Справа № 5-391/11

Провадження №11/0290/166/2012                                                                                                  Категорія:  

Головуючий у суді 1-ї інстанції  Венгрин О.О.                                                              

Доповідач :   Мішеніна

                       АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                           УХВАЛА

                                                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2012 року

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області  в складі:

Головуючого-судді:     Мішеніної С.В.

суддів:   Нагорняка Є.П.,  Спринчука В.В.

за участю прокурора: Кузьміна С.В.  

розглянувши 26 січня 2012 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці  справу  за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на постанову Староміського районного суду м. Вінниці від 23 грудня 2011 року про приведення у відповідність вимогам чинного законодавства вироку відносно -

                                 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,  

                                 уродженця м. Миколаїв, росіянина, громадянина України,

                                 раніше судимого 21.01.1983 року Дніпропетровським обласним судом

                                 за ст.ст. 94, 17 ч.2,  93 п. «г» КК України ( в редакції 1960 року)

                                 до позбавлення волі строком на 15 років, звільнений по відбуттю

                                 покарання 04.10.1997 року,

                                 засудженого вироком Дніпропетровського обласного суду

                                 від  26.07.2000 року за ст. 93 п. «з» КК  України( в редакції 1960 року)  

                                 до довічного  позбавлення волі з відбуванням покарання  в тюрмі

                                 суворого   режиму, ухвалою судової колегії в кримінальних справах

                                 Верховного Суду України від 19.09.2000 року вирок судової колегії з

                                 кримінальних справ Дніпропетровського обласного суду

                                 від  26.07.2000 року  залишено без змін.

                                                                          В С Т А Н О В И Л А :

                Постановою Староміського  районного суду м. Вінниці від 23 грудня  2011 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про приведення у відповідність вироку Дніпропетровського обласного суду  від  26.07.2000 року відмовлено.

                      В апеляції засуджений ОСОБА_2 просив постанову Староміського  районного суду м. Вінниці від 23 грудня 2011 року скасувати та винести рішення у відповідності з кримінальним законодавством, діючим  станом на 13 лютого 2000 року.

                      Свої вимоги мотивував тим, що вироком Дніпропетровського обласного суду

від  26.07.2000 року  він засуджений за ст. 93 п. «з» КК  України( в редакції 1960 року)  

до довічного  позбавлення волі з відбуванням покарання  в тюрмі  суворого   режиму з чим він не згодний. Вважає, що вирок винесений з порушенням ст. 58 Конституції й аналогічних норм кримінального законодавства України, оскільки на момент винесення вироку не було такого виду покарання як довічне позбавлення волі і санкція статті  93 п. «з» КК України( в редакції 1960 року), за якою його було засуджено, передбачала кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років, крім того зазначив, що рішення Конституційного суду від 26.01.2011 року про яке йдеться в постанові Староміського суду від 23 грудня 2011 року  до нього відношення не має.

                Заслухавши доповідача, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що  апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

                Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 засуджений вироком Дніпропетровського обласного суду від 26.07.2000 року за ст. 93 п. «з» КК  України( в редакції 1960 року) до довічного  позбавлення волі з відбуванням покарання  в тюрмі  суворого   режиму.

                    Ухвалою судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України 19.09.2000 року вирок судової колегії з  кримінальних справ Дніпропетровського обласного суду від  26.07.2000 року  залишено без змін.

                   Перевірка законності вироку Дніпропетровського обласного суду  від  26.07.2000 року яким ОСОБА_2 засуджений за ст. 93 п. «з» КК  України( в редакції 1960 року), відповідності його нормам матеріального і процесуального закону, фактичним обставинам справи, доказам  на даний час не належить до компетенції апеляційного суду.

                Даний вирок був перевірений Верховним Судом України, згідно ухвали якого 19.09.2000 року вирок судової колегії з  кримінальних справ Дніпропетровського обласного суду від  26.07.2000 року  залишено без змін.

                 Відповідно рішення Конституційного Суду України від 26.01.2011 року з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 29 грудня 1999 року і до набрання чинності Законом № 1483 існував проміжок часу, протягом якого Верховна Рада України приймала рішення щодо внесення змін до Кодексу 1960 року стосовно заміни смертної кари іншим видом покарання – довічним позбавленням волі.

              На виконання рішення Конституційного Суду України від 29.12.1999 р. Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінально-процесуального та Виправно-трудового кодексів України» від 22.02.2000 р., яким покарання у виді смертної кари було замінено на довічне позбавлення волі.

            Як зазначив Конституційний Суд України про зворотну дію кримінального закону в часі, «зіставлення положень статей 8, 58, 92, 152, пункту 1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України та статті 6 Кодексу дає підстави дійти висновку, що виключно кримінальними законами України визначаються діяння, які є злочинами, та встановлюється відповідальність за їх вчинення. Відповідно і зворотня дія в часі реалізується через кримінальні закони у випадках, коли вони скасовують або пом’якшують відповідальність особи.

               Згідно Рішення Конституційного Суду України після рішення від 29.12.1999 року Кодекс 1960 року  не став новим законом, що пом’якшував кримінальну відповідальність осіб за вчинення особливо тяжких злочинів.              

            Крім того, Рішенням Конституційного Судуу України від 26.01.2011 р. № 1-рп/2011 ( справа № 1-5/2011 ) вирішено, що положення Кримінального кодексу України 1960 р. із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінально-процесуального та Виправно-трудового кодексів України» від 22.02.2000 р. № 1483-ІІІ, яким смертну кару як вид кримінального покарання було замінено довічним позбавленням волі, у взаємозв'язку з положеннями ст. ст. 3, 8, частини першої ст. 58, п. 22 ч. 1 ст. 92, ч. 2 ст. 152 Конституції України, ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», ч. 2 ст. 6 Кримінального кодексу України 1960 р., ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5 Кримінального кодексу України 2001 р. треба розуміти як такі, що пом'якшують кримінальну відповідальність особи і мають зворотну дію в часі, тобто поширюються на осіб, які вчинили особливо тяжкі злочини, передбачені Кримінальним кодексом України 1960 р., до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Кримінального,  Кримінально-процесуального та Виправно-трудового кодексів України», у тому числі на осіб, засуджених до смертної кари, вироки щодо яких на час набрання чинності цим законом не було виконано.

                  За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги безпідставні та необґрунтовані, тому апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

                  Керуючись ст. ст. 366, 367, 382 КПК України, колегія суддів, -

                                                            У  Х  В  А  Л  И  Л  А  :

               Апеляцію  засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

             Постанову Староміського районного суду м. Вінниці від 23 грудня 2011 року про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_2 про приведення вироку Дніпропетровського обласного суду  від  26.07.2000 року у відповідність вимогам чинного законодавства залишити без змін.

Судді:

Мішеніна С.В.                                    Нагорняк Є.П.                                         Спринчук В.В.