Справа № 1-888/11
В И Р О К
іменем України
"03" січня 2012 р.Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого- судді Трусової Т.О.,
при секретарі Маляр Н.В.,
за участю: прокурора Демчишена А.В., захисника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, нежонатого, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, несудимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,-
В С Т А Н О В И В :
28 квітня 2011 року приблизно о 02-00 год. ночі поблизу будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_2 із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров*я потерпілого, що виразилося у нанесенні удару кулаком в ділянку потилиці потерпілого ОСОБА_3, відкрито заволодів майном останнього, а саме: мобільним телефоном «Самсунг Дуос С3212»вартістю 1000 грн. з двома сім-картами операторів мобільного зв*язку «Київстар»та «МТС»вартістю 20 грн. кожна, на рахунках яких знаходилися грошові кошти в сумі 45 грн., та мобільним телефоном «Нокіа 3720»вартістю 1400 грн. з сім-картою оператора мобільного зв*язку «Лайф»вартістю 20 грн. Заволодівши майном ОСОБА_3 на загальну суму 2525 грн., ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим за власним розсудом.
В суді підсудний повністю визнав вину в інкримінованому йому злочині, не оспорюючи обставини злочину та кваліфікацію його дій, щиро розкаявся та показав наступне. 28 квітня 2011 року вночі він вийшов на вулицю прогулятися і приблизно о 02-00 год. ночі поблизу будинку АДРЕСА_2 побачив потерпілого, після чого у нього виник умисел викрасти майно останнього. Деякий час він ішов за потерпілим, а потім, наблизившись до нього зі спини, наніс удар кулаком по потилиці, після чого забрав з кишені та з чохла на поясі два мобільні телефони, які в цю ж ніч здав до ломбарду на пр-ті Миру. Гроші витратив на продукти харчування. Як показав ОСОБА_2, злочин він вчинив у зв*язку зі складним матеріальним становищем, так як на той час вже місяць не мав роботи.
Такі ж показання підсудний давав і на досудовому слідстві.
Судом за згодою учасників процесу визнано недоцільним дослідження інших доказів по справі, зокрема, показань потерпілого, свідка та письмових доказів, оскільки фактичні обставини ніким не оспорюються, підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, та відсутні сумніви стосовно добровільності та істинності їх позиції. Учасникам судового розгляду роз*яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи викладене суд вважає доведеною винність ОСОБА_2 у відкритому викраденні майна ОСОБА_3 (грабежі), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров*я потерпілого, тобто у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
При призначенні ОСОБА_2 виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочину, який кримінальний закон відносить до тяжких злочинів, обставини його вчинення, а також дані про його особу.
Так підсудний є молодою людиною, до кримінальної відповідальності він притягується вперше і раніше ні в чому протиправному помічений не був, до арешту займався суспільно-корисною працею, підтримує сімейні зв*язки, формально-позитивно характеризується у побуті.
Оскільки ОСОБА_2 1 липня 2011 року добровільно повідомив про скоєний ним 28 квітня 2011 року грабіж органу дізнання, про який останньому відомо не було так як потерпілий з відповідною заявою не звертався, повністю визнав вину в інкримінованому йому злочині, критично оцінивши свою злочинну поведінку, та заявивши готовність нести кримінальну відповідальність, добровільно надавав допомогу органам дізнання та слідства у з*ясуванні обставин вчинення злочину, а його родичі відшкодували потерпілому завданий його злочинними діями збиток, суд визнає обставинами, які пом*якшують його покарання, з*явлення із зізнанням, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, які обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.
Приймаючи до уваги вищевикладене суд призначає ОСОБА_2 мінімальне покарання, встановлене санкцією частини статті обвинувачення.
Враховуючи дані про особу підсудного, наявність в його діях кількох пом»якшуючих обставин та відсутність обтяжуючих обставин та його попереднє ув*язнення, яке тривало понад 6 місяців, суд вважає, що виправлення ОСОБА_2 та запобігання вчиненню ним нових злочинів можливе без його ізоляції від суспільства. Таким чином суд звільняє ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з встановленням йому максимального іспитового строку та з покладенням обов*язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
З А С У Д И В :
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання 4 роки позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки, якщо протягом цього строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов*язки.
Відповідно до п.п. 3, 4 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов*язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи; періодично з*являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти в залі суду.
Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляції до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва на протязі 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя: