РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2012 р.                                                           Справа № 15/5007/103/11  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого  судді                         Василишин А.Р.

судді                                                   Юрчук М.І. ,
 судді                                                   Дужич С.П.   

при секретарі Довгалюк О.П.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1. ( довіреність бн від 09.12.2010 року)

відповідача 1 -  не з'явився

відповідача 2 -  не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Відкритого акціонерного товариства "Електровимірювач" на рішення господарського суду Житомирської області від 01.11.11 р. у справі № 15/5007/103/11

за позовом Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Житомир"

до  Відповідача 1: Закритого акціонерного товариства "ЕЛПРОФІ"  

    Відповідача 2: Відкритого акціонерного товариства "Електровимірювач"

про стягнення в сумі 279 446,58 Євро та 1 088 881,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

  Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Житомир" (надалі – Позивач) звернулось в господарський суд Житомирської області з позовною заявою до Закритого акціонерного товариствапро "ЕЛПРОФІ" (надалі – Відповідач 1) та до Відкритого акціонерного товариства "Електровимірювач" (надалі – Відповідач 2), в якій просить стягнути в солідарному порядку з Відповідача 1 та Відповідача 2 на користь Позивача 279 446 Євро 58 центів та 1 088 881 грн. 55 коп. боргу.

25 жовтня 2011 року Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог (а.с. 95), в якій просить стягнути в солідарному порядку з Відповідача 1 та Відповідача 2  279 446,57 Євро та         1 009 300 грн. 84 коп..

Рішенням господарського суду Житомирської області від 1 листопада 2011 року                 (а.с.119-125) з підстав, вказаних у цьому рішенні, позов задоволено частково. Стягнуто з Відповідача 1 та Відповідача 2 на користь Позивача 279 446 Євро 57 центів (3 140 979 грн. 56 коп. за курсом НБУ на 6 вересня 2011 року) та 1 006 927 грн. 83 коп., з яких: 260 000 Євро та 900 000 грн. заборгованості по кредиту, 19 446,57 Євро та 96 164 грн. 38 коп. заборгованості по простроченим процентам, 1 020 грн. 49 коп. заборгованості по простроченій комісійній винагороді, 9 712 грн. 04 коп. пені по простроченим процентам, 30 грн. 92 коп. пені по простроченій комісійній винагороді, а також 2 267,24 Євро витрат по сплаті державного мита;  235 грн. 87 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції Відповідач 2, звернувся з апеляційною скаргою (а.с. 136-139) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій, з підстав, вказаних у цій апеляційній скарзі, просить рішення господарського суду Житомирської області від 1 листопада 2011 року в даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в частині вимог щодо дострокового погашення основної суми кредиту.

Про дату, час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень (т. 2, а.с.  54-56).

Жодних заяв чи клопотань від Відповідача 1 та Відповідача 2 суду не надходило. Водночас 1 лютого 2012 року закінчується двомісячний строк  розгляд апеляційної скарги .

Враховуючи вищеописане та приписи статей 101, 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів визнала за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами.

Представник Позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, з підстав, вказаних у відзиві на апеляційну скаргу (т.2, а.с. 2-3).

Заслухавши пояснення представника Позивача, розглянувши матеріали та обставинами справи, апеляційну скаргу, перевіривши  юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Рівненським апеляційним господарським судом встановлено, що 20 грудня 2007 року між Позивачем та Відповідачем 1 було укладено кредитний договір про відкриття невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії № 117 (а.с.19-24; надалі - Договір).

Відповідно до умов Договору, Позивач надав на загальних підставах, відповідно до статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року, Відповідачу 1 кредит відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до пункту 2.1 Договору, Позивач зобов'язався надати Відповідачу 1 кредит шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії в сумі, яка не може перевищувати 5 000 000,00 Євро (ліміт кредитної лінії), на умовах, встановлених цим Договором, а Відповідач 1 зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти та комісійні винагороди, встановлені цим Договором.

Як визначено пунктом 2.2 Договору: дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту 30 жовтня 2014 року. Крім того, даним пунктом визначено, що  зменшення ліміту здійснюється відповідно до наступного графіку (згідно Додатку № 1, що є невід'ємною частиною договору): вересень 2009 року - грудень 2009 року - по 61 000,00 Євро, щомісячно; січень 2010 року - жовтень 2014 року  по 82 000,00 Євро, щомісячно.

Частиною 2 пункту 2.2 Договору передбачено, що: у разі несвоєчасного погашення суми, що перевищує ліміт кредитної лінії, датою остаточного повернення всіх коштів за кредитною лінією є п'ятий робочий день з дня, у якому сталось таке перевищення; у разі несвоєчасної сплати плати за кредит відповідно до пунктів 3.2, 3.3 цього договору, датою остаточного повернення всіх коштів за кредитною лінією є шістдесятий календарний день від дня нарахування плати за кредит, яка не сплачена у встановлений цим договором строк, але не пізніше дати остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту.

За змістом пункту 2.3 Договору: кредит надається з наступним цільовим призначенням - на реконструкцію приміщення профілакторію під готельний комплекс підвищеної комфортності за адресою: м. Житомир, вул. Черняховського, 153.

Розділом  3 Договору "Умови кредитування" передбачено, що кредит надається Позивачем Відповідачу 1 траншами, при чому кожен транш надається тільки після виконання ним певних зобов'язань.

Відповідно до пункту 3.2. Договору: кредит надається Позивачем Відповідачу 1 шляхом оплати в межах сум та відповідно до термінів, визначених пункті 2.1, пункті 2.2 цього договору, розрахункових документів (платіжних доручень) Позичальника безпосередньо з позичкових рахунків № 20835350174932/978, №20835350174932/980, відкритих Банком в філії “Відділення Промінвестбанку в м. Житомир”, код Банку 09311055, на рахунки контрагентів Позичальника.

Пунктом 3.3 Договору сторони передбачили, що: проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються Відповідачем 1 виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі: 14,0 % річних за кредитом, наданим у гривні, 10,0 % річних за кредитом, наданим у Євро. Крім того, за умовами даного пункту: проценти нараховуються та сплачуються у тій валюті, в якій надано кредит; нарахування банком процентів здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів Відповідача 1 з позичкового рахунку по дату повного і остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів; при розрахунку процентів використовується метод "факт/факт", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році; проценти за користування кредитом нараховуються банком щомісячно, а також в день кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного пункту 2.2 цього Договору. Також, сторони погодились в даному пункті, що  проценти за користування кредитом у гривні нараховуються банком та сплачуються Відповідачем 1 двічі на місяць в наступні терміни: за період з останнього робочого дня минулого місяця по 25 число поточного місяця - нараховуються банком 26 числа поточного місяця та сплачуються Відповідачем 1 починаючи з 26 числа поточного місяця  по останній робочий день поточного місяця; за період з 26 числа поточного місяця по передостанній робочий день поточного місяця - нараховуються банком та сплачуються Відповідачем 1 в останній робочий день поточного місяця. При цьому проценти за користування кредитом у євро нараховуються банком щомісячно в останній робочий день місяця за період з дати першої видачі по передостанній робочий день місяця, в якому наданий кредит, та надалі за період з дати попереднього нарахування по передостанній робочий день поточного місяця, а також в день остаточного повернення кредиту, визначеного пунктом 2.2 цього договору. Сторони погодили, що проценти сплачуються Відповідачем 1 щомісячно в день їх нарахування але не пізніше останнього робочого дня поточного місяця з поточних рахунків Відповідача 1 № 26004301174932/978 та                                № 26004301174932/980 в філії "Відділення Промінвестбанку в м. Житомир", код Банку 09311055 (або з будь-яких інших поточних рахунків позичальника) на відповідні рахунки                              № 20880350174932/978 та № 20880350174932/980, відкриті банком в філії "Відділення Промінвестбанку в м. Житомир", код Банку 09311055. Сторони Договору також обумовили, що: проценти за грудень поточного року нараховуються в останній робочий день цього місяця за період з дати першої видачі кредиту по останній календарний день грудня та сплачуються позичальником не пізніше останнього робочого дня цього ж місяця; проценти за грудень нараховуються банком в останній робочий день цього місяця за період з дати попереднього нарахування по останній календарний день грудня та сплачуються позичальником не пізніше останнього робочого дня цього ж місяця.

