Справа № 22ц-123/12
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2012 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючої судді Варвус Ю.Д.,
суддів: Купельського А.В., Пастощука М.М.
при секретарі: Сусловій А.М.
за участю: апелянта ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, позивача ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-3795 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 8 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права спільної сумісної власності на нерухоме майно,
в с т а н о в и л а :
У серпні 2011 року ОСОБА_3, звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначала, що у вересні 1987 року між нею та відповідачем укладено шлюб. Після одруження вони проживали у будинку по АДРЕСА_1, що належить останньому на праві власності. Після розірвання шлюбу 24 березня 2005 року позивачка продовжує проживати з відповідачем у спірному будинку. Однак, ОСОБА_1 просить звільнити будинок.
В обґрунтування позову ОСОБА_3 відмічає, що у 1989 році разом з чоловіком спільними зусиллями зробили прибудову до будинку, регулярно проводили його ремонт. Протягом 2005 –2010 років поставили металопластикові вікна, газовий котел з насосом тощо.
У зв’язку з цим позивачка просила суд забезпечити позов, наклавши арешт на будинок, що належить ОСОБА_1, визнати за нею право спільної сумісної власності на вказаний будинок.
Рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 8 листопада 2011 року позов задоволено частково. Визнано право спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на житловий будинок за вищевказаною адресою. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду Хмельницької області з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачці у задоволенні позову.
__________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції: Федишин І.В. Справа № 22ц-3795 (123)
Доповідач: Купельський А.В. Категорія: 57
Вважає рішення місцевого суду незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Посилається на те, що судом порушено вимоги ст.ст. 60, ч. 2 ст. 119 ЦПК України.
Також апелянт зазначає, що в рішенні не зазначено, які саме затрати та в якій сумі були понесені позивачкою, а також які покращення було зроблено у будинку.
На думку апелянта, суду не було надано жодного доказу, що кошти, отримані позивачкою на підставі договору кредиту, були використані для покращення будинку.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі з вересня 1987 року по 24 березня 2005 року і проживали у будинку по АДРЕСА_1, що належить останньому на праві власності. Після розірвання шлюбу позивач продовжувала проживати з відповідачем у спірному будинку.
Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Ухвалюючи судове рішення, суд першої інстанції послався на положення ст. 62 Сімейного кодексу України про те, що якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Між тим, позивач в судовому засіданні не надав достатніх та належних доказів щодо істотного збільшення вартості спірного майна внаслідок спільних або його трудових чи грошових затрат.
Покази свідків та оціночні акти, на які послався суд, такими доказами бути не можуть.
Чеки, накладні, договір, надані ОСОБА_3, датовані 2007 –2009 роками, тобто в термін, коли шлюб було розірвано.
Крім того суд, пославшись на ч. 2 ст. 331 ЦК України щодо виникнення права власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) з моменту завершення будівництва (створення майна), з моменту його прийняття до експлуатації, правомірно не включив прибудову до будинку до складу спірного будинку.
Згідно ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є : неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, тощо.
З огляду на наведені обставини, а також з урахуванням положень ст. 309 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 8 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права спільної сумісної власності на нерухоме майно задовольнити, відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позову.
Керуючись ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, судова колегія -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 8 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права спільної сумісної власності на нерухоме майно задовольнити.
Рішення Красилівського районного суду від 8 листопада 2011 року скасувати.
В задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права спільної сумісної власності на нерухоме майно відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча: /підпис/ Судді: /підписи/
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду А.В. Купельський