ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.10.06

Справа № 5/617-06.

за позовом відкритого акціонерного товариства “Сумиобленерго”, м. Суми

до відповідача – Сумського державного підприємства по виробництву, зоотехнічному та ветеринарному постачанню "Зооветпромпостач", м. Суми

про стягнення  1 797 грн. 46  коп.

Суддя Гудим В.Д.

Представники сторін:

Від позивача –  предст. Сіренко О.І.

Від відповідача – дир. Гапієнко А.М.

За участю секретаря судового засідання Вдовенко Д.В.

Суть спору: Позивач подав позовну заяву про стягнення з відповідача 1 797 грн. 46  коп., в тому числі  1095,78 грн. заборгованості за активну електроенергію, спожиту відповідачем у липні 2006 року на підставі договору від 12.04.03р. № 401, укладеного між сторонами; 690,11 грн. заборгованості за електроенергію, спожиту понад ліміт; 9,53 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, нарахованої на підставі п. 6 додатку № 4 до зазначеного договору; 0,41 грн. інфляційних збитків та 1,63 грн. річних.

Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

Відповідно до укладеного між сторонами договору від 12.04.03р. № 401 позивач забезпечував відповідача електричною енергією. Згідно з п. 2.2.3. зазначеного договору відповідач повинен оплачувати вартість електричної енергії відповідно до умов додатку № 4 до договору. Відповідно п. 1. додатку № 4 до договору розрахунковим вважається період з 20 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Відповідно п. 2 додатку № 4 остаточний розрахунок відповідач проводить протягом 5 днів з моменту отримання рахунку, а п. 6 додатку № 4 до зазначеного договору за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань передбачено стягнення пені.

Відповідно до п. 4.2.2. і п. 6 додатку № 4 та ч. 5 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» у випадку споживання електроенергії понад обсяги, що обумовлені договором, відповідач сплачує п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої і обумовленої договором величини.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконує належним чином договірних зобов’язань щодо своєчасної і в повному обсязі сплати за спожиту електроенергію і станом на 2.10.06р. має заборгованість по активній електроенергії, спожиту відповідачем у липні 2006 року в сумі 1095,78 грн., в зв’язку з чим відповідно до умов укладеного між сторонами договору за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань відповідачеві нарахована пеня, яка згідно з поданим розрахунком складає 9,53 грн. за  період з 21.04.06р. по 20.07.06р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу  України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми. Відповідно до поданого позивачем розрахунку сума інфляційних збитків складає 0,41  грн.; річних – 1,63 грн.

Позивач також зазначає, що додатком № 1 до зазначеного договору відповідачу на квітень і червень 2006 року було доведено ліміт споживання електроенергії в кількості 900 і 700  кВт.год. відповідно, проте, відповідачем у квітні 2006 року було спожито 1296 кВт.год., а в червні 2006 року – 3472 кВт.год., що підтверджується актами про обсяги переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії, підписаними представниками позивача та відповідача, тобто відповідачем було спожито понад договірні величини електроенергії - 6168 кВт.год. на суму 690,11 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і  заперечень.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов’язань щодо своєчасної і в повному обсязі сплати за спожиту електроенергію, а також щодо споживання електричної енергії відповідно до встановлених обсягів, а відповідач  не подав обґрунтованих заперечень проти позовних вимог, господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача  1095,78 грн. заборгованості за активну електроенергію; 690,11 грн. заборгованості за електроенергію, спожиту понад ліміт; 9,53 грн. пені; 0,41 грн. інфляційних збитків та 1,63 грн. річних.

Господарські витрати відносяться на відповідача.

                              

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського  процесуального  кодексу  України,

суд вирішив:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Сумського державного підприємства по виробництву, зоотехнічному та ветеринарному постачанню "Зооветпромпостач", м. Суми, вул. Харківська, 105  (р/р 260042752500001 в СФ КБ "Приватбанк", МФО 337546, код 00721239) на користь відкритого акціонерного товариства “Сумиобленерго” м. Суми, вул. Д.Коротченка, 7 (р/р 26035333702558 в Сумському ЦВ ПІБ, МФО 337278, код 23293513) заборгованості за активну електроенергію 1095 грн. 78 коп.; заборгованості за перевищення ліміту споживання 690 грн. 11 коп.; (р/р  26003001000003 в СФ ВАТ банк "Біг Енергія", МФО 337803, код 23293513) пені 9 грн. 53 коп.; інфляційних збитків 0 грн. 41 коп.; річних 1 грн. 63 коп.; витрат на інформаційно-технічне забезпечення 118 грн.; витрат по держмиту 102 грн., видати наказ.

Суддя                                                                                       Гудим В.Д.

за позовом відкритого  акціонерного товариства  “Сумиобленерго”, м. Суми

до відповідача – Сумського державного підприємства по виробництву, зоотехнічному та ветеринарному постачанню "Зооветпромпостач", м. Суми

про стягнення  1 797 грн. 46  коп.

Суддя Гудим В.Д.

Представники сторін:

Від позивача –  предст. Сіренко О.І.

Від відповідача – дир. Гапієнко А.М.

За участю секретаря судового засідання Вдовенко Д.В.

Суть спору: Позивач подав позовну заяву про стягнення з відповідача 1 797 грн. 46  коп., в тому числі  1095,78 грн. заборгованості за активну електроенергію, спожиту відповідачем у липні 2006 року на підставі договору від 12.04.03р. № 401, укладеного між сторонами; 690,11 грн. заборгованості за електроенергію, спожиту понад ліміт; 9,53 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, нарахованої на підставі п. 6 додатку № 4 до зазначеного договору; 0,41 грн. інфляційних збитків та 1,63 грн. річних.

Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

Відповідно до укладеного між сторонами договору від 12.04.03р. № 401 позивач забезпечував відповідача електричною енергією. Згідно з п. 2.2.3. зазначеного договору відповідач повинен оплачувати вартість електричної енергії відповідно до умов додатку № 4 до договору. Відповідно п. 1. додатку № 4 до договору розрахунковим вважається період з 20 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Відповідно п. 2 додатку № 4 остаточний розрахунок відповідач проводить протягом 5 днів з моменту отримання рахунку, а п. 6 додатку № 4 до зазначеного договору за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань передбачено стягнення пені.

Відповідно до п. 4.2.2. і п. 6 додатку № 4 та ч. 5 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» у випадку споживання електроенергії понад обсяги, що обумовлені договором, відповідач сплачує п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої і обумовленої договором величини.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконує належним чином договірних зобов’язань щодо своєчасної і в повному обсязі сплати за спожиту електроенергію і станом на 2.10.06р. має заборгованість по активній електроенергії, спожиту відповідачем у липні 2006 року в сумі 1095,78 грн., в зв’язку з чим відповідно до умов укладеного між сторонами договору за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань відповідачеві нарахована пеня, яка згідно з поданим розрахунком складає 9,53 грн. за  період з 21.04.06р. по 20.07.06р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу  України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми. Відповідно до поданого позивачем розрахунку сума інфляційних збитків складає 0,41  грн.; річних – 1,63 грн.

Позивач також зазначає, що додатком № 1 до зазначеного договору відповідачу на квітень і червень 2006 року було доведено ліміт споживання електроенергії в кількості 900 і 700  кВт.год. відповідно, проте, відповідачем у квітні 2006 року було спожито 1296 кВт.год., а в червні 2006 року – 3472 кВт.год., що підтверджується актами про обсяги переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії, підписаними представниками позивача та відповідача, тобто відповідачем було спожито понад договірні величини електроенергії - 6168 кВт.год. на суму 690,11 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і  заперечень.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов’язань щодо своєчасної і в повному обсязі сплати за спожиту електроенергію, а також щодо споживання електричної енергії відповідно до встановлених обсягів, а відповідач  не подав обґрунтованих заперечень проти позовних вимог, господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача  1095,78 грн. заборгованості за активну електроенергію; 690,11 грн. заборгованості за електроенергію, спожиту понад ліміт; 9,53 грн. пені; 0,41 грн. інфляційних збитків та 1,63 грн. річних.

Господарські витрати відносяться на відповідача.

                              

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського  процесуального  кодексу  України,

суд вирішив:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Сумського державного підприємства по виробництву, зоотехнічному та ветеринарному постачанню "Зооветпромпостач", м. Суми, вул. Харківська, 105  (р/р 260042752500001 в СФ КБ "Приватбанк", МФО 337546, код 00721239) на користь відкритого акціонерного товариства “Сумиобленерго” м. Суми, вул. Д.Коротченка, 7 (р/р 26035333702558 в Сумському ЦВ ПІБ, МФО 337278, код 23293513) заборгованості за активну електроенергію 1095 грн. 78 коп.; заборгованості за перевищення ліміту споживання 690 грн. 11 коп.; (р/р  26003001000003 в СФ ВАТ банк "Біг Енергія", МФО 337803, код 23293513) пені 9 грн. 53 коп.; інфляційних збитків 0 грн. 41 коп.; річних 1 грн. 63 коп.; витрат на інформаційно-технічне забезпечення 118 грн.; витрат по держмиту 102 грн., видати наказ.

Суддя                                                                                       Гудим В.Д.