Згідно пункту 3.4 Договору: за управління кредитною лінією Відповідач 1 щомісячно сплачує банку комісійну винагороду, виходячи із встановленої банком процентної ставки, у розмірі 0,05 (нуль цілих п'ять сотих) процента річних від заборгованості за кредитом щомісячно; нарахування та сплата комісійної винагороди здійснюється у гривні; комісійна винагорода за управління кредитною лінією за грудень поточного року нараховується банком в останній робочий день цього місяця за період з дати першої видачі по останній календарний день грудня, за грудень наступних років - нараховується з дати попереднього нарахування по останній календарний день грудня та сплачується позичальником в день її нарахування з поточного рахунку позичальника                      № 26004301174932/980 відкритий в філії "Відділення Промінвестбанку в м. Житомир", код банку 09311055 (або з будь-яких інших поточних рахунків позичальника) на рахунок                                № 35783301174932/980, відкритий Банком в філії "Відділення Промінвестбанку в м. Житомир", код банку 09311055; комісійна винагорода за управління кредитною лінією нараховується банком в останній робочий день місяця за період з дати першої видачі по передостанній робочий день місяця, в якому наданий кредит, та надалі - за період з дати попереднього нарахування по передостанній робочий день поточного місяця, а також в день остаточного повернення кредиту, визначеного п.2.2 цього договору, та сплачується позичальником щомісячно в день її нарахування з поточного рахунку позичальника № 26004301174932/980, відкритий в філії "Відділення Промінвестбанку в м. Житомир", код банку 09311055 (або з будь-яких інших поточних рахунків позичальника) на рахунок № 35783301174932/980, відкритий Банком в філії "Відділення Промінвестбанку в м. Житомир", код банку 09311055 .

Відповідно до умов пункту 3.5 Договору: у випадку порушення Відповідачем 1 встановленого пунктом 2.2 цього Договору строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту, процентна ставка за користування кредитом збільшується на 2% річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно пункту 3.3 цього договору.

11 липня 2008 року між Позивачем та Відповідачем 1 було укладено договір № 1 про внесення змін до Договору (а.с. 25; надалі – Договір № 1). Даним Договором № 1 внесені зміни до пункту 2.1 розділу 2 Договору, висвітливши його в наступній редакції: Позивач зобов'язується надати Відповідачу 1 кредит шляхом відкриття невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 5 000 000 Євро за умови наявності власних вільних кредитних ресурсів, на умовах, встановлених цим Договором, а Відповідач 1 зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти та комісійні винагороди, встановлені цим Договором.

Також, внесені зміни до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 розділу 3, до пункту 3.13 розділу 3, підпунктів 3.13.4, 3.13.5 та 4.3.3 Договору.

Крім того, сторонами внесені зміни до першого абзацу пункту 3.3 Договору, висвітливши його в наступній редакції: проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 20 % річних за кредитом, наданим у гривні, 14% річних за кредитом, наданим у Євро.

Водночас, в забезпечення виконання зобов'язань Відповідача 1 за Договором, між Позивачем, Відповідачем 1 та Відповідачем 2 укладено договір поруки № 58 від 11 липня 2008 року                        (а.с. 26; надалі - Договір поруки).

Дослідивши докази наявні в матеріалах справи, а саме (меморіальний валютний ордер № 1 від 16 липня 2008 року (а.с. 30) та платіжне доручення № 31 від 23 вересня 2008 року (а.с. 31)), колегія апеляційного господарського суду констатує, що на виконання умов Договору, Позивач надав Відповідачу 1 кошти в сумі 260 000,00 Євро та 900 000 грн. 00 коп..

