Судове рішення #20844198

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          

23.01.12                                                                                           Справа№ 5015/100/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова торговельна компанія», м.Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Петроль», м.Львів  

про стягнення  заборгованості в сумі 505’977,24 грн.

                                                                                                                                  Суддя  Гулик Г.С.                                                                                     

                                                                                                                        при секретарі Брик І.С.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1. –представник (дов.№20/01 від 20.01.2012р.);

Від відповідача: ОСОБА_2. –представник (дов.№б/н від 20.01.2012р., дійсна до 31.12.2012р.)

     

Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтова торговельна компанія»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Петроль»про стягнення заборгованості в сумі 505’977,24 грн.

Ухвалою суду від 10.01.2012р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 23.01.2012р.

20.01.2012р., відповідачем, через канцелярію суду, було подано відзив на позовну заяву, в якому він визнав наявність заборгованості перед позивачем в сумі 505’977,24 грн.

В судовому засіданні 23.01.2012р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 505’977,24 грн. та судовий збір в розмірі 10’119,55 грн.

В судовому засіданні 23.01.2012р. представник відповідача позовні вимоги визнав у повній сумі - 505’977,24 грн., підтримавши позицію, викладену відповідачем у поданому суду письмовому відзиві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно і об’єктивно з’ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши зібрані та наявні в матеріалах справи докази судом встановлено таке.

22.10.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтова торговельна компанія»(Комітент) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Петроль»(Комісіонер) було укладено договір комісії №34-2010/К. Договір вступив в силу з моменту внесення грошових коштів, призначених для придбання продукції і діє до виконання сторонами своїх обов’язків по цьому договору.(п.9.1 договору).

Згідно п.1.1 договору –Комісіонер (Відповідач) зобов’язався за дорученням Комітента (Позивача), за винагороду, укласти від свого імені, але за рахунок комітента договір про купівлю нафтопродуктів на суму 8’950’000,00 грн.

Відповідно до п.2.1 договору –комітент зобов’язаний для виконання договору, перерахувати комісіонеру загальну суму авансового платежу в розмірі 2’250’040,00 грн. на поточний рахунок комісіонера до 31.12.2010р. та забезпечити комісіонера всім необхідним для укладення та виконання договору, передбаченого п.1.1.

25.10.2010р. позивач, згідно платіжного доручення №2530, перерахував відповідачу 2’250’040,00 грн. авансу, за договором комісії відповідачу.

Дія договору може бути припинена достроково у випадку відміни доручення комітентом. (п.9.2 договору).

10.09.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтова торговельна компанія»(Комітент) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Петроль»(Комісіонер) було укладено угоду про розірвання договору комісії №34-2010/К від 22.10.2010р.

Згідно п.2 даної угоди –з моменту вступу в силу даної угоди зобов’язання сторін, які виникли за договором, припиняються, і сторони не вважають себе пов’язаними якими-небудь правами та зобов’язаннями, які виникали з договору.

Комісіонер зобов’язується протягом 2 (двох) місяців з моменту укладення даної угоди здійснити повернення перерахованого комітентом авансового платежу в розмірі 2’250’040,00 грн. Повернення грошових коштів відбувається шляхом перерахунку їх комісіонером на поточний рахунок комітента. (п.3 угоди).

Відповідно до п.4 угоди –угода вступила в силу з моменту її підписання сторонами та припиняє свою дію після повного виконання усіх його умов обома сторонами.

Відповідач, на виконання п.3 угоди, здійснив часткове повернення отриманого ним авансового платежу на загальну суму 444’062,76 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №594 від 28.10.2011р. на суму 184’062,76 грн.; №599 від 04.11.2011р. на суму 160’000,00 грн. та №600 від 04.11.2011р. на суму 100’000,00 грн.

Крім того, 10.11.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтова торговельна компанія»(Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріверс ЛТД»(Новий кредитор) було укладено договір про відступлення вимоги №УТ-10/11/2011, за яким, первісний кредитор (позивач) передав належне йому право вимоги на отримання від ТзОВ «Торговий Дім «Петроль»(відповідача) за угодою від 10.10.2011р. про розірвання договору комісії №34-2010/К від 22.12.2010р., укладеною між ТОВ «Нафтова торговельна компанія» та ТОВ «Торговий Дім «Петроль», заборгованості у вигляді частини неповерненого авансового платежу у розмірі 1’300’000,00 грн., а новий кредитор приймає ці вимоги та сплачує первісному кредитору суму коштів в розмірі та порядку, визначеному цим договором. (п.1.1 договору №УТ-10/11/2011 про відступлення вимоги).

Договір набрав чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за цим договором. (п.5.1 договору №УТ-10/11/2011 про відступлення вимоги).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 505’977,24 грн. (2’250’040 грн. –444’062,76 грн. –1’300’000 грн.).

01.12.2011р. сторонами було складено акт звірки взаєморозрахунків №АСВ-00000000004, яким встановлено суму основного боргу у розмірі 505’977,24 грн. Даний акт був підписаний сторонами та скріплений їх печатками.           

Докази погашення відповідачем боргу в матеріалах справи відсутні.

При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. (ст.1011 ЦК України). Комітент має право відмовитися від договору комісії. У разі відмови комітента від договору комісії він повинен у строк, встановлений договором, а якщо такий строк не встановлений, - негайно розпорядитися своїм майном, яке є у комісіонера. (ч.1, 3 ст. 1025 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України –за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України –за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до вимог ст.509 ЦК України –зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися  від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.  Зобов’язання виникають з підстав,  встановлених  статтею 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися  на засадах  добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 175 ГК України - майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Положенням ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).  

Відповідно до  ст.612 ЦК України –боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановленим договором або законом.

Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Згідно з ст.629 ЦК України - договір є обов’язковим для  виконання сторонами.

Відповідач, в порушення своїх договірних зобов’язань, не повернув повної суми авансового платежу.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. (ч.1 ст.651 ЦК України).

Згідно з ч.2 ст.653 ЦК України –у разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов’язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. (ч.3 ст.653 ЦК України). Відповідно до ч.4 ст.653 ЦК України - сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов’язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором  або законом.    

Відповідно до ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України –обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Згідно з ст.33 ГПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В судовому засіданні 23.01.2012р., проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 24.01.2012р.

Виходячи із змісту наведених норм, документально підтвердженого факту здійснення авансового платежу позивачем на користь відповідача, укладення угоди про розірвання договору комісії, а також відсутності доказів повернення відповідачем авансового платежу у повному розмірі, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.    

          Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судовий збір, сплачений позивачем, підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 526, 530, 610, 612, 629, 651, 653, 901, 1011, 1025, 1077 Цивільного кодексу України та ст.ст. 3, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,  суд, -                                                                          

                                                                        ВИРІШИВ:

1.  Позов задоволити повністю.

        2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Петроль»(79031, м.Львів, вул.Стрийська, буд.200, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36119065) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова торговельна компанія»(49000, м.Дніпропетровськ, вул.Миронова, буд.4, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 23020904) 505’977 грн. 24 коп. –основного боргу; 10’119 грн. 55 коп. –судового збору.

         3.  Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

    

Суддя                                                                                             Гулик Г.С.        

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація