Справа № 2-а-3618/11

                                                                                                 Провадження № 2-а/1232/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2011 р.             Суддя Лановецького районного суду Тернопільської області  Буячок Л.  І,  розглянувши в місті Ланівці  в порядку    скороченого провадження справу за позовом  ОСОБА_1 до  Управління праці та соціального захисту населення Лановецької районної державної адміністрації про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення , -  

                                                  В С Т А Н О В И В :

          Позивач ОСОБА_1 звернувся до Лановецького районного суду  з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Лановецької районної державної адміністрації про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», посилаючись на те, що він як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС має передбачені нормами даного Закону відповідні пільги, соціальні виплати та право на щорічну грошову допомогу, яка йому в установленому порядку не виплачувалась.

          У позовній заяві позивач також зазначає, що є потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС 2 категорії , у зв’язку з чим відповідно до ст. 48 згаданого Закону повинен був отримати від відповідача щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Він звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Лановецької районної державної адміністрації з відповідною заявою, в якій просить зробити перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік, але відповідно до листа УПСЗН Лановецької районної державної адміністрації від 02 червня 2011 року № 952 отримав відмову в такому перерахунку.

          Просить зобов’язати відповідача здійснити донарахування недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік та здійснювати відповідні виплати і в подальшому.  

          Відповідач –Управління праці та соціального захисту населення Лановецької районної державної адміністрації позов не визнав. У поданому запереченні проти позову зазначає , що Управління при виплаті щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії керувалося Постановою КМУ № 562 від 12 липня 2005 року, оскільки цим нормативним актом були передбачені дані виплати.

Відповідно до вимог п. 5 ст. 51 глави 8 розділу 2 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять видатки  тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Тому Управління, як розпорядник коштів 1 рівня вважає, що відсутні законні підстави для проведення грошових виплат в інших розмірах. Просить відмовити у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 та закрити провадження у справі за відсутністю протиправних дій з боку відповідача.

          Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

          Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796-XII від 28 лютого 1991 року, зі змінами та доповненнями, визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров’я, соціального захисту потерпілого населення.

          Судом встановлено, що позивач віднесений до 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, про що свідчить видане йому посвідчення серії НОМЕР_1 від 25.03.1993 року.

          Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Як вбачається з матеріалів справи, позивач дізнався про порушення свого права на соціальні виплати тільки 2 червня 2011 року при отриманні листа.

          Позивач звернувся до суду із позовом за захистом своїх прав 20 червня 2011 року. Отже, позивачем дотримано шестимісячний строк щодо позовних вимог за 2010 рік.

          Позивач вважає, що Управління повинно нараховувати та виплачувати щорічну допомогу на оздоровлення, виходячи із розміру, встановленого ст. 48 даного Закону, а саме п’ять мінімальних заробітних плат.

          Статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи »передбачено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії розмір такої допомоги становить  -  п’ять мінімальних заробітних плат.

          Здійснюючи нарахування і виплату зазначеної допомоги відповідач керувався Постановою КМУ від 12 липня 2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

          Згідно ч.4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

          Таким чином, враховуючи пріоритетність законів над підзаконними актами, позивач має право на допомогу на оздоровлення у 2010 року в розмірі, встановленому вищезгаданим Законом, а не Постановою КМУ.

          Крім цього, відсутність бюджетного фінансування на виплату, передбаченої Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»допомоги не може бути поставлено у залежність від бюджетних асигнувань.

          Також відсутність бюджетного фінансування не може бути причиною невиконання відповідним суб’єктом владних повноважень покладених на нього зобов’язань, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства.

          Беручи до уваги те, що правові положення, які передбачають виплату допомоги на оздоровлення особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»є чинним, а позивач належить до вказаної групи осіб і має право на її отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати розмір такої допомоги.

          Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          При задоволенні позовних вимог позивача за 2010 рік, суд вважає, що згідно положень Конституції України права та свободи людини та громадянина гарантуються і не можуть бути скасовані.

          Правовий статус потерпілих від наслідків аварії на ЧАЕС, учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначений Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796-XII від 28.02.1991 р.

          Відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 48 цього Закону, позивач, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС II категорії, має право на отримання щорічної разової допомоги на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. При цьому, частиною 7 ст. 48 Закону встановлено, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

          У 2010 році виплати щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС II категорії регламентувались Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796-XII від 28.02.1991 р. Тому бездіяльність відповідача, яка виразилась у не донарахуванні та невиплаті Позивачу разової допомоги на оздоровлення за 2010 рік відповідно до  ст.. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»є протиправною.

          Враховуючи наявність у позивача передбаченого ст.. 46 Конституції України права на соціальний захист та передбаченого ст.. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»права на отримання щорічної допомоги на оздоровлення, суд приходить до висновку про необхідність зобов’язання Управління праці та соціального захисту населення Лановецької районної державної адміністрації донарахувати відповідно до ст.. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС II категорії за 2010 рік та забезпечити виплату цих коштів.

          Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від 30 квітня 1993 року з наступними змінами, вважаю за необхідне звільнити сторін від сплати судового збору.

          Керуючись ст.ст. 3,22,46,92 Конституції України, ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 2,6,94,138,158-163,167,183-2,186 КАС  України, п. 18 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито», -

                                                 П О С Т А Н О В И В :

          Позовні вимоги ОСОБА_1 до  Управління праці та соціального захисту населення Лановецької районної державної адміністрації

про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення за 2010 рік  - задовольнити.

          Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Лановецької районної державної адміністрації щодо виплати ОСОБА_1 одноразової допомоги на оздоровлення за 2010 рік у розмірі, передбаченому ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

          Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Лановецької районної державної адміністрації донарахувати відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС II категорії за 2010 рік з розрахунку п’яти мінімальних заробітних плат та виплат, які були проведені за даний період, та нараховувати і виплачувати ОСОБА_1 таку допомогу в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат до виникнення обставин, з якими закон пов’язує виникнення, зміну або припинення спірних правовідносин.

          Звільнити сторін від сплати судового збору.

          Допустити постанову до негайного виконання відповідно до вимог ст.. 256 КАС України.

          Постанова може бути оскаржена до Львівського Апеляційного Адміністративного суду через Лановецький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя:Л. І. Буячок