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач 1 не виконав умови оспорюваного Договору, у зв'язку з чим виникла заборгованість.

Так, в зв’язку з невиконанням умов Договору заборгованість за період з 28 грудня 2010 року по 10 липня 2011 року, з урахуванням боргу по строковому кредиту, на момент звернення Позивача з позовом склала 279446 Євро 57 центів та 1009300 грн. 84 коп. (в тому числі: розмір основного боргу в Євро по строковому кредиту - 260000,00 Євро; розмір боргу в Євро по простроченим процентам (нарахованим за період з 28 грудня 2010 року по 10 липня 2011 року склала 19446,57 Євро; розмір основного боргу в гривні по строковому кредиту склала  900000,00 грн.; розмір боргу в гривні по простроченим процентам (нарахованим за період з 28 грудня 2010 року по 10 липня 2011 року) склала 96164,38 грн.; заборгованість по простроченій комісійній винагороді (нарахованій за період з 28 грудня 2010 року по 10 липня 2011року) - 1020,49 грн.).  Позивач в зв'язку з даною заборгованістю на підставі пункту 5.3  Договору,  за несвоєчасну сплату процентів та комісійної винагороди нарахував 12 115,97 грн. пені (з яких: 12 074,40 грн. пеня по простроченим процентам за період з 28 грудня 2010 року по 30 червня 2011 року, 41,57 грн. пеня по простроченій комісійній винагороді). У своїй позовній заяві вказані суми Позивач просив стягнути на свою користь в солідарному порядку з Відповідача 1  та Відповідача 2.

Рівненський апеляційний господарський суд констатує те, що рішенням господарського суду Житомирської області від 22 квітня 2011 року у справі № 6/5007/5/11 (а.с. 49-52) за позовом Позивача до Відповідача 1 про стягнення з Відповідача 1 заборгованості по прострочених процентах та комісійної винагороди Договором, позов задоволено частково, стягнуто з Відповідача 1 60533 Євро 65 центів та 294 447 грн. 68 коп. прострочених процентів, 3089 грн. 54 коп. простроченої комісійної винагороди, 105 599 грн. 45 коп. пені та судові витрати. В задоволені решти позовних вимог місцевим господарським судом відмовлено Позивачу.

З вищеописаного рішення господарського суду Житомирської області по справі                      № 6/5007/5/11 вбачається, що предметом розгляду зазначеної справи було стягнення заборгованості Відповідача 1 за Договором в сумі 60533,65 Євро та 297 537 грн. 22 коп..

Слід зауважити, що відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України: за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, якщо інше не встановлено положеннями про кредитний договір і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України: позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України; у  разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 статті 1056-1 Цивільного кодексу України визначено, що  процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

В силу дії частини 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України: розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України: відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу дії частини 1 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 553 Цивільного кодексу України: за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

В силу дії частини 1 статті 554 Цивільного кодексу України: у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Частиною 2 статті 554 Цивільного кодексу України: поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до частини 1 статті 543 Цивільного кодексу України: у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що заборгованість за процентами в сумі   19 446,57 Євро виникла у зв'язку із несплатою Відповідачем 1 процентів  за користування кредитом нарахованих на суму кредиту 260 000,00 Євро у період з 28 грудня 2010 року по 10 липня 2011 року. В свою чергу, заборгованість за процентами в сумі 96 164 грн. 38 коп. виникла у зв'язку із несплатою Відповідача 1 процентів за користування кредитом, нарахованих на суму кредиту 900 000 грн. 00 коп. у період з 28 грудня 2010 року по 10 липня 2011 року. В той же час, заборгованість по комісійній винагороді в сумі 1 020 грн. 49 коп. виникла у зв'язку із несплатою Відповідачем 1 комісійної винагороди за управління кредитом в сумі 260 000 грн. 00 Євро та кредитом в сумі 900 000 грн. 00 коп. в період з 28 грудня 2010 року по 10 липня 2011 року.

