох ударів, стрибаючи колінами на грудну клітину, а засуджений ОСОБА_5, перебуваючи поряд, наніс не менше ніж по одному удару в обличчя та по тулубу.
Після побиття непритомного ОСОБА_8 засуджені витягли на пагорб на околиці села і кинули, де від отриманих тілесних ушкоджень він помер.
Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи на трупі ОСОБА_8 були виявлені ушкодження у виді: переломів ребер 2,3,4,5,6,7-го справа по середньо-ключичній лінії; 2,3,4,5,6,7,8,9-го зліва по середньо-ключичній лінії з вистоянням уламків ребер в грудну порожнину, 4,6-го ребер зліва по передньо-паховій лінії.Утворення цих ушкоджень зумовило виникнення загрозливих для життя явищ – плевропульмональний шок, а тому відносно живої особи, вони носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень.
Причиною смерті ОСОБА_8 явилась травма грудної клітки з численними переломами ребер, що супроводжувалася плевропульмональним шоком.Після отримання цих ушкоджень до настання смерті потерпілий міг прожити проміжок часу, що обчислюється від кількох хвилин до десятків хвилин, протягом якого наростали явища плевропульмонального шоку.
У апеляційних скаргах засуджений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_6 не оспорюючи доведеність вини у заподіянні смерті потерпілому, вважають невірною кваліфікацію вчиненого злочину і порушують питання про зміну вироку суду з перекваліфікацією дій ОСОБА_4 на ч.2ст.121 КК України.
Такої ж думки притримується у апеляції і захисник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_3
Захисники вважають, що вирок суду є суперечливим, а його висновки не відповідають фактичним обставинам справи. Наявні у справі докази підтверджують, що засуджені не мали ніякої попередньої домовленності на вчинення спільних насильницьких дій, тим більше на позбавлення життя потерпілого ОСОБА_8, якого вони побачили випадково і мали намір лише привести до ОСОБА_9, що фактично і зробили, залишивши його там живим.
Прокурор свою апеляційну скаргу на м’ягкість покарання відкликав.
Заслухавши доповідача, виступи захисників ОСОБА_3 і ОСОБА_6, засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що підтримували апеляції і просили про перекваліфікацію злочину на менш тяжкий і пом’якшення покарання, міркування прокурора Рибачук Г.А. про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до висновку, що вони підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Як видно із змісту принесених апеляційних скарг у них не ставляться під сумнів причетність засуджених до заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_8, а оспорюється правильність кваліфікації дій винних, звертається увага на суперечливість вироку.
Перевіркою матеріалів кримінальної справи встановлено, що вирок суду дійсно має істотні протиріччя.
Так, обговорюючи питання юридичної кваліфікації дій винних, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вчинили вбивство потерпілого ОСОБА_8 за попередньою змовою групою осіб.
За змістом п.12 ч.2 ст.115 КК України та відповідно до п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 07.02.2003року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи» вчиненим за попередньою змовою групою осіб умисне вбивство вважається тоді, коли в позбавленні життя потерпілого брали участь декілька осіб (два і більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його виконання.
З наведеного випливає, що відповідальність за цією нормою закону настає лише за умови, якщо дві або більше особи діяли з прямим умислом на вбивство.
Між тим, у мотивувальній частині вироку суд прийшов зовсім до іншого висновку та вказав, що під час побиття потерпілого засуджені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 діяли з непрямим умислом, і лише допускали, а не бажали настання його смерті.
Істотні протиріччя містяться і у фабулі обвинувачення, яке суд визнав доведеним.
Так, визнаючи ОСОБА_4 і ОСОБА_5 винними у навмисному вбивстві, суд, в той же час, у мотивувальній частині вироку виклав обставини злочину не як посягання на життя потерпілого, а як заподіяння шкоди його здоров’ю, та вказав, що смерть ОСОБА_8 настала від отриманих ним тілесних ушкоджень, тобто виклав фабулу обвинувачення таким чином, що вона сприймаєтьться як злочин, передбачений ч.2 ст.121 КК України.
Колегія суддів апеляційного суду, відповідно до вимог ст.365 КПК України перевіряючи справу у межах принесених апеляцій, коли не порушується питання про проведення часткового судового слідства та постановлення нового вироку, наразі позбавлена процесуальних можливостей усунути ці істотні протиріччя.
В той же час достанніх підстав для перекваліфікації дій засуджених на менш тяжкий злочин, на чому наполягають апелянти, колегія суддів не знаходить, оскільки таке рішення буде передчасним.
Згідно п.2ч.1ст.367 КПК України підставою для скасування чи зміни вироку є невідповідність висновків суду, викладених у вироку (постанові), фактичним обставинам справи.
В силу ст.369 КПК України вирок чи постанова вважаються такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, коли висновки суду, викладені у вироку (постанові), містять істотні суперечності.
Зокрема, вирок із зазначених підстав підлягає скасуванню тоді, коли невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи вплинула на правильність застосування кримінального закону і визначення міри покарання.
Отже, оскільки по даній справі висновки суду, викладені у вироку, вочевидь не відповідають фактичним обставинам справи, а він містить суттєві суперечності, які вплинули на правильність застосування кримінального закону і визначення міри покарання, постановлене по справі судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
При новому розгляді слід ретельно з’ясувани усі обставини пов’язані зі спичиненням смерті потерпілому ОСОБА_8, вияснити направленість умислу осіб, причетних до злочину, і у залежності від встановленого дати правильну юридичну кваліфікацію діям винних та призначити їм справедливе покарання.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України , колегія суддів апеляційного суду,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційні скарги засудженого ОСОБА_4 і в його інтересах захисника ОСОБА_6, та адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_5 частково задовольнити.
Вирок Лубенського міскрайонного суду від 26 листопада 2010 року щодо засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в той же суд, в іншому складі суддів.
Головуючий: О. В. Ландар
Судді:
Копія