Справа N 2-1477/11р. - 2/209/56/12р.

                                                                                         Рішення

Іменем України

    31 січня 2012 року                                                   

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

               В складі: головуючого-судді :            Проця В. А.

               при секретарі                                        Медик Л.О.  

            з участю адвоката                                ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятині справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння,-

Встановив:

   Почивач – ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

   В обґрунтування позову вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 його син - ОСОБА_5 одружився з ОСОБА_4 Після одруження, ОСОБА_4 та її батьки - ОСОБА_3 та ОСОБА_6 в травні 2009 року запропонували молодій сім?ї проживати в трьохкімнатній квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_3, і в якій зареєстрована його колишня невістка - ОСОБА_4

    Так, як вищевказана квартира, на момент вселення до неї, перебувала в непридатному для життя стані, його син розпочав в ній ремонт. Оскільки його син, також, мав проживати у вказаній квартирі, то він вирішив за власні кошти виготовити меблі та дати їх молодій сім?ї в користування, оскільки вони власних коштів на придбання меблів не мали.

    З  цією метою, він, за власні кошти в м. Бердичеві Житомирської області придбав у приватного підприємця ОСОБА_7 наступні меблі: шафу «Купе», вартістю –5500 гривень; кухонні меблі, вартістю –5700 гривень;  кухонний м'який куточок, вартістю – 1700 гривень; меблі в прихожу кімнату, вартістю –2500 гривень, а всього загальною вартістю –15400 гривень, що підтверджено квитанцією № 21 від 07.05.2011 року.

    01.09.2011 року, відповідно до рішення Козятинського міськрайонного суду, шлюб між його сином та невісткою було розірвано.

    Він просив ОСОБА_4 та ОСОБА_3 повернути йому вищевказані меблі, однак, вони не заперечуючи того факту, що меблі належать йому, вказали, що повернуть їх лише за рішенням суду.

    Крім цього, за згодою ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в їх квартиру за його власні кошти було придбано і використані в ремонт матеріали та конструкції, так як вони обіцяли зареєструвати його сина за у вищевказаній квартирі, а саме: панель МДФ в кількості 37 кв. м, загальною вартістю - 1005 грн.; панель для підлоги - 37,705 кв. м, вартістю - 3581 грн.; складові деталі опалення (труби 50 метрів, фурнітура), загальною вартістю - 2010 грн.; броньовані двері, вартістю - 5287 грн.

    Також, він найняв майстра –будівельника - ОСОБА_8, який виконав роботи по декоративній шпаклівці стелі, откосів дверей та вікон, і за проведені роботи він заплатив останньому гроші, в сумі - 4500 грн., що підтверджено договором між ним та ОСОБА_9

    Він розуміє, що в даний час вищевказані матеріали фактично неможливо виділити в натурі, так власник квартири - ОСОБА_3 та прописана в квартирі його дочка - ОСОБА_4 продовжують використовувати вказані матеріали, як елемент благоустрою квартири, і коли він звернувся до відповідачів з приводу повернення витрачених ним на ремонт квартири грошей, то відповідачі спочатку погоджувались частинами сплатити суму коштів, витрачених ним за матеріали та ремонт квартири, але потім передумали і вказали, що віддадуть їх, тільки за рішенням суду.

    Загальна сума коштів, витрачених ним на придбання матеріалів та ремонт квартири, становить - 16383 грн., що підтверджено видатковою накладною № 0021931 від 06.07.2009 року , квитанцією від 25.10.2010 року , товарним чеком від 13.08.2009 року.

    Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути  протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, заволоділа ним, що передбачено ст. 387 ЦК України.

    В судовому засіданні позивач - ОСОБА_2 позов підтримав і підтвердив обставини викладенні в ньому.

    Представник відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 –ОСОБА_10 в судовому засіданні позову не визнав і суду пояснив, що дійсно ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 одружились. Після одруження, з травня 2009 року молода сім?я почала проживати в трьохкімнатній квартирі батька його довірительки, яка розташованій за адресою: АДРЕСА_1,  де вона  була зареєстрована.

    Так, як вищевказана квартира, на момент вселення до неї, потребувала додаткового ремонту, то чоловік його довірительки розпочав в ній ремонт, при цьому, будь-яких квитанцій на придбання будівельних матеріалів, проведення ремонтних робіт, придбання меблів та побутової техніки  їй не показував, а тому, його довірителька була впевнена, що ремонт  проводиться за їхні спільні сімейні кошти, як і придбаваються меблі в квартиру та побутова техніка.

    Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –ОСОБА_5 в судовому засіданні позов, також, підтримав і підтвердив обставини викладенні в ньому.

    Заслухавши сторони, третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, свідків, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.

    Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 син позивача - ОСОБА_5 одружився з ОСОБА_4 Після одруження, ОСОБА_4 та її батьки - ОСОБА_3 та ОСОБА_6 в травні 2009 року запропонували молодій сім?ї проживати в трьохкімнатній квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_3, і в якій зареєстрована його колишня невістка - ОСОБА_4

     01.09.2011 року, відповідно до рішення Козятинського міськрайонного суду, шлюб між  сином позивача та його невісткою було розірвано.

    Так, як вищевказана квартира, на момент вселення до неї, ще перебувала в непридатному для проживання стані, син позивача розпочав в ній ремонт, а позивач вирішив за власні кошти придбати меблі та надати їх молодій сім?ї в користування, оскільки останні власних коштів на  їх придбання не мали.

    З  цією метою, позивач, за власні кошти в м. Бердичеві Житомирської області придбав у приватного підприємця ОСОБА_7 наступні меблі: шафу «Купе», вартістю –5500 гривень; кухонні меблі, вартістю –5700 гривень;  кухонний м'який куточок, вартістю –1700 гривень; меблі в прихожу кімнату, вартістю –2500 гривень, а всього загальною вартістю –15400 гривень, що підтверджено квитанцією № 21 від 07.05.2011 року, а також, цей факт підтвердили свідки. Вказані вище меблі, позивач ні сину, ні своїй колишній невістці не дарував, оскільки відсутні будь-які цивільно-правові угоди з цього приводу.

    Належним відповідачем по даному позову є саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4, оскільки є перший є власником квартири, а друга –її фактичним користувачем, в якій перебуває придбане позивачем майно.

    Що стосується  придбання за власні кошти позивача і використання в ремонті матеріалів та конструкції: панелі МДФ в кількості 37 кв. м, загальною вартістю - 1005 грн.; панелі для підлоги - 37,705 кв. м, вартістю - 3581 грн.; складових деталей опалення (труби 50 метрів, фурнітура), загальною вартістю - 2010 грн.; броньованих дверей, вартістю - 5287 грн. та понесених витрат на проведення будівельних робіт по декоративній шпаклівці стелі, откосів дверей та вікон, майстром –будівельником - ОСОБА_8, який виконав ці роботи, і за які позивач заплатив останньому гроші, в сумі - 4500 грн., що підтверджено договором між позивачем та ОСОБА_9 та відповідними квитанціями, то в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивачем подано не належні докази: видаткову накладну № 0021931 від 06.07.2009 року, квитанцію від 25.10.2010 року, товарний чек від 13.08.2009 року, з яких не можна зробити висновок, що покупцем є позивач.

    Правовідносини, що склались між сторонами регулюються ст.ст. 321, 386, 387 ЦК України.

Вирішив:

    Позов задовольнити частково.

    Витребувати у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 наступне рухоме майно, яке знаходиться в трьохкімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_1, і яке належить ОСОБА_2 на підставі накладної № 21 від 07.05.2010 року, а саме: шафу «Купе», вартістю – 5500 гривень; кухонні меблі, вартістю –5700 гривень;  кухонний м'який куточок, вартістю –1700 гривень; меблі в прихожу кімнату, вартістю –2500 гривень, а всього загальною вартістю –15400 гривень та повернути вищевказане рухоме майно його власнику - ОСОБА_2.

    Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 154 (сто п?ятдесят чотири) гривні сплаченого судового збору та  120 (сто двадцять) гривень сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

    На рішення може бути подана апеляційна скарга  протягом десяти днів до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайсуд з дня проголошення рішення.

       Суддя: (підпис)

      Згідно оригіналу.

        Суддя:

        Секретар:  

Дата документу      31.01.2012