АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33-359/11
Головуючий по 1-й інстанції КАЛЬКО О.С.
Суддя-доповідач: Ландар О. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2011 року м.Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області Ландар О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Київського районного суду м.Полтави від 25 листопада 2011 року,-
ВСТАНОВИВ :
Цією постановою:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, фізична особа - підприємець, -
визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП і підданий адміністративному стягненню у виді штрафу в сумі 510 гривень.
Згідно постанови суду, ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що являючись фізичною особою – підприємцем, при здійсненні підприємницької діяльності за адресою АДРЕСА_2, допустив порушення законодавства України про працю, а саме: ст.43 Конституції України, ст.24 ЗУ «Про оплату праці і ст.115 КЗпП України щодо виплати заробітної плати не рідше двох разів на місяць в проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів; ст.6 ЗУ «Про оплату праці», ст.96 КЗпП України в частині дотримання міжкваліфікаційних співвідношень розмірів тарифних ставок; у трудових договорах не обумовлено початок і закінчення щорічних відпусток, що є порушенням вимог наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2001 р. № 260; ст.10 ЗУ «Про відпустки», ст.79 КЗпП України щодо черговості надання відпусток, що визначаються графіками, які затверджуються власником і доводяться до відому всіх працівників, чим вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст.41 КУпАП.
Непогоджуючись з таким висновком суду, ОСОБА_2, в поданій апеляційній скарзі ставить питання про скасування постанови суду та закриття провадження по справі. Вважає, що місцевий суд не дотримався вимог ст.280 КУпАП, не з’ясував усіх обставин, що мали значення для правильного вирішення справи, він не допускав грубих порушень трудового законодавства, а виявлені недоліки усунув відразу після перевірки.
Заслухавши представника за дорученням ОСОБА_3, в інтересах ОСОБА_2, яка підтримала апеляцію ОСОБА_2, пояснення державного інспектора праці Територіальної державної інспекції праці у Полтавській області ОСОБА_4 про характер виявлених нею порушень трудового законодавства, які мали місце у ФОП ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, вважаю, що скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об’єктивне з’ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Ці вимоги закону судом були дотримані не в повній мірі.
При розгляді справи суд в повному обсязі не дослідив матеріали справи і прийшов до передчасного висновку про винність ОСОБА_2 в частині порушень трудового законодавства, а саме ст.24 ЗУ «Про оплату праці», ст.115 КЗпП України щодо його вини у невиплаті заробітної плати працівнику ОСОБА_5
Як пояснили представник апелянта, що підтвердила і державний інспектор праці, у приватного підприємця ОСОБА_2 працює близько трьохсот працівників і усі вони регулярно, двічі на місяць, отримують заробітну плату.
Вбачається, що указані у протоколі про адміністративне правопорушення порушення вимог ст.24 ЗУ «Про оплату праці» і ст.115 КЗпП України стосується тільки невиплати заробітної плати ОСОБА_5 Але, як з’ясовано в судовому засіданні апеляційного суду, нарахування заробітної плати ОСОБА_5 також здійснювалося два рази на місяць, про що свідчать відомості на виплату грошей (а.с. 24-29) Даних про те, з яких причин цей працівник не отримував у касі підприємства нараховані йому кошти у справі немає, уся заробітна плата перерахована йому почтовим переказом, а отже висновок суду про вину роботодавця у неотриманні нарахованої та занесеної до платіжної відомості зарплати не ґрунтується на матеріалах справи.
Водночас із наданих суду процесуальних документів видно, що ОСОБА_5 працював на підприємстві нетривалий час і відносно нього 8 вересня 2011року була порушена кримінальна справа за ч.1ст.191 КК України за фактом розтрати та привласнення грошей ФОП ОСОБА_2
За таких обставин вказівка суду про винуватість скаржника у невиплаті найманому працівнику ОСОБА_5 заробітної плати, та у порушенні у зв’язку з цим ст.24 ЗУ «Про оплату праці» і ст.115 КЗпП України підлягає виключенню з постанови суду.
Стосовно доводів апеляції ОСОБА_2 про безпідставне притягнення його до відповідальності за інші порушення вимог трудового законодавства, то вони не заслуговують на увагу.
Факт не дотримання вимог ст.6 ЗУ «Про оплату праці» та ст.96 КЗпП України, щодо врахування міжкваліфікаційних співвідношень розмірів посадових окладів при нарахуванні заробітної плати підтверджується долученими до справи копіями розрахунково-платіжних відомостей, з яких видно, що зокрема за серпень 2011 р. посадові оклади різним категоріям працівників встановлені в однакових розмірах: комірник - 965 грн.,, мийник посуду – 965 грн., бухгалтер - 965 грн., юрист – 965 грн., економіст – 970 грн., тобто міжкваліфікаційні (міжпосадові) співвідношення розмірів тарифних ставок (посадових окладів) не враховано.
Крім цього ОСОБА_2 при оформленні трудових угод не повністю виконувались вимоги наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2001 р. №260, так як у трудових договорах не обумовлено початок і закінчення щорічних відпусток, що передбачено ст.10 ЗУ «Про відпустки», ст.79 КЗпП України щодо черговості надання відпусток, що визначаються графіками, які затверджуються власником і доводяться до відому всіх працівників. На момент перевірки державним інспектором праці, графіки відпусток були відсутні, що не заперечує в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2
Адміністративне стягнення за діяння накладено на ОСОБА_2 у межах санкції ч.1 ст.41 КУпАП та є мінімальним.
З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст.293,294 КУпАП,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 частково задовольнити.
Постанову Київського районного суду м. Полтави від 25 листопада 2011 року відносно нього змінити, виключивши з неї вказівку про порушення ОСОБА_2 ст.24 ЗУ «Про оплату праці» і ст.115 КЗпП України в частині невиплати заробітної плати працівнику ОСОБА_5
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Ландар