Апеляційний суд Рівненської області
______________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2012 року м. Рівне
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палата з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого - Іващука В.Я.,
суддів: Баглика С.П., Збитковської Т.І.,
за участю прокурора Іванціва М.Р.,
засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2
розглянула 7 лютого 2012 року у відкритому судовому засіданні в м. Рівне справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 19 жовтня 2011 року.
Цим вироком, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, народжений та мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, з неповною середньою освітою, не працює, не одружений, раніше судимий:
- 21 листопада 2008 року Дубенським міськрайонним судом Рівненської області за ч.2 ст.190 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік. На підставі ст.71 КК України призначена остаточна міра покарання 2 роки 4 місяці позбавлення волі. Постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 11 серпня 2010 року звільнений умовно-достроково на 5 місяців 19 днів;
- 01 серпня 2011 року Дубенським міськрайонним судом за ч.2 ст.190, ст.71 КК України на два роки і чотири місяці позбавлення волі;
- засуджений за ч.2 ст. 186 КК України на чотири роки позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України до призначеного покарання частково приєднано не відбуте покарання за попереднім вироком та остаточно засуджено ОСОБА_1 на чотири роки і один місяць позбавлення волі.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_2, апеляції на вирок суду стосовно нього не надходили.
За вироком суду, 1 квітня 2011 року біля 12 години ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 та маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу зайшли в приміщення під’їзду АДРЕСА_2 звідки винесли на вулиця чавунну батарею опалення яка складалася із 18 ребер та належала ОСОБА_3 Їх злочинні дії були виявлені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Проте, незважаючи на це вони не відмовилися від вчинення злочину, а вже діючи відкрито, шляхом грабежу, завантажили батарею на причіп автомобіля та зникли з місця події. Внаслідок даного злочину ОСОБА_3 було заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 265 грн. 80 коп.
В поданій на вирок апеляції засуджений ОСОБА_1, не оскаржуючи кваліфікації вчиненого злочину та доведеності його вини, вважає винесений судом вирок законним та обгрунтованим, однак просить застосувати до нього ст.69 КК України та пом’якшити призначене покарання, оскільки вважає його надно суворим. При цьому, апелянт покликається на те, що він щиро розкаявся у вчиненому та своїми діями сприяв у розкритті злочину, потерпілий не має до нього жодних претензій, до затримання він тимчасово працював та утримував малолітню дитину своєї співмешканки.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію та просив змінити вирок суду та пом’якшити призначене йому покарання з підстав наведених у апеляції, думку прокурора про залишення вироку суду без зміни, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.
Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів за які їх засуджено, при обставинах наведених у вироку, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується перевіреними в судовому засіданні доказами і в апеляції не заперечується.
Будь-яких порушень вимог кримінально-процесуального законодавства при дослідженні і оцінці доказів, які б ставили під сумнів правильність висновків суду щодо винуватості засуджених суд не допустив, належним чином оцінив злочинні дії та вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Відповідно до ст.365 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.
Суд першої інстанції обґрунтовано визнав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 винними у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, що у повному обсязі підтверджується дослідженими під час судового слідства доказами.
При призначенні покарання засудженим, судом належним чином враховано тяжкість вчиненого ОСОБА_1 злочину, обставини, що пом’якшують та обтяжують його вину, дані що характеризують його особу в тому числі і ті на які покликається засуджений у своїй апеляції та обґрунтовано призначив йому мінімальне покарання передбачене санкцією ч.2 ст.186 КК України.
За наведених обставин, підстав для застосування до ОСОБА_1 ст.69 КК України та пом’якшення покарання засудженому, колегія суддів не знайшла.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Вирок Дубенського міськрайонного суду від 19 жовтня 2011 року стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію засудженого ОСОБА_1 - без задоволення.
Головуючий: підпис
Судді: два підписи