Справа № 2-а-5237/11

П О С Т А Н О В А  

іменем України

"17" січня 2012 р.  Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді                     Сіромашенко Н.В.,

при секретарі                              Грищенко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі міста Києва про визнання протиправними дій УПФУ в Шевченківському районі м. Києва, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії, як дитині війни,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача, просив визнати протиправними дії відповідача щодо недоплати належних йому, як дитині війни, сум підвищення до пенсії згідно зі статтею 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»і відмову у нарахуванні і виплаті йому щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком; зобов'язати відповідача провести перерахунок призначених виплат згідно зі ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 23 липня 2011 року та проводити у подальшому виплату вказаного підвищення в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

          В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що він являється пенсіонером, згідно положень ст.1 ЗУ від 18 квітня 2004 року «Про соціальний захист дітей війни»є дитиною війни, у зв'язку з чим, йому на підставі ст. 6 вказаного Закону, починаючи з 1 січня 2006 року, повинно виплачуватися підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

          В порядку досудового врегулювання спору він звернувся до УПФУ в Шевченківському районі м. Києва з проханням нарахувати та виплати йому заборгованість з 23 липня 2011року, на що отримав відмову від відповідача.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

          Представник відповідача до судового засідання не з'явився, сповіщений належним чином про дату, місце та час розгляду справи; з направлених до суду заперечень вбачається, що він просить розглядати справу за його відсутності та відмовити в позові.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, який має статус дитини війни, знаходиться на обліку в УПФУ в  Шевченківському районі м. Києва і отримує пенсію за віком, що в 2006-2011 р.р. нараховувалася без врахування підвищення її розміру на 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-1У.

З 1 січня 2006 року набрав чинності ЗУ «Про державний бюджет України»на 2006 рік», п.17 ст.77 якого у 2006 році була зупинена дія ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

ЗУ від 19 січня 2006 року №3367-ІV «Про внесення змін до ЗУ «Про внесення змін до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік»п.17 ст.77 виключено та статтею 110 встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим ст. 5 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6 –у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Однак, Кабінетом Міністрів України протягом 2006 року рішення на виконання вимог статті 110 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік»не приймалися.

П.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»від 19.12.2006 року № 489-У, з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, було зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням ст.111  Закону № 489-У.

Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», з урахуванням ст.111 цього Закону, визнано таким, що не відповідає Конституції України  (є неконституційним).

З 1 січня 2008 року набрав чинності ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», пп.2 п.41 розділу ІІ якого розмір підвищення пенсії був прирівняний до надбавки, встановленої для учасників війни.

Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Пунктом 7 ЗУ від 14 червня 2011 року №3491-VІ «Про внесення змін до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2011 рік»доповнено пункт 4 Прикінцевих положень ЗУ «Про Державний бюджет на 2011 рік»наступного змісту: «4. Установити, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(796-12) (Відомості Верховної ради України, 1992 р., №13, ст. 178 з наступними змінами), статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(2195-15) (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., №4, ст. 94 з наступними змінами), статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»(2262-12) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., №29, ст.399 з наступними змінами) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік».

За таких обставин відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 за період з 23 липня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно.

Оскільки з 1 січня 2012 року не було встановлено обмежень в застосуванні ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», то позовні вимоги за період, починаючи з 1 січня 2012 року, підлягають задоволенню.

При цьому суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30%, як дитині війни, в подальшому (довічно), оскільки у відповідності до ч.1 ст. 6 КАС України судовому захисту підлягають порушені права, свободи та інтереси.

Керуючись ст.ст. 9, 71, 86, 90, 94 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 3, 19, 22, 46, 64, 152 Конституції України, ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 3, 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», ЗУ «Про внесення змін до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 14 червня 2011 року, постановою Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»,суд –

ПОСТАНОВИВ:

          Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі міста Києва про визнання протиправними дій УПФУ в Шевченківському районі м. Києва, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії, як дитині війни, задовольнити частково.

          Визнати дії УПФУ в Шевченківському районі м. Києва щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни, за період з 1 січня 2012 року протиправними.

          Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії згідно ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»та ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»з 1 січня 2012 року в розмірі 30% мінімальної пенсії з урахуванням суми, яка була виплачена у цей період.

          В іншій частині позовних вимог відмовити.

          Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції  подається протягом десяти днів з дня її  проголошення. У разі застосування судом частини  третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається  протягом десяти днів з дня отримання копії  постанови.

Суддя: