Справа № 1-945/11

В И Р О К

іменем України

"16" січня 2012 р.

Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Трусової Т.О.,

при секретарі Маляр Н.В.,

за участю: прокурора Апаріна І.В., потерпілого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з базовою середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, судимого 27.04.2006 р. Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ст.ст. 69, 70 КК України на 5 років позбавлення волі, звільненого з Піщанської ВК-59 8 жовтня 2010 р. по відбуттю строку покарання,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

24 травня 2011 року приблизно о 04 год. 30 хв. поблизу будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_3 з метою викрадення чужого майна підійшов до ОСОБА_1 та з застосуванням фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров*я потерпілого, яке виразилось у нанесенні удару кулаком по голові, відкрито викрав у останнього сумку вартістю 110 грн., в якій знаходилися гроші у сумі 1500 грн., мобільний телефон марки «Nokia 1202»з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар»загальною вартістю 140 грн. та сонцезахисні окуляри вартістю 120 грн. Заволодівши майном ОСОБА_1 на загальну суму 1870 грн., ОСОБА_3 з місця вчинення злочину втік, розпорядившись викраденим за власним розсудом.

4 червня 2011 року приблизно о 23-00 год. поблизу першого під*їзду будинку АДРЕСА_3 ОСОБА_3, побачивши неповнолітнього ОСОБА_4, з метою викрадення майна підізвав його до себе, після чого під погрозою фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров*я потерпілого, яка виразилась у погрозі побиття, змусив ОСОБА_4 дістати з сумки мобільний телефон марки «Sony Еricsson U10i»вартістю 3000 грн., вихопив його та з місця вчинення злочину втік, розпорядившись викраденим за власним розсудом.

13 червня 2011 року приблизно о 2 год. 30 хв. поблизу будинку АДРЕСА_4 ОСОБА_3 за попередньою змовою з особою, справа відносно якої виділена в окреме провадження, підійшли до ОСОБА_5 та з застосуванням фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров*я потерпілого, яке виразилось у нанесенні ударів ногами по тулубу та по голові, відкрито викрали, зірвавши з шиї, золотий ланцюжок вартістю 800 грн. з золотим хрестом вартістю 200 грн., з кишені - мобільний телефон марки «Samsung S3310»з сім-картою мобільного оператора «Київстар»загальною вартістю 1035 грн., а також сумку вартістю 450 грн., в якій знаходилися документи на ім*я ОСОБА_5, які не мають для останнього матеріальної цінності: посвідчення телеведучого каналу «ІСТV», паспорт громадянина України, диплом про вищу освіту, банківська карта «Альфа Банк». Заволодівши майном ОСОБА_5 на загальну суму 2485 грн., ОСОБА_3 разом з особою, справа відносно якої виділена в окреме провадження, з місця вчинення злочину втекли, розпорядившись викраденим за власним розсудом.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину в інкримінованих йому злочинах та цивільні позови визнав повністю, але відмовився давати показання заявивши, що повністю підтверджує свої показання на досудовому слідстві.

Однак, як вбачається з показань підсудного на досудовому слідстві, він, не заперечуючи свою винність у пограбуванні ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, стверджував, що пограбування ОСОБА_5 скоїв самостійно.

ОСОБА_3 пояснював, що в ніч на 24 травня 2011 року він знаходився на вул. Ревуцького, де помітив чоловіка у нетверезому стані і вирішив його пограбувати. Підбігши до потерпілого ззаду, він його штовхнув, а коли той упав, відібрав у нього сумку і втік. З сумки він забрав мобільний телефон «Нокіа», який пізніше здав до ломбарду, а сумку разом з іншими речами викинув.

На початку червня 2011 року приблизно 23-00 год. біля будинку АДРЕСА_3 він підійшов до неповнолітнього хлопця і спитав, чи є мобільний телефон, а коли той його дістав, забрав собі, повернувши потерпілому його сім-карту. Вказаний телефон він також здав до ломбарду.

В ніч з 12 на 13 червня 2001 року приблизно о 02-30 год. на АДРЕСА_4 він помітив нетверезого чоловіка, якого вирішив пограбувати. Він підійшов до нього ззаду та штовхнув, а коли той упав, зірвав з його шиї ланцюжок з хрестом, забрав з кишені мобільний телефон  «Самсунг»та зірвав з плеча сумку, після чого пішов. Сумку з документами він викинув, а мобільний телефон цього ж дня здав до ломбарду.