З огляду на усе вищевказане, Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що нарахування Позивачем процентів за користування Відповідачем-1 кредитними коштами в сумі 19 446,57 Євро та 96 164 грн. 38 коп., і по сплаті комісійної винагороди за управління кредитом в сумі 1 020 грн. 49 коп. здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства України та умов Договору (з урахуванням змін, проведених за Договором №1).

Колегія апеляційного господарського суду констатує те, що на час розгляду даного спору, а ні в суду першої інстанції, а ні в суді апеляційної інстанції ні Відповідачем1 ні Відповідачем 2 заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами в сумі 19446,57 Євро та 96 164 грн. 38 коп., по сплаті комісійної винагороди за управління кредитом в сумі 1 020 грн. 49 коп. не погашена.

Також, Рівненський апеляційний господарський суд наголошує на тому, що  згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України: боржник вважається таким, що  прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

Враховуючи вищевказане, Рівненський апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача 1 та Відповідача 2 в солідарному порядку заборгованості по процентах в сумі            19 446,57 Євро та 96 164 грн. 38 коп., і заборгованості по комісійній винагороді в сумі 1 020 грн. 49 коп. за період з 28 грудня 2010 року по 10 липня 2011 року є обґрунтованими та підставними. Відповідно, колегія суду вважає, дане рішення в цій частині законним, а тому залишає його в цій частині без змін.

Водночас, Позивач просить стягнути в солідарному порядку з Відповідача 1 та Відповідача 2 пеню нараховану по простроченим процентам за період з 1 січня 2011 року по 30 червня 2011 року в сумі 12 074 грн. 40 коп. та пеню нараховану по простроченій  комісійній винагороді за період з 1 січня 2011 року по 30 червня 2011 року в сумі 41 грн.57 коп..

Колегія суду наголошує на тому, що частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України визначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 550 Цивільного кодексу України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

В силу дії статті 610 Цивільного кодексу України: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Колегія суду зауважує, що відповідно до пункту 5.3 Договору: за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за надання кредиту та/або плати за кредит, та/або комісійних винагород, та/або процентів за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.

Згідно пункту 4.2 Договору поруки: за несплату суми поруки у термін, зазначений у пункті 3.4 цього договору, поручитель сплачує на користь кредитора пеню, що обчислюється від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період, за який сплачується пеня, за весь період прострочення.

Враховуючи вищеописане, колегія суду перевірила правильність розрахунків зроблених місцевим судом та погоджується з вірністю даного розрахунку.

          Враховуючи вищезазначене, колегія суду приходить до висновку, про підставність та обгрунтованість стягнення з Відповідача 1 та Відповідача 2 на користь Позивача пені в розмірі 595,96 Євро, що еквівалентно 6 765 грн. 09 коп., а тому залишає рішення в цій частині без змін.

Крім того, здійснивши розрахунок пені нарахованої по простроченим процентам, господарський суд апеляційної інстанції констатує те, що правомірним є нарахування пені в сумі 2 946 грн. 95 коп., а тому погоджується з правильністю розрахунку здійсненим господарським судом першої інстанції та залишає рішення в цій частині без змін.

Враховуючи усе вищевказане, Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що підлягають задоволенню вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 1 та Відповідача 2 пені нарахованої за період з 1 січня 2011 року по 30 червня 2011 року по простроченим процентам в сумі 9 712 грн. 04 коп., а тому в задоволені позову в частині стягнення пені нарахованої по простроченим процентам в сумі 2 362 грн. 36 коп. слід відмовити.

Також колегія апеляційного господарського суду здійснивши розрахунок пені, перерахованої  місцевим господарським судом (нарахованої Позивачем за період з 1 січня 2011 року по 30 червня 2011 року на заборгованість по простроченій комісійній винагороді), прийшла до висновку, про підставність та правомірність задоволення  місцевим господарським судом вимоги в частині стягнення  пені в розмірі 30 грн. 92 коп.. Відповідно апеляційний господарський суд погодився з висновком місцевого господарського суду що у задоволені позову в частині стягнення пені нарахованої Позивачем по комісійній винагороді в сумі 10 грн. 65 коп. слід  відмовити, а тому залишає рішення в цій частині без змін.

Крім того, Рівненський апеляційний господарський суд наголошує на тому, що  пунктом 4.3.4 Договору передбачено, що: Позивач має право вимагати від Відповідача 1 (незалежно від настання строку остаточного повернення всіх одержаних в межах кредитної лінії сум кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або процентів за користування ним, та/або комісійних винагород, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, та/або неустойки, передбачених цим договором, у випадку коли Відповідач 1 не виконав у строк свої зобов'язання по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за надання кредиту, та/або сплаті плати за кредит, та/або комісійних винагород та/або інші зобов'язання по сплаті грошових коштів, що передбачені цим договором.

Частиною 10 пункту 4.3.4 Договору сторони обумовили, що: про необхідність дострокової сплати кредиту, плати за кредит з указаних вище підстав банк зобов'язаний письмово попередити позичальника не менше ніж за 10 (десять) календарних днів до вчинення необхідних дій по примусовому стягненню коштів.

Дослідивши докази наявні в матеріалах справи, колегія апеляційного господарського суду констатує той факт, що 4 серпня 2011 року Позивачем на адресу Відповідача 1 було направлено вимогу (попередження) № 39/2473 від 4 серпня 2011 року (а.с. 112), в якій Позивач повідомив Відповідача 1 про наявність заборгованості в сумі 279 446,58 Євро та 1 088 881 грн. 55 коп. (станом на 11 липня 2011 року). Зазначену вимогу Відповідач 1 отримав 22 серпня 2011 року, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 112, на звороті).

Враховуючи вищеописане, колегія суду приходить до висновку, що у Відповідача 1 виник обов'язок достроково повернути суми кредиту в розмірі 600 000,00 Євро та  900 000 грн. 00 грн..

Рівненський апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що рішенням господарського суду Житомирської області від 22 квітня 2011 року по справі № 6/5007/5/11, підтверджується факт неналежного виконання Відповідачем 1 зобов'язань за Договором щодо сплати процентів за користування кредитом та комісійної винагороди.

Як вбачається з пункту 2.1 Договору поруки, Відповідач 2, відповідно до умов Договору поруки, у випадку невиконання та/або прострочення виконання Відповідачем 1 зобов'язань за Договором по сплаті кредиту (заборгованості по наданому кредиту в розмірі 5 000 000,00  Євро; процентів, нарахованих за користування кредитом в розмірі 20 процентів річних за кредитом, наданим у гривні; 14 процентів річних за кредитом, наданим у Євро, а також, комісійної винагороди за надання кредиту в розмірі 2000 грн. 00 коп. без ПДВ та щомісячної комісійної винагороди за управління кредитною лінією у розмірі 0,05 процента від заборгованості за кредитом (у тому числі, у разі прострочення виконання зобов'язання по поверненню кредиту, процентів, комісійної винагороди, процентів за неправомірне користування кредитом), неустойки (штрафу, пені), збитків завданих кредиторові) зобов'язується виконати зобов'язання по сплаті вказаних вище і не сплачених позичальником сум кредиту.

Пунктом 2.2 Договору поруки визначено, що: у випадку невиконання або прострочення виконання Відповідачем 1 зобов'язань, що випливають із  Договору, Відповідач 2 відповідає перед кредитором як солідарний боржник в тому ж обсязі, що і позичальник.

Відповідно до пункту 3.1 Договору поруки: у випадку невиконання зобов'язань Відповідачем 1 у строки, визначені Договором, Позивач зобов'язаний звернутися з письмовою вимогою на адресу Відповідача 2.

Згідно пункту 3.4 Договору поруки: виконання Відповідачем 2 зобов'язань перед Позивачем повинно відбутися не пізніше 5 робочих днів з дати отримання Відповідачем 2 вимоги, направленої відповідно до пункту 3.2  Договору поруки.

Дослідивши докази наявні в матеріалах справи, колегія апеляційного господарського суду наголошує на тому, що 4 серпня 2011 року Позивачем на адресу Відповідача 2 було надіслано вимогу (попередження) № 39/2474 від 4 серпня 2011 року (а.с. 113), відповідно до якої Позивач повідомив Відповідача-2 про те, що станом на 11 липня 2011 року у Відповідача 1 перед Позивачем утворилась заборгованості в сумі 279 446,58 Євро та 1 088 881 грн. 55 коп.. Також в даній вимозі Позивач попередив Відповідача 2 про необхідність дострокового погашення боргу за  Договором. Дану вимогу Відповідач 2 отримав  8 серпня 2011 року, що підтверджується поштовим повідомленням № 8103084 6 (а.с. 113, на звороті).

Колегія суду наголошує на тому, що Відповідач 2 відповіді на вимогу Позивачу не надав, заборгованість на час розгляду справи в апеляційному суді не погасив.

Враховуючи вищеописане, колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині стягнення на користь Позивача у солідарному порядку з Відповідача 1 та Відповідача 2 коштів в сумі 279446,57 Євро та 1 006 927 грн. 83 коп. (з яких: 260 000,00 Євро заборгованості по кредиту,                         900 000 грн. 00 коп. заборгованості по кредиту, 19 446,57 Євро заборгованості по простроченим процентам, 96 164 грн. 38 коп. заборгованості по простроченим процентам, 1 020 грн. 49 коп. заборгованості по простроченій комісійній винагороді, 9 712 грн. 04 коп. пені по простроченим процентам, 30 грн. 92 коп. пені по простроченій комісійній винагороді) обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладених договорів та такими, що підлягають до задоволення. В решті ж позову колегія вважає вимоги такими, що не підлягають до задоволення.

Суд критично оцінює доводи Відповідача 2 щодо того, що йому було збільшено обсяг відповідальності в зв'язку з підписанням між Позивачем та Відповідачем 1 Договору №1, оскільки укладаючи Договір поруки ( з огляду на наявні докази) Відповідач 2  засвідчив в Договорі поруки, що він ознайомлений з умовами та змістом Договору, після укладення Договору поруки (починаючи з наступного дня) жодних змін до  Договору не вносилося.

Також, колегія апеляційного господарського суду вважає надуманими і безпідставними доводи апелянта щодо того, що позовна заява Позивача по даній справі підписана директором філії Позивача з перевищенням повноважень.

Рівненський апеляційний господарський суд звертає увага апелянта на те, що в матеріалах справи наявна довіреність (т.1 а.с.14-15), якою Позивач уповноважив директора філії Васильєву З.Ф. вчиняти від імені Позивача дії, обумовлені в даній довіреності в тому числі і підписувати позовні заяви в господарському судочинстві.

Також суд зауважує на тому, що в матеріалах справи наявний лист виконуючого обов'язки Голови Правління Позивача № 40-09/38 від 16.08.2011 року (т. 1 а.с.44) в якому висвітлено завдання директору філії Позивача Васильєвій З.Ф. здійснити дії щодо направлення Відповідачу 2 як поручителю Відповідача 1, вимогу про усунення порушень зобов'язання та надати до суду позовну заяву про стягнення заборгованості за Договором з Відповідача 1 та Відповідача 2 (як поручителя за Договором поруки).

Усе вищевказане, на переконання колегії суду, свідчить про наявність у директора філії Позивача повного обсягу повноважень на підписання даної позовної заяви.

Інші доводи апелянта висвітлені в апеляційній скарзі, є безпідставними, спростовуються усім вищевказаним у даній судовій постанові, а тому до уваги судом не беруться.

          Враховуючи усе вищеописане в даній судовій постанові, Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105  ГПК України, суд  –

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Житомирської області від 1 листопада 2011 року у справі №15/5007/103/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу  Відкритого акціонерного товариства "Електровимірювач"  - без задоволення.

2.  Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

4. Справу №15/5007/103/11 повернути  господарському суду  Житомирської області.  

Головуючий суддя                                                                       Василишин А.Р.  

Суддя                                                                                              Юрчук М.І.  

суддя                                                                    Дужич С.П.

  1565/12