АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-а-1179/2011
Головуючий по 1-й інстанції Струков
Суддя-доповідач: Кисіль А. М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2012 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого-судді Кисіля А.М.
суддів: Бурди К.І. Лісіченко Л.М.
з участю прокурора Деряга Л.М.
засудженого ОСОБА_2
захисників- адвоката ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши, у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві, кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Октябрського району м.Полтави та адвоката ОСОБА_3 у інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 3 листопада 2011 року.-
В С Т А Н О В И Л А :
Цим вироком
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, гр.України, освіта неповна середня, неодруженого, учня ПТУ N 4, ранiше судимого:
- 14.07.2010 року Київським райсудом м. Полтави за ч.1, ч.2 ст. 185, ст.15 ч.3, 185 ч.2, 70, 104, 75 КК України до 2 років позбавлення волi з iспитовим строком на 2 роки,
засуджено за ст.186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі . На пiдставi ст.71 КК України за сукупнiстю вирокiв до призначеного покарання частково приєднано не відбуте покарання за вироком Київського райсуду м. Полтави вiд 14.07.2010 року i остаточно до 4 років 6 мiсяцiв позбавлення волi.
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, українця, гр. України, освіта неповна середня, неодруженого, учня ПТУ N 4, ранiше не судимого, -
засуджено за ст. 186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волi;
На пiдставi ст.75 КК України його звiльнено вiд вiдбування призначеного покарання, якщо він протягом трьох років не вчинить нового злочину i виконає покладенi на нього обов'язки: повiдомляти органи кримінально-виконавчої iнспекцiї про змiну мiсця проживання, роботи, перiодично з'являтися для реєстрації в органи кримiнально-виконавчої інспекції;
У відповідності до вироку суду вони визнанні винними у тому, що 23 грудня 2010 року близько 21 год. 30 хв. за попередньою змовою між собою, знаходячись в стані алкогольного сп'янiння, з метою вiдкритого викрадання чужого майна бiля кафе «Аміго», що по вул. Грушевського 2 в м.Полтаві, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, збили з ніг та нанесли декілька ударів кожний в область тулубу потерпiлого ОСОБА_6 і заволодiли його майном: мобiльним телефоном «Нокіа 6300» вартiстю 720 грн., з сiм-картою мобiльного оператора зв'язку «Київстар» - 20 грн., з коштами на рахунку 20 грн., грошовими коштами в сумі 2 грн., та іншим майном і банкiвською картою «Приватбанку», ключами, а всього завдали матеріальної шкоди на загальну суму 937 грн.
В апеляції прокурор, який приймав участь по справі просить скасувати вирок щодо ОСОБА_2 внаслідок невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особи засудженого, а всього за сукупністю вироків просить засудити до 6 років позбавлення волі.
В апеляції адвокат ОСОБА_3 у інтересах ОСОБА_2 просить скасувати вирок суду та закрити щодо його підзахисного вказану справу за відсутності ознак складу злочину у його діях, оскільки відсутня домовленість на вчинення вказаного злочину, виявлені у потерпілого тілесні ушкодження були ними спричинені ще раніше під час з’ясування стосунків у транспортному засобі, його підзахисний майном на заволодівав, показання іншого співучасника та потерпілого у цій частині є суперечливими.
Інші учасники судового розгляду вирок суду не оскаржили.
Заслухавши суддю доповідача, прокурора про законність та обґрунтованість вироку суду, який не підтримав апеляцію помічника прокурора, який приймав участь по справі у місцевому суді, пояснення засудженого ОСОБА_2 та його захисників на підтримання апеляції, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи викладені у апеляції, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для зміни чи скасування вироку суду, а апеляції слід залишити без задоволення з таких мотивів.
Сформульовані у вироку висновки суду про винність засуджених у відкритому викраденні чужого майна за обставин встановлених судом, поєднаний iз насильством, яке не є небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала насильства, вчинений за попередньою змовою групою осiб, тобто за ч. 2 ст. 186 КК України, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами у відповідності до вимог чинного кримінально-процесуального законодавства.
При перевірці матеріалів справи встановлено, що органами досудового слідства і судом додержано встановлених вимог КПК України, спрямованих на встановлення у справі об’єктивної істини.
