ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" січня 2012 р.  Справа  № 17/17-5007-2011

Господарський суд Одеської області у складі:

судді                        Брагіної Я.В.

при секретарі          Стачук Т.В.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довір. №03/04-42 від 29.12.2011р.;

від відповідача: ОСОБА_2, довір. №д/ЮО-66 від 19.10.2011р.

розглянув у судовому засідання справу

за позовом: Державного підприємства „Ізмаїльський морський торговельний порт” (Одеська обл., м. Ізмаїл )

до відповідача: Приватного акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство” ( Одеська обл., м. Ізмаїл )

про стягнення 173 409,82 грн.

У засіданні суду 20.01.2012р. оголошувалась перерва до 31.01.2012р. на підставі ст. 77 ГПК України.

Державне підприємство „Ізмаїльський морський торговельний порт” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство” про стягнення з відповідача 163 669,70 грн. основного боргу та 9740,12 грн. пені.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позові. Крім того, пояснив, що відповідач визнав основну суму заборгованості в листі за вихідним №СЄПФ-1/1470 від 30.11.2011р.

Представник відповідача позовні вимоги визнав частково. Пояснив, що дійсно сума основного боргу становить 163669,70грн. Але позивач частково пропустив строк позовної давності щодо нарахування пені.  Просив застосувати строк позовної давності до позовних вимог в частині стягнення  пені в сумі 942,48 грн. Крім того, подав клопотання про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення, в якому просить відстрочити виконання рішення суду до квітня 2012р. та розстрочити його виконання на чотири місяці рівними частинами, посилаюсь на складну навігаційну ситуацію на річці Дунай у осінньо-зимовий період, перебування більшості суден поза експлуатацією через непрохідність глибин, а отже фактичне призупинення основного виду діяльності відповідача ускладнить виконання судового рішення. У клопотанні від 30.01.2012р. зазначив, що на даний час у відповідача наявна значна заборгованість перед робітниками та перед позивачем, з яким укладено мирову угоду, що затверджена відповідними ухвалами господарського суду Одеської області від 21.04.2011р. та 19.01.2012р. по справі №30/163-10-4466, якими узгоджено порядок та строки сплати пароплавством заборгованості з портових зборів загальною сумою 2 275 077,28 грн.

Представник позивача заперечував проти відстрочки та розстрочки виконання судового рішення, посилаючись на те, що у позивача також наявні фінансові труднощі та на те, що під час розгляду справи №30/163-10-4466 позивач вже двічі йшов на уступки та погоджувався на відстрочку виконання рішення суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд      встановив:

01.02.2009р. між Державним підприємством „Ізмаїльський морський торговельний порт” (позивачем) та Відкритим акціонерним товариством „Українське Дунайське пароплавство”, яке надалі перейменовано в Приватне акціонерне товариство „Українське Дунайське пароплавство”(відповідачем), укладено договір №387/035 СПФ про надання позивачем послуг з комплексного обслуговування на морському вокзалі порту туристів і пасажирів міжнародних рейсів, що виконуються суднами пароплавства, та обслуговування членів змінних екіпажів суден, які проходять прикордонно-митний контроль через доглядів зал морського вокзалу.

Відповідно до додаткової угоди №2 від 30.12.2010р. дію цього договору продовжено до 31.12.2011р.

Відповідно до п. 4.1 Договору відповідач здійснює оплату наданих позивачем послуг за організацію посадки і висадки туристів і пасажирів по договірних ставках, а саме: за кожного туриста або пасажира, в т.ч. члена змінного екіпажа, слідую чого через морський вокзал: при посадці –висадці 5 дол. США ( без учету ПДВ ) ( 2,5 дол. США –посадка; 2,5 дол. США –висадка; у гривні по курсу НБУ на момент виставлення рахунку); для дітей шкільного віку надається знижка у розмірі 50% вартості послуг, для дітей у віці до 6 років –безкоштовно.

На виконання умов укладеного договору, за період з жовтня 2010 року по липень 2011 року позивач надав відповідачу послуги з комплексного обслуговування пасажирів та членів екіпажів відповідача на загальну суму 163 669,70 грн. станом на липень 2011 року, про що свідчать рахунки позивача: №638/44/-КОПФ 361-0014 від 27.10.2010р. на суму 6835,62 грн., №637/44/-КОПФ 361-0014 від 27.10.2010р. на суму 5696,35 грн., №53/44/-КОПФ 361-0014 від 28.02.2011р. на суму 4615,67 грн., №54/44/-КОПФ 361-0014 від 28.02.2011р. на суму 9326,51 грн., №112/44/-КОПФ 361-0014 від 13.04.2011р. на суму 6453,60 грн., №113/44/-КОПФ 361-0014 від 13.04.2011р. на суму 7648,70 грн., №148/44/-КОПФ 361-0014 від 29.04.2011р. на суму 8220,29 грн., №149/44/-КОПФ 361-0014 від 29.04.2011р. на суму 6117,43 грн., №150/44/-КОПФ 361-0014 від 29.04.2011р. на суму 7742,36 грн., №198/44/-КОПФ 361-0014 від 30.05.2011р. на суму 7795,25 грн., №194/44/-КОПФ 361-0014 від 31.05.2011р. на суму 4878,01 грн., №195/44/-КОПФ 361-0014 від 31.05.2011р. на суму 3969,36 грн., №196/44/-КОПФ 361-0014 від 31.05.2011р. на суму 7843,07 грн., №197/44/-КОПФ 361-0014 від 31.05.2011р. на суму 8656,07 грн., №242/44/-КОПФ 361-0014 від 30.06.2011р. на суму 5835,79 грн., №243/44/-КОПФ 361-0014 від 30.06.2011р. на суму 8203,60 грн., №244/44/-КОПФ 361-0014 від 30.06.2011р. на суму 6266,30 грн., №245/44/-КОПФ 361-0014 від 30.06.2011р. на суму 8371,02 грн., №248/44/-КОПФ 361-0014 від 30.06.2011р. на суму 1064,32 грн., №249/44/-КОПФ 361-0014 від 30.06.2011р. в суму 980,60 грн., №308/44/-КОПФ 361-0014 від 29.07.2011р. на суму 8848,03 грн., №309/44/-КОПФ 361-0014 від 29.07.2011р. на суму 7748,00 грн., №310/44/-КОПФ 361-0014 від 29.07.2011р. на суму 7819,75 грн., №311/44/-КОПФ 361-0014 від 29.07.2011р. на суму 5500,13 грн., №312/44/-КОПФ 361-0014 від 29.07.2011р. на суму 1518,52 грн., №313/44/-КОПФ 361-0014 від 29.07.2011р. на суму 2212,01 грн., №314/44/-КОПФ 361-0014 від 29.07.2011р. на суму 3503,34 грн. та акти звірки взаємних розрахунків між сторонами  від 26.01.11., від 05.05.11., від 25.07.11., від 24.10.11. і від 31.12.11., які не заперечувалися  представником  відповідача у засіданні суду.

 Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Так,  за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов’язання ( ст. 901 ЦК України ).

Відповідно до частини 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Проте, відповідач взяті на себе зобов’язання за договором №387/035 СПФ належним чином не виконав, не оплативши надані позивачем послуги за організацію посадки і висадки туристів і пасажирів в сумі  163 669,70 грн. згідно виставлених позивачем рахунків.

Крім того, в матеріалах справи наявний лист №СЄПФ-1/1470 від 30.11.2011р. за підписом голови правління Приватного акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство”, в якому відповідач підтверджує існування заборгованості за договором №387/035 СПФ в сумі 163 669,70 грн.

Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів сплати боргу не надав.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 163 669,70 грн. обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягаючими задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 4.2. встановлено, що сплата відповідачем проводиться протягом 10 банківських днів з дня виставлення рахунку у валюті України по курсу Національного банку на день виставлення рахунку.

Відповідачем оплата наданих позивачем послуг вчасно проведена не була, що є порушенням зобов’язання.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст.230 ГК України).

Частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.4.2 Договору №387/035 СПФ, у разі затримки платежів, сплачують пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Так, позивачем за прострочення виконання умов договору №387/035 СПФ щодо оплати наданих позивачем послуг нараховано відповідачу пеню в сумі 9740,12 грн.

Проте, відповідно до ч.1 ст.223 Господарського кодексу України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки ( штрафу, пені ) застосовується позовна давність в один рік.

Отже, пеня в сумі 942,48 грн. за прострочення сплати рахунків №638/44/-КОПФ 361-0014 від 27.10.2010р. на суму 6835,62 грн., №637/44/-КОПФ 361-0014 від 27.10.2010р. на суму 5696,35 грн. стягненню не підлягає. В цій частині необхідно відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не спростував у повному обсязі, основний борг та частково суму пені визнав.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи  вищенаведене та оцінюючи надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державного підприємства „Ізмаїльський морський торговельний порт” щодо стягнення основного боргу в сумі 163669,70грн. та  пені в сумі 8797,64грн  є обґрунтованими, відповідають вимогам чинного законодавства, підтверджуються доказами, які знаходяться в матеріалах справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню. А в частині стягнення пені в сумі 942,48грн. суд  відмовляє.

Відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеній сумі позовних вимог.

Крім того, відповідно до п.6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Приймаючи до уваги скрутне фінансове становище відповідача, наявність великої заборгованості із виплати заробітної плати та заборгованості перед позивачем, а також сезонність роботи відповідача і залежність  діяльності відповідача від погодних умов, суд вважає за можливе розстрочити виконання судового рішення строком на 6 місяців, сплачуючи борг щомісячно рівними частками починаючи з лютого 2012р.  

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство” ( 68600, м. Ізмаїл, вул. Краснофлотська, 28, код ЄДРПОУ 01125824, р/р 2600601531105/840 в Ізмаїльській філії ВАТ „Укрексімбанк” МФО 328629 ) на користь  Державного підприємства „Ізмаїльський морський торговельний порт” ( 68600, м. Ізмаїл, вул. Портова, 7, код ЄДРПОУ 01125815, р/р 260020153192 в Ізмаїльській філії ВАТ „Укрексімбанк” МФО 328629 )

- 163 669,70 грн. –основного боргу,

- 8797,64 грн. –пені,

- 3468,20 грн. –витрат, пов’язаних зі сплатою судового збору, всього 175 935,54 грн.

3. Відмовити в частині стягнення пені в сумі 942,48 грн.

4. Розстрочити виконання рішення строком на 6 ( шість ) місяців шляхом сплати 175 935,54 грн. ( основний борг, пеня та витрати, пов’язані зі сплатою судового збору ) рівними частками щомісячно, а саме: лютий 2012р. –29 322,59 грн., березень 2012р. - 29 322,59 грн., квітень 2012р. - 29 322,59 грн., травень 2012р. - 29 322,59 грн., червень 2012р. - 29 322,59 грн., липень 2012р. - 29 322,59 грн.

 Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складання та підписання повного тексту рішення.

    Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання  апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної  сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

     Суддя                                                                                                           Брагіна Я.В.

Повний текст рішення підписано: 03.02.2012р.

Копію рішення надіслати:

1. ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт” ( 68600, м. Ізмаїл, вул. Портова, 7 );

2. ПАТ „Українське Дунайське пароплавство” ( 68600, м. Ізмаїл, вул. Краснофлотська, 28 ).