Справа № 22Ц-3885/11
Провадження № 22-ц/290/90/12Головуючий в суді першої інстанції:ДИМБІЦЬКИЙ Ю.В.
Категорія: 57 Доповідач: Зайцев А.Ю.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.02.2012 м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого: Зайцева А.Ю.,
суддів: Оніщука В.В., Чорного В.І,
при секретарі: Ковальчук О.М.,
за участю прокурора: Оліянчук К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу прокурора Іллінецького району Вінницької області на рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 30.12.2009 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Золоті луки» до співвласників майнових паїв колишнього колективного сільськогосподарського підприємства «Світанок» с. Паріївка Іллінецького району в особі ОСОБА_2, яка діє на підставі рішення зборів пайовиків, Паріївської сільської ради Іллінецького району Вінницької області визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на майно, -
ВСТАНОВИЛА:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Золоті луки» звернулось в суд з позовом до співвласників майнових паїв колишнього колективного сільськогосподарського підприємства «Світанок» с. Паріївка Іллінецького району в особі ОСОБА_2, яка діє на підставі рішення зборів пайовиків, Паріївської сільської ради Іллінецького району Вінницької області визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на майно.
Позов мотивований тим, що між ТОВ «Золоті луки» та співвласниками майна на правах спільної часткової власності в особі ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреностей співвласників, 01.09.2009 року був укладений договір купівлі-продажу розпайованого майна колишнього КСП «Світанок» с. Парііївка Іллінецького району, а саме критого току та зернового комплексу, що розташовані по АДРЕСА_1, ціною 150000 гривень. Спілка не є юридичною особою, не зареєстрована належним чином, а тому на загальних зборах співвласників майна від 30.04.2009 року було уповноважено голову спілки співвласників ОСОБА_2 на підписання згаданого договору. Майно фактично передано та гроші за нього співвласникам сплачені, однак не можуть оформити права власності на придбане майно, оскільки на нього відсутня первинна реєстрація права власності за співвласниками майнових паїв. Враховуючи таке звернулись в суд з даним позовом та з посиланням на ст.. 220 ЦК України. Крім того вказують, що згідно з законом при переході права власності на будівлі переходить право власності на земельну ділянку, а тому також просять визнати таке право на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 8,5 га.
Рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 30.12.2009 року визнано дійсним договір купівлі-продажу майна колишнього КСП «Світанок» с. Паріївка Іллінецького району Вінницької області, а саме критого току та зернового комплексу, що розташовані по АДРЕСА_1 Вінницької області, укладений 01.09.2009 року між ТОВ «Золоті луки» та співвласниками майна колишнього КСП «Світанок» на правах спільної часткової власності в особі ОСОБА_2, яка діє на підставі рішення зборів пайовиків колишнього КСП «Світанок» від 30.04.2009 року № 3, ціною 150000 гривень. Визнано за ТОВ «Золоті луки» право власності на критий тік та зерновий комплекс колишнього КСП «Світанок», розташовані по АДРЕСА_1. Визнано за ТОВ «Золоті луки» право власності на земельну ділянку площею 8,5 га цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Паріївської сільської ради Іллінецького району Вінницької області за межами с. Паріївка, що згідно Державного акту на право колективної власності на землю від 06.05.1996 року, в числі інших земель сільськогосподарського використання перебувала у колективній власності бувшого КСП «Світанок» і не була розпайована, в порядку переходу права власності на цю земельну ділянку при переході права власності на розташовані на ній будівлі і споруди за договорами купівлі-продажу майна від 11.10.2006 року та від 01.09.2009 року.
В апеляційній скарзі прокурор Іллінецького району Вінницької області просить рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 30.12.2009 року скасувати в частині визнання права власності на земельну ділянку і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, не зясування всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
В судовому засіданні помічник прокурора Оліянчук К.О. підтримала вимоги апеляційної скарги просила її задовольнити з мотивів викладених у ній.
Представник ТОВ «Золоті луки» просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги з тих підстав, що рішення законне та обґрунтоване.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволенні позову виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Апеляційний суд на виконання вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ч.1 п.п. 1, 3, 4 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Задовольняючи позов та визнаючи договір купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, визнаючи за позивачем право власності на це майно, суд першої інстанції виходив з того, що за договором від 01.09.2009 року позивач придбав у співвласників майнових паїв колишнього КСП «Світанок» належні їм у відповідних частках будівлі критого току та зернового комплексу, виплатив кожному співвласнику належну йому суму і отримав придбані приміщення за актом прийому-передачі, тобто договір був виконаний сторонами. А, оскільки нерухоме майно не було персоніфіковане та зареєстроване за кожним із співвласників майнових паїв і позивач не може нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу нотаріально, суд визнав за можливе задовольнити вимоги позову з посиланням на ст. 220 ЦК України.
Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки вони не відповідають обставинам справи та суперечать матеріальним нормам права.
Так, в матеріалах справи відсутні докази того, що співвласники майнових паїв колишнього колективного сільськогосподарського підприємства «Світанок» були власниками нерухомого майна - будівлі критого току та зернового комплексу. Крім того, судом першої інстанції у рішенні встановлено, що підставою для визнання договору дійсним та визнання права власності на нерухоме майно в судовому порядку стало саме відсутність належних документів, що свідчать про наявність у відчужувачів майна права власності на нього зареєстрованого у встановленому порядку.
Зі сторони продавців - співвласників майнових паїв колишнього КСП «Світанок», договір укладений ОСОБА_2, однак в справі відсутні відповідні документи, що остання уповноважена та має право на укладання такого договору і суд першої інстанції її повноваження не досліджував та не перевіряв. В цивільній справі при її розгляді в суді першої інстанції співвласники майнових паїв колишнього КСП «Світанок» участі не приймали.
Відповідно до ч.2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Визнаючи договір купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, судом не враховані вимоги ч.2 ст.220 ЦК України, зокрема в частині того, що в даному випадку відсутня така обовязкова умова щодо визнання договору дійсним, як ухилення однією із сторін від його нотаріального посвідчення.
Колегія суддів вважає, що норма частини другої статті 220 ЦК України взагалі не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК України пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін, на що також звернуто увагу судів Пленум Верховного Суду України у п. 13 Постанови № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», де також вказано, що такі вимоги не відповідають можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, а тому такі позови не підлягають задоволенню.
Задовольняючи позов та визнаючи за позивачем право власності на земельну ділянку сільськогосподарського використання площею 8,5 га, суд першої інстанції виходив з того, що при переході права власності на будівлі, в силу ст. 377 ЦК України переходить право власності і на земельну ділянку на якій вони розміщені. При цьому судом першої інстанції не було встановлено та не обґрунтовано у рішенні відповідними доказами, що будівлі критого току та зернового комплексу займають площу у 8,5 га.
Також, судом першої інстанції ігноровано вимоги закону, щодо наявності мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського використання.
Відповідно до ч.3 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду, а відтак рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню у повному обсязі з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні вимог позову, в тому числі і в частині визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на нерухоме майно, оскільки в цій частині судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, що є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора Іллінецького району Вінницької області задовольнити.
Рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 30.12.2009 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Золоті луки» до співвласників майнових паїв колишнього колективного сільськогосподарського підприємства «Світанок» с. Паріївка Іллінецького району в особі ОСОБА_2, яка діє на підставі рішення зборів пайовиків, Паріївської сільської ради Іллінецького району Вінницької області про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на майно - скасувати та ухвалити нове рішення яким в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Золоті луки» відмовити повністю.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: