АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-2393/11
Головуючий по 1-й інстанції Середа А.В.
Суддя-доповідач: Дорош А. І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2011 року м.Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Дорош А.І.
Суддів Панченка О.О., Прядкіної О.В.
при секретарі Лимар О.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 червня 2011 року
по справі за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту неможливості спільного проживання з підстав агресивних та злочинних дій співвласника квартири та непридатності квартири для проживання двох сімей, -
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача ОСОБА_1 , -
В С Т А Н О В И Л А :
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 червня 2011 року заява ОСОБА_2 про встановлення факту неможливості спільного проживання з підстав агресивних та злочинних дій співвласника квартири та непридатності квартири для проживання двох сімей залишена без розгляду.
В апеляційній скарзі заявник ОСОБА_2 просить скасувати вищевказану ухвалу суду та повернути справу до суду першої інстанції для розгляду справи по суті, посилаючись на порушення місцевим судом норм процесуального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 312 ч.1 п.1 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою, в якій просить встановити факт неможливості сумісного проживання її сім’ї із сім’єю ОСОБА_3 через агресивні та злочинні дії зі сторони ОСОБА_3 по відношенню до неї з питань посягання на її здоров’я та життя, а також з підстав неможливості спільного проживання в АДРЕСА_1, яка не підлягає розподілу і визначенню порядку користування жилим приміщенням та площею кухні для проживання двох сімей. Відповідно до тексту вказаної заяви ОСОБА_2 встановлення даного факту необхідно їй в тому числі і для припинення вселення ОСОБА_3 в квартиру.
Постановляючи ухвалу, місцевий суд виходив з того, що у даному випадку має місце спір про право, який повинен вирішуватися у порядку позовного провадження, а тому у відповідності до вимог ч.6 ст. 235 ЦПК України, прийшов до висновку про залишення заяви без розгляду.
Як встановила колегія суддів, даний висновок місцевого суду є вірним, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 6 ст. 235 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який повинен вирішуватись в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз’яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Автозаводського районного суду м. кременчука Полтавської області від 12.06.2008 р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 23.06.2009 р., позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнанння договору купівлі-продажу недійсним, визнання часток в спільній власності. Поділ квартири та виділення співвласника і усунення перешкод у користуванні житлом та вселення задоволений частково. Вселено ОСОБА_3 в квартиру АДРЕСА_1 в м. кременчуці, усунувши перешкоди у користуванні власністю, в іншій частині позовних вимог відмовлено (а.с.11-13 № 2о-9/11).
Постановою головного державного виконавця Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ від 02.07.2009 р. відкрите виконавче провадження на підставі виконавчого листа, виданого вищевказаним судом 23.06.2009 р. (а.с. 14 № 2о-9/11).
Ухвалою цього ж суду від 08.02.2010 р. зупинене виконавче провадження по виконанню рішення суду від 12.06.2008 р. у зв»язку з розглядом цим же судом цивільної справи за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту неможливості спільного проживання з підстав агресивних та злочинних дій співвласника квартири та непридатності квартири для проживання двох сімей до розгляду справи по суті (а.с. 10).
Таким чином, дійсно вбачається спір між сторонами щодо порядку користування квартирою АДРЕСА_1 що перебуває в спільній власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а тому у відповідності до ч.6 ст.235 ЦПК України місцевий суд прийшов до вірного висновку про необхідність залишення заяви ОСОБА_2 про встановлення факту неможливості спільного проживання з підстав агресивних та злочинних дій співвласника квартири та непридатності квартири для проживання двої сімей – без розгляду.
Як встановлено колегією суддів, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, тому підстав для її скасування не вбачається.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, ухвалу суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.2 п.1, 312 ч.1 п.1, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів , -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 червня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: А. І. Дорош
Судді:
Копія