Мотивуючи висновки про винність засуджених у вчиненні вказаного вище злочину, місцевий суд обґрунтовано послався на визнавальні показання засудженого ОСОБА_5, який підтвердив, що саме з ОСОБА_2 в стані сп’яніння у автобусі у них із потерпілим виникла сварка у ході якої вони завдали останньому по декілька ударів. Після виходу із громадського транспорту на вулиці вони знову продовжили завдавати ударів потерпілому а потім разом забрали у нього грошi. Згодом ОСОБА_2 йому показав мобiльний телефон та банкiвську картку. Саме ОСОБА_2 запропонував йому заплатити 200 грн. i забрати собі телефон, на що він погодився.
Такі показання ОСОБА_5 засуджений ОСОБА_2 заперечив та вину не визнав, при цьому підтвердив лише, що завдавав ударів руками та ногами потерпілому і отримував від ОСОБА_5 ключi, карточку та телефон потерпілого, наміру вчиняти такий злочин він не мав. Вважає, що ОСОБА_5 його обмовляє.
Доводи захисту та ОСОБА_2 про безпідставність його засудження спростовуються показаннями потерпiлого ОСОБА_6, що саме ОСОБА_5 та ОСОБА_2, безпосередньо перед заволодінням його речами та грошима, наносили йому удари по голові, а потім, коли його опір було подавлено і він лежав на землі обоє, кожен окремо, перевіряли його кишені та забрали його особисті речі.
Із показань свiдка ОСОБА_7 вбачається, що між ОСОБА_5 і ОСОБА_2 з однієї сторони і потерпілим з іншої, виникла сварка, яка переросла у побиття останнього. Пiдтвердила, що саме 26.12.2010 року побачила у ОСОБА_5 мобiльний телефон «Нокія», який був вилучений та оглянутий і повернутий потерпілому (а.с.17-19) (а.с. 24-27)
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи у потерпілого виявлені тілесні ушкодження у виді ділянок гіперпігментації шкіри, садна, що є легкими тілесними ушкодженнями та отриманими від дії тупого предмету , якими могли бути пальці рук людини стиснуті в кулак, нога людини у взутті. (а.с. 66-67)
Доводи захисту, що такі тілесні ушкодження потерпілому були завдані не з метою заволодіння його майном а при інших обставинах, спростовується даними по справі, що у особи відкрито викрали його майно при цьому застосували насильство, яке не є небезпечним для нього.
Такі докази по справі були отриманi у встановленому законом порядку, а тому правильно місцевий суд взяв їх до уваги та поклав у основу обвинувачення, оскiльки вони узгоджуються між собою.
Підстави для неприйняття показань потерпілого немає, тому що вони є стабільними і узгоджуються із визнавальними показаннями ОСОБА_5, а тому місцевий суд правильно їм дав оцінку.
Аналiзуючи наведенi докази, колегія суддів вважає, що твердження засудженого ОСОБА_2 та його адвоката про непричетність до відкритого викрадення чужого майна є непереконливими, суд правильно спростував їх, пославшись на обставини справи та показання потерпілого.
За таких даних дії обох засуджених правильно кваліфіковано за ч. 2 ст.186 КК України, оскiльки вони за попередньою змовою групою осіб, умисно,з метою заволодіння чужим майном, відкрито із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя i здоров'я особи, а ОСОБА_2 - повторно. вчинили злочин.
Призначаючи покарання місцевий суд належним чином врахував характер i ступiнь суспiльної небезпеки вчиненого злочину, позитивну характеристику ОСОБА_2 та вчинення ним нового злочину у період не відбутого покарання за попереднім вироком і правильно встановив, що виправлення та перевиховання ОСОБА_2 можливе тiльки в мiсцях позбавлення волi.
Підстав для призначення більш суворого покарання про що просив прокурор в апеляції колегія суддів не вбачає, тому що таке покарання є достатнім і відповідає закону.
За таких мотивів апеляції усіх учасників судового розгляду слід відхилити, а вирок суду – залишити без зміни.
На підставі викладеного, керуючись ст. 365,366 КПК України, колегія суддів ,-
У Х В А Л И Л А :
апеляцію помічника прокурора Октябрського району м.Полтави та адвоката ОСОБА_3 у інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 3 листопада 2011 року щодо ОСОБА_5 і ОСОБА_2 за ч.2 ст. 186 КК України,- без зміни.
Головуючий: А. М. Кисіль
Судді:
Копія