Не дивлячись на таку позицію підсудного, його винність у скоєнні злочинів при встановлених судом обставинах підтверджується доказами, дослідженими та перевіреними судом, а саме:

даними протоколів явок з повинною ОСОБА_3, якими зафіксовано факт його особистого зізнання у скоєнні пограбувань ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (Т. 1 а.с. 25, 84, 105);

показаннями в суді потерпілого ОСОБА_1 про те, що 24 травня 2011 року приблизно о 5 год. ранку на вул. Ревуцького, ідучи з гостей, він побачив як до нього хтось наближається. Від удару по голові він присів, після чого у нього забрали сумку, в якій знаходилися гроші у сумі 1500 грн., мобільний телефон «Нокіа 1202»та окуляри. Потерпілий підтвердив перелік та вартість викраденого у нього майна;

показаннями в суді неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 про те, що 4 червня 2011 року у вечірній час, коли він повертався додому, біля першого під*їзду свого будинку зустрів підсудного, який сидів на лавці з невідомим чоловіком. Підсудний став його розпитувати, куди він іде, де був, чи є у нього мобільний телефон, а невідомий в цей час обійшов його і намагався «залізти»в його сумку. Він спочатку не зізнавався, що має при собі мобільний телефон, однак коли підсудний сказав, що якщо він буде тікати, то його наздоженуть і поб*ють, він злякався та віддав підсудному свій телефон «Соні Еріксон»вартістю 3000 грн. З телефону ОСОБА_3 дістав і віддав йому сім-карту;

дослідженими в суді показаннями на досудовому слідстві потерпілого ОСОБА_5, з яких вбачається, що 13 червня 2011 року приблизно о 02-30 год. ночі, коли він повертався додому, поблизу будинку АДРЕСА_4 він відчув поштовх, від якого упав, після чого двоє хлопців стали бити його ногами по корпусу та по обличчю. Під час побиття вони зірвали з його шиї золотий ланцюжок з хрестиком вартістю відповідно 800 та 200 грн., забрали з кишені штанів мобільний телефон марки «Samsung S3310»з сім-картою мобільного оператора «Київстар»вартістю 1035 грн., а також викрали сумку «Balli»вартістю 450 грн., в якій знаходилися його документи: посвідчення телеведучого каналу «ІСТV», паспорт, диплом, банківська карка (Т. 1 а.с. 35-37, 38-39).

Зазначені послідовні та детальні показання потерпілого ОСОБА_5, підстав не довіряти яким у суду немає, спростовують ствердження ОСОБА_3 про те, що вказаний злочин він вчинив сам.

Згідно з даними довідки ПТ ЗТ «Скарбниця»ОСОБА_3 здавав у заклад до ломбардних відділень товариства наступне майно: 1 червня 2011 р. - мобільний телефон «Nokia 1202», 5 червня 2011 р. –мобільний телефон «Sony Еricssson U10i», 13 червня 2011 р.– золоті ланцюг та хрестик, 15 червня 2011 р.–мобільний телефон «Samsung S3310»(Т. 1 а.с. 32-33), що узгоджується з показаннями підсудного про те, яким чином він розпорядився викраденим.

Співставленням ІМЕІ мобільного телефону «Самсунг S3310», зазначеного у наданому ОСОБА_5 гарантійному листі (Т. 1 а.с. 40), та в довідці ПТ ЗТ «Скарбниця», встановлено, що 15 червня 2011 р. ОСОБА_3 здав у заклад мобільний телефон, викрадений у ОСОБА_5

Згідно з даними протоколу виїмки у ОСОБА_5 вилучено паспорт громадянина України та диплом про вищу освіту (Т. 1 а.с. 46-47, 48-51, 52), повернуті йому випадковим перехожим, що також узгоджується з показаннями підсудного про те, що викрадену сумку з документами він викинув.

З врахуванням наведених доказів суд вважає доведеною винність ОСОБА_3 у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров*я потерпілого, та з погрозою застосування такого насильства, повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто у в чиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

При призначенні ОСОБА_3 виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до тяжких злочинів, обставини його вчинення та кількість злочинних епізодів, а також дані про особу підсудного, який має не погашену та не зняту судимість за тяжкі злочини проти власності, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність та антисоціальні нахили, формально характеризується за місцем проживання, він є у матері єдиним сином, так як його старший брат помер.

Обставинами які пом*якшують покарання підсудного, суд визнає з*явлення із зізнанням та щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищевикладене суд призначає ОСОБА_3 покарання наближеному до мінімального розмірі, встановленого санкцією ч. 2 ст. 186 КК України. Вказане покарання ОСОБА_3 повинен відбувати реально, що буде належною карою за вчинене і сприятиме його виправленню та попередженню нових злочинів.

          Вирішуючи питання про речові докази, суд керується правилами, встановленими ст. 81 КПК України, –майно, яке було об*єктом злочинних дій, залишається у власності потерпілого.

Розв*язуючи заявлені у справі цивільні позови, визнані підсудним, суд виходить з того, що злочинними діями ОСОБА_3 потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_4 завдана матеріальна шкода в розмірі вартості викраденого у них майна. Оскільки ОСОБА_1 жодних доказів на підтвердження розміру заподіяних ним збитків, які не випливають із пред*явленого обвинувачення (вартість відновлення викрадених у нього ключів) до суду не надав, його вимоги в цій частині суд вважає недоведеними.

На підставі ст. 93 КПК України суд покладає на засудженого судові витрати, які складаються з вартості проведених у справі судових експертиз.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, призначивши покарання 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 відраховувати від 29 липня 2011 року.

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити частково, позов ОСОБА_4 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на відшкодування завданої злочинами шкоди: на користь ОСОБА_1 - 1870 грн., на користь ОСОБА_4 –3000 грн.  

Речові докази: паспорт та диплом, залишити потерпілому ОСОБА_5

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві судові витрати в розмірі 2735 грн. 20 коп.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляції до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва на протязі 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя: