Справа № 11-18/12Головуючий у 1-й інстанції Ломакін В.Є.
Категорія - ч.2 ст.185 КК України Доповідач - Кунець І.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 січня 2012 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Кунця І.М.
Суддів - Декайла П. В., Галіян Л.Є.
з участю :
прокурора - Семенця О.А.
засудженого - ОСОБА_1
захисника - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі кримінальну справу за апеляцією ОСОБА_1 на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 05 жовтня 2011 року,-
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. В.Гаї Тернопільської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженою,, на утриманні неповнолітня дитина, не працюючого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1, раніше судимого :
-19.06.2009 року Тернопільським міськрайонним судом за ч.1 ст.296 КК України, з призначенням покарання у виді штрафу в розмірі 1000 грн..Штраф на даний час не сплачено;
-10.06.2010 року Тернопільським міськрайонним судом за ч.1 ст.185 КК України, з призначенням покарання у виді обмеження волі на термін 2 роки. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,
– засуджено за ч.2 ст.185 КК України на 2 роки позбавлення волі.
У відповідності до ст.71 КК України за сукупністю вироків, до покарання призначеного за цим вироком частково приєднано невідбуте покарання за вироком Тернопільського міськрайонного суду від 10 червня 2010 року у виді 6 місяців позбавлення волі та остаточно ОСОБА_1 визначено покарання у виді 2 роки 6 місяців позбавлення волі, а вирок Тернопільського міськрайонного суду від 19 червня 2009 року за ч.1 ст. 296 КК України, яким йому призначено покарання у виді штрафу в розмірі 1000 гривень, що на даний час не сплачений —виконувати самостійно.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1, до набрання вироку законної сили, залишено попередню - взяття під варту і строк відбування покарання йому зараховано з 06 серпня 2011 року.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 залишено без розгляду.
Вироком суду також вирішено питання щодо стягнення судових витрат та стосовно речових доказів.
Згідно з вироком 08 січня 2011 року о 20 год. у підсудного ОСОБА_1, який перебував в приміщенні квартирі АДРЕСА_2, виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючий свій злочинний умисел, 08 січня 2011 року о 20 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в приміщенні квартири АДРЕСА_2, підсудний ОСОБА_1., переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає шляхом вільного доступу, таємно викрав з підвіконника кухні даної квартири гаманець, вартість якого становить 12 грн., в якому знаходились гроші в сумі 430 гривень, пластикова картка банку “Аваль”та пенсійне посвідчення на ім'я ОСОБА_3, які для потерпілого матеріальної цінності не представляють.
Із викраденим майном підсудний ОСОБА_1, з місця вчинення злочину втік, чим заподіяв ОСОБА_3 шкоду на загальну суму 442 гривні.
Крім цього, підсудний ОСОБА_1 06 серпня 2011 року, о 09 год., перебуваючи в першому під'їзді буд. АДРЕСА_2, переконавшись в тому, що за ним ніхто не спостерігає та його злочинні дії не будуть помічені сторонніми особами, з-під сходової клітки таємно викрав шосейний велосипед для дорослих, вартість якого становить 600 грн., який належить ОСОБА_4
З викраденим майном з місця вчинення злочину підсудний ОСОБА_1, втік, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 600 грн..
В апеляції ОСОБА_1, не оскаржуючи кваліфікацію своїх дій та вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, просить вирок суду стосовно нього змінити та пом’якшити йому покарання, застосувавши ст.69 КК України, оскільки він повністю визнав свою вину, щиро розкаявся в скоєному, має на утриманні малолітню дитину та перестарілу маму, а також опікується своєю сестрою та трьома її малолітніми дітьми.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1 та думку його захисника ОСОБА_2, які підтримали подану апеляцію, думку прокурора, який вважає вирок суду законним і обгрунтованим, а апеляція задоволенню не підлягає, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів прийшла до переконання, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та кваліфікація його злочинних дій, за вказаною статтею, в апеляції не оскаржується. Тому ці питання колегією суддів не розглядаються.
Що стосується призначеної ОСОБА_1. міри покарання, то суд першої інстанції підставно прийшов до висновку, що виходячи із ступеня тяжкості вчиненого ним злочину, особи винного, те, що він раніше судимий вчинив новий злочин під час іспитового строку, обтяжуючу вину обставину - вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, не виконав попереднього покарання в виді штрафу, йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі.
Призначивши ОСОБА_1покарання в межах близьких до мінімальної міри, передбаченої ч.2 ст.185 КК УКраїни, суд першої інстанції повністю врахував дані щодо його особи та сукупність обставин, що пом’якшують його відповідальність, в тому числі і ті, на які він посилається в апеляції.
Призначена ОСОБА_1 за сукупністю злочинів міра покарання є законною і справедливою, необхідною для його виправлення і попередження нових злочинів.
Підстав для пом’якшення покарання ОСОБА_1 і застосування до нього ст.69 КК України, як про це він просить в апеляції , колегія суддів не вбачає.
Виходячи із наведеного, керуючись ст. ст. 362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 жовтня 2011 року щодо нього - без зміни .
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області І.М. Кунець