Справа № 2-734/12

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

Справа № 02/2-4865/11

"23" січня 2012 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого –судді                                                                                                  Коренюк А.М.

при секретарі                                                                                                              Вікуловій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за невиконану роботу, подвійного завдатку з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, суд –

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу за невиконану роботу, подвійного завдатку з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних. Мотивуючи свої вимоги тим, що 24 липня 2009 року між ним та відповідачем було укладено договір про виконання робіт та надання послуг, а саме - виготовлення індивідуального ювелірного виробу –золотого браслету, вартістю робіт –2 000 доларів США, що складає 15 880 грн. 00 коп. На виконання умов даного договору позивачем передано 100% оплати послуг.

Вартість виконаних робіт та наданих послуг визначена у 2 000 доларів США, при цьому під час укладення договору ним було внесено повну вартість виконання робіт в зазначеному розмірі, що підтверджується розпискою відповідача, зазначеній в квитанції. Згідно даних зобов»язальних правовідносин гарантійний строк виготовлення виробу - браслету складає 20 днів. Незважаючи на вказані строки виконання робіт, браслет відповідачем не виготовлений, кошти за роботу не повернуті, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.  

В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_3, діючий на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 09 червня 2011 року (а.с.42), позовні вимоги підтримали з тих же підстав, просили їх задовольнити - стягнути з відповідача на користь позивача: 15 880 грн. 00 коп. –боргу за невиконану роботу, 15 880 грн. 00 коп. - подвійного завдатку, 2 811 грн. 30 коп. – індексу інфляції; 713 грн. 70 коп. –три відсотків річних та судові витрати.

Представник відповідача ОСОБА_4, діюча на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 16 вересня 2011 року (а.с.30), позовні вимоги визнала в частині вимог про стягнення (2 000 доларів США) 15 880 грн. 00 коп. –боргу за невиконану роботу, в решті позову вимоги не визнала, просила відмовити у їх задоволенні за безпідставністю.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з»ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об»єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено, що 24 липня 2009 року між позивачем як фізичною особою та відповідачем –господарюючим суб»єктом було укладено договір про виконання робіт та надання послуг, а саме - виготовлення індивідуального ювелірного виробу –золотого браслету, вартістю робіт –2 000 доларів США. На виконання умов даного договору позивачем передано 100% оплати послуг (а.с.7).

Дані правовідносини вбачають ознаки договору побутового підряду.

У відповідності до вимог ст. 866 ЦК України на підтвердження укладення умов договору підряду відповідач видав замовнику квитанцію. Договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовнику квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору.

Вартість виконаних робіт та наданих послуг визначена у 2 000 доларів США, при цьому під час укладення договору позивачем було внесено повну вартість виконання робіт в зазначеному розмірі, що підтверджується розпискою відповідача, зазначеній в квитанції. Згідно даних зобов»язальних правовідносин гарантійний строк виготовлення виробу  (золотого браслету) складає 20 днів. Незважаючи на вказані строки виконання робіт, браслет відповідачем не виготовлений, кошти за роботу не повернуті, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.  

Відповідно до ч.1 ст. 865 ЦК України за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов»язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов»язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Робота, відповідно до ст. 857 ЦК України, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, якості, визначеній у договорі, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

Згідно розписки відповідача, останній отримав замовлення на виготовлення золотого браслета у строк до 14 серпня 2009 року (а.с.7), проте у встановлений строк відповідач не виконав замовлення, що не спростовується ним.  

Відповідальність підрядника за неналежну якість роботи/у разі істотного порушення підрядником договору підряду встановлена ст. ст. 858, 872 ЦК України.

У зв»язку з недобросовісним ставленням відповідача до даних зобов»язань, яке суд розцінює як підставу уникнення відповідальності, позивач вимушений був звернутися до суду за захистом порушеного права.

Права та обов»язки споживачів визначені статтею 4 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів»крім  інших випадків порушень прав споживачів,  які можуть бути встановлені  та  доведені  виходячи  з  відповідних  положень законодавства у сфері захисту прав споживачів,  вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Як встановлено в ході розгляду справи відповідач не надав позивачу розрахунковий документ, що посвідчує факт виконання роботи, чим порушив права останнього, як споживача.

Таким чином судом встановлено, що позивач згідно з умовами даного договору виконав свої зобов»язання, сплатив кошти у сумі 2 000 доларів США (15 880 грн. 00 коп.), а відповідач не виконав роботу за завданням замовника, не надав належні послуги, відтак вимоги позивача в частині стягнення  коштів за невиконану роботу - є  доведеними й такими, що підлягають задоволенню відповідно ст. 872 ЦК України. Підстав для їх відмови судом не встановлено.

Суд, надавши правову оцінку доводам позивача, письмовим доказам в частині відшкодування 15 880 грн. 00 коп. - подвійного завдатку за невиконання умов договору,    2 811 грн. 30 коп. –індексу інфляції, 713 грн. 70 коп. –три відсотків річних, вважає їх такими, що не засновані на вимогах закону, що регулює правовідносини про захист прав споживачів, які не передбачають даний вид відповідальності підрядника за неналежне виконання умов договору підряду –стягнення завдатку за невиконання умов договору, індексу інфляції та три відсотків річних.

Надавши правову оцінки правовій підставі, на яку позивач посилається як на підставу своїх вимог –ст.ст. 571, 640 ЦК України, суд вважає її хибною із підстав, зазначених вище, й вважає, що згідно даних правовідносин застосуванню підлягають норми законодавства про захист прав споживачів.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення частини першої статті 88 ЦПК України.

Так, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду звільнений від сплати державного мита на підставі п.10 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито», ч.2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», тому вони мають бути віднесені на рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивачем при подачі позову до суду сплачено 120 грн. 00 коп. інформаційно-технічного збору забезпечення судового процесу.

Оскільки судом позов задоволено на 48%, тому судові витрати присуджуються  позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 57 грн. 60 коп., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищенаведеного, Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 526, 837, 843, 846, 857, 858, 865, 866, 872 ЦК України, ст. ст.  4, 5, 6, 8, 10, 11, 12, 13, 14, 57, 58, 59, 60, 62, 63-66, 81, 88, 213-215, 218 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за невиконану роботу, подвійного завдатку з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних –задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 15 880 грн. 00 коп. –боргу за невиконану роботу, 57 грн. 60 коп. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього –15 937 (п»ятнадцять тисяч дев»ятсот тридцять сім) грн. 60 (шістдесят) коп.

В решті позовних вимог –відмовити.

Судові витрати по справі в частині вимог про захист прав споживачів у вигляді державного мита віднести на рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були  присутні у судовому  засіданні під час проголошення судового рішення,  можуть  подати апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення  суду  набирає  законної  сили після  закінчення строку для подання апеляційної скарги,  якщо апеляційну скаргу  не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає  законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:                                                                                                                       Коренюк А.М.