Справа № 22Ц-3558/11

Провадження № 22-ц/290/24/12Головуючий в суді першої інстанції:ВОРОБЙОВ В.В.

Категорія: 2  Доповідач: Чорний В. І.

                   АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                            УХВАЛА

                                 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20.01.2012 м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого :  Чорного В.І.

              Суддів :Медвецького С.К., Оніщука В.В.,

      при  секретарі : Ковальчук О.М.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Замостянського районного суду м.Вінниці від 02.11.2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя та за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, в інтересах яких діє мати ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину будинку, -

в с т а н о в и л а :

           У вересні 2009 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_3 про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя – будинковолодіння АДРЕСА_2 відповідно до варіанту №4, який знаходиться в додатку №7 судової будівельно-технічної експертизи №105 від 13.05.2010 року; земельної ділянки, яка зареєстрована на ім’я ОСОБА_3 відповідно до Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, а також рухомого майна: кухонного гарнітуру, м’якого куточку, холодильника, пральної машини, газової плити, умивальника, мийки, унітаза та бачка, ванної, дивану та двох крісел, скляного столу, люстри, чотирьох диванів, двох крісел, стінки в дитячій кімнаті, комп’ютера, телевізора «Део», телевізора «Філіпс», спального гарнітуру, загальною вартістю на суму 88 700 грн. На обґрунтування вимог позивач посилався на те, що перебував з відповідачкою у зареєстрованому шлюбі, в якому мають сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2. За спільні кошти вони придбали будинок, земельну ділянку та зазначене вище рухоме майно. На підставі статей 69,70,71 СК України позивач просив суд поділити спільне майно, виділивши йому в натурі Ѕ частину відповідно будинковолодіння, земельної ділянки, рухомого майна.

         До ОСОБА_2 пред’явили позов в якості третіх осіб із самостійними вимогами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, в інтересах яких діє мати ОСОБА_3 про визнання права власності на частину спірного будинку, оскільки він був придбаний у власність за кошти від продажу квартири, яка їм належала на праві приватної спільної власності. Тому, позивачі просили визнати за ними в рівних частках право власності на 3/5 частки спірного житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель, а також визнати за ними в рівних частках право власності на 3/5 частки земельної ділянки.

        Рішенням Замостянського районного суду м.Вінниці від 02.11.2011 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл нерухомого майна, придбаного в період шлюбу-відмовлено та відмовлено в задоволенні позову третіх осіб з самостійними вимогами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, в інтересах яких діє мати ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину будинку.

        В апеляційні скарзі ОСОБА_2 просить рішення Замостянського районного суду м.Вінниці від 02.11.2011 року скасувати, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

        Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги  та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга  не підлягає до задоволення з наступних підстав.

        Відповідно до ст. 212 ЦК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок  доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає  в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

        Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

         Відповідно до ч.1 ст 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності  подружжя,  частки  майна дружини та чоловіка є рівними, якщо  інше  не  визначено  домовленістю  між  ними   або   шлюбним
договором.

         Встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 02.11.2000 року, АДРЕСА_1 належала на праві приватної спільної власності ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 без визначення часток кожного із них у праві власності.

        З метою придбання приватного будинку ОСОБА_3 було отримано дозвіл від виконавчого комітету Вінницької міської ради №1622 від 20.09.2001 року на продаж належних ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, та від їх імені , належним їм частин приватизованої квартири АДРЕСА_1.

        Сторонами не заперечується факт придбання 14 грудня 2001 року будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2.

        Відмовляючи ОСОБА_2 в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що спірний будинок та земельна ділянка були придбані за кошти, отримані від продажу квартири з метою покращення житловим умов. Частки у вказаному нерухомому майні, відповідно до правовстановлюючих документів  кожного із власників не були визначені. За правилами ч.1 ст 355 ЦК України спірна нерухомість є об’єктом спільної сумісної власності всіх членів сім’ї.

        Окрім того, як вбачається з позовної заяви та матеріалів справи, ОСОБА_2 заявляв вимогу про поділ спільного майна шляхом виділення йому в натурі Ѕ спірного будинку з проведенням переобладнання та розподілу його.

         Із тих же підстав, наведених в апеляційній скарзі, апелянт просив скасувати судове рішення.
         Однак, вимога ОСОБА_2 не може бути прийнята до уваги, так як у тих випадках, коли для поділу необхідне переобладнання та перепланування будинку, він проводиться за наявності дозволу на це у встановленому порядку компетентними органами, відповідно до вимог ст. 152 ЖК України.

         Не підлягають до задоволення також вимоги ОСОБА_2 щодо поділу та визнання права власності на рухоме майно, з огляду на те, що сторонами у відповідності до вимог ст. 57 ЦПК України не було надано належних та допустимих доказів щодо наявності спірного майна, його складу та вартості.

         Посилання апелянта на визнання позовних вимог відповідачкою щодо розподілу рухомого майна, підставою для ухвалення нового рішення та задоволення вимог по цьому питанню не може бути прийнято до уваги, оскільки сторони не домовились про порядок поділу майна та не визначили вартість спільного рухомого майна.

          З урахуванням викладено, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом матеріального чи процесуального права, яке призвело, або могло призвести до неправильного вирішення справи. Тому, ухвалене у справі судове рішення є законним та обґрунтованим.

       Керуючись ст. ст. 307, 308,314, 315 ЦПК України, колегія суддів , -                  

у х в а л и л а :

              Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

              Рішення Замостянського районного суду м.Вінниці від 02.11.2011 року залишити без змін.

              Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

               Судді :

               З оригіналом вірно: