АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-2438/11
Головуючий по 1-й інстанції Якимець Т.Є.
Суддя-доповідач: Дорош А. І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2011 року м.Полтава
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Дорош А.І.
Суддів: Кривчун Т.О., Прядкіної О.В.
при секретарі Зеленській О.І.
з участю
представника позивача Гайтоти І.М.
представника відповідача ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_3
на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24 травня 2011 року
по справі за позовом ПАТ комерційний банк «Надра» до ОСОБА_4 про розірвання договору оренди , -
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Дорош А.І. , -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24.05.2011 р. позовні вимоги ПАТ комерційний банк «Надра» до ОСОБА_4 про розірвання договору оренди задоволені.
Розірвано договір оренди від 28.09.2005 р., укладений між ВАТ комерційний банк «Надра» та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі № 3132, з 13.05.2009 р.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Надра» понесені судові витрати: сплату судового збору в сумі 8,50 грн. та витрати на ІТЗ забезпечення розгляду справи в сумі 37,50 грн.
В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_3 просить скасувати вищевказане рішення суду та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що воно не відповідає вимогам ст.. 213 ЦПК України, а також судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряю законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно ч.1 п.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції, що 28.09.2005 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_4 був укладений договір оренди приміщення площею 104,0 кв.м по АДРЕСА_1 .Відповідно до п.3.1 Договору строк оренди становить 5 років з дня передачі орендованого майна орендарю, яким є дата підписання акту прийому-передачі майна в оренду. Орендоване Приміщення використовувалося позивачем відповідно до п.2.1 договору для розміщення відділення філії ВАТ КБ «Надра» (а.с. 4-10).
10.02.2009 року постановою правління Національного банку України № 59 у ВАТ КБ «Надра» призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік з 10.02.2009 р. по 10.02.2010 року. Даною постановою з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 10.02.2009 р. до 10.08.2009 року (а.с. 14-16).
З метою оптимізації витрат на утримання регіональної мережі, розпорядженням тимчасового адміністратора від 23.03.2009 року № 383 директорів відповідних регіональних управлінь банку було зобов’язано в зв’язку з припиненням діяльності відділень, які розташовувались у орендованих приміщеннях, припинити дію договорів оренди та будь-яких інших договорів, що мають забезпечувати діяльність відділення (а.с.11). Розпорядженням № 1469 від 08.10.2009 р. з метою оптимізації регіональної мережі банку ліквідовано з 19.10.2009 р. відділення № 12 філії Ват КБ «Надра» Полтавського РУ, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 146).
Згідно п.8.2 договору оренди дія договору припиняється внаслідок дострокового його припинення на вимогу однієї із сторін (а.с. 7).
Листом № 1214/09 від 24.03.2009 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про дострокове припинення дії договору з 27.03.2009 року, а також про укладення відповідної додаткової угоди на підписання акту прийому –передачі приміщення (а.с. 13). Отримавши листа банку ОСОБА_4 30.04.2009 року надала відповідь та свої пропозиції, що стосуються дострокового припинення Договору оренди (а.с. 24). На цьому письмова переписка сторін припинилася.
19.10.2009 року до Державного реєстру банків були внесені записи про закриття відділення № 12 філії ВАТ КБ «Надра»Полтавського регіонального управління (а.с. 145).
28.09.2010 року закінчився строк договору оренди.
06.10.2010р. був підписаний акт приймання –передачі спірного орендованого приміщення ( а.с. 127).
За період з 01.05.2009 року по 28.09.2010 року позивачем орендна плата за приміщення не сплачена.
Задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що у відповідності до вимог ст. 784, 65 ч. 3, 652 ч.2 ЦК України позивач в односторонньому порядку мав право відмовитися від договору оренди у повному обсязі, згоди щодо його розірвання в добровільному порядку сторони не досягли, підстави для його розірвання у позивача були, а саме: на момент укладення договору оренди позивач не міг передбачити істотні обставини –призначення тимчасової адміністрації, впровадження заходів по упередженню кризових явищ у банківській системі, припинення кредитування та обмеження проведення інших банківських операцій, що в свою чергу призвело до зменшення прибутків банку, в зв’язку з чим тимчасовим адміністратором було прийнято рішення про оптимізацію витрат та припинення роботи відділення Банку, яке розміщувалося в орендованому приміщенні. Ці обставини позивач не міг усунути після їх виникнення, виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін. В договорі оренди не зазначено, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Як встановила колегія суддів, висновок місцевого суду в частині задоволення вимоги про розірвання договору є вірним, оскільки суд дійшов його після повного, всебічного та об"єктивного з"ясування фактичних обставин справи, прав та обов"язків сторін в даних правовідносинах, з правильним застосуванням норм матеріального права.
Згідно ч. 2 ст. 652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладанні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Дійсно, у даному випадку наявні одночасно всі чотири умови, за яких договір оренди може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони.
Відповідач не спростувала доводи позивача цій частині.
Як встановила колегія суддів, на час пред»явлення позову 18.06.2009 р. договір оренди, виходячи із його умов, діяв до 28.09.2010 р. На час ухвалення судового рішення дія договору припинилася внаслідок закінчення терміну його дії (п.8.2 договору), крім цього, мала місце ліквідація 19.10.2009 р. однієї із сторін договору. Як вбачається із матеріалів справи, позивачем позовні вимоги не змінювалися, не уточнювалися.
Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Є вірним посилання відповідача на те, що на час ухвалення судового рішення дія договору припинилася, відбувся прийом-передача орендованого приміщення, однак, виходячи із положень вищевказаної норми процесуального права, суд розглядає спори в межах заявлених позовних вимог, предмет та підстави яких позивачем не змінювалися.
Крім цього, колегія суддів звертає на увагу на те, відповідачем ототожнені поняття «розірвання» та «припинення» договору. П.8 договору оренди визначає лише порядок припинення договору. Позивач, звертаючись до суду посилався на ст. 651,652 ЦК України, які визначають підстави розірвання договору, що безпосередньо договором оренди не передбачено, тому посилання на п.8.1,8.2 договору при вирішенні спору про його розірвання є безпідставними.
Однак, задовольняючи уточнену позовну вимогу про розірвання договору з моменту подачі позовної заяви до суду, а саме з 13.05.2009 р.(а.с. 130), місцевий суд не звернув увагу на те, що згідно ч.3 ст. 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов»язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Таким чином, законом визначено момент розірвання договору, а висновок місцевого суду про розірвання договору з часу звернення позивача до суду, тобто з 13.05.2009 року, не грунтується на вимогах закону, тому колегія суддів приходить до висновку, що із мотивувальної та резолютивної частини судового рішення слід виключини посилання суду про розірвання договору з вищевказаної дати.
В іншій частині доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду першої інстанції, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 313 - 315, 319 ЦПК України, колегія суддів , -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_3 відхилити, а рішення Крюківського районного суду Полтавської області від 24 травня 2011 року залишити без змін.
Виключити із мотивувальної та резолютивної частини рішення суду вказівку про розірвання договору оренди «з 13.05.2009 р.».
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: А. І. Дорош
Судді:
Копія