АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Чернівці «31»січня 2012 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Горецької С.О.
суддів Кузняка В.О., Потоцького В.П.
за участю прокурора Малик Н.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29 листопада 2011 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина
України, українця, уродженця с. Вільхівці Городенківського району Івано-Франківської області, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, вдівця, має на утриманні доньку інваліда 3-ї групи, проживаючого в АДРЕСА_2, раніше не судимого, -
засуджено за ст. 121 ч. 2 КК України на сім років позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 залишено взяття під варту, а строк відбуття покарання рахується з 02 листопада 2009 року, з моменту його затримання по справі.
Цивільний позов ОСОБА_3 задоволено частково та стягнуто на її користь з ОСОБА_2 7747 гривень матеріальної шкоди.
Цивільний позов ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди залишено без розгляду.
Стягнуто з ОСОБА_2 судові витрати за проведення експертиз та вирішено питання по речових доказах.
Згідно вироку суду, ОСОБА_2 засуджений за те, що він 29 жовтня 2009 року біля 18 години, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в гостях у ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_1, в ході виниклої словесної суперечки та конфлікту між ними, умисно наніс ОСОБА_4 три удари ніжкою від зламаної табуретки по голові, заподіявши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження за ознакою «небезпечні для життя»та знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв’язку з настанням його смерті.
На вказаний вирок суду захисник засудженого –адвокат ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій просить вирок суду щодо його підзахисного скасувати, а кримінальну справу закрити на підставі недоведеності його вини в інкримінованому йому злочині. Посилається на те, що суд обрав обвинувальний уклін та поклав в основу обвинувального вироку первинні покази ОСОБА_2, які відібрані з порушенням КПК України, із застосуванням до нього психологічного тиску. Крім того, зазначає, що суд не надав належної оцінки тим фактам, що слідчі дії проведені тільки відносно підсудного і не
Справа №11/2490/ /2012 р. Головуючий у І інстанції: Ярема Л.В.
Категорія ст.121 ч.2 КК України Доповідач: Горецька С.О.
перевірялися інші версії про причетність до вчинення даного злочину інших осіб. Не були оглянуті, не приєднані до справи і не дана належні оцінка речовим доказам, вилученим з місця вчинення злочину під час огляду місця події, а також висновкам експертиз, проведених по справі.
Заслухавши доповідача, прокурора, який вважає, що апеляція не підлягає задоволенню, а вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи в межах поданої апеляції та обговоривши її доводи, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Вина засудженого ОСОБА_2 в умисному спричиненні тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4, які призвели до смерті останнього, доведена зібраними по справі доказами, які належним чином досліджені судом першої інстанції і яким дана правильна юридична оцінка.
Посилання апелянта на те, що вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину, при обставинах викладених у вироку суду, не доказана, являються безпідставними та спростовуються доказами по справа.
Так, з протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_2 від 02.11.2009 року (т.1 а.с.32-33) та з протоколу додаткового допиту підозрюваного із застосуванням відеозапису від 03.11.2009 року в присутності захисника ОСОБА_5 (т.1 а.с.37-41) вбачається, що 29.10.09 біля 18 год. вечора він прийшов в гості до ОСОБА_4,де розпивали спиртні напої, в ході чого між ними виникла суперечка, під час якої ОСОБА_4 впав зі стільця на підлогу. В цей час ОСОБА_2 хотів допомогти йому встати, однак ОСОБА_4 штовхнув його в груди, внаслідок чого ОСОБА_2 впав та вдарився лівою частиною тулуба об стілець, який від цього падіння зламався. Це призвело до конфлікту, під час якого ОСОБА_2 розізлившись, підняв з підлоги одну із ніжок зламаного стільця та наніс нею удар в лобну ділянку голови потерпілого ОСОБА_4 (вище його носа), від якого останній впав на підлогу кухні. Після цього ОСОБА_2, злякавшись, що наніс сильний удар ОСОБА_4, підняв його та посадив на стілець, намагаючись допомогти, однак потерпілий виганяв його зі своєї квартири, тому він залишив ОСОБА_4 на кухні, а сам пішов додому.
Згідно протоколу відтворення обставин і обстановки події проведеного з підозрюваним ОСОБА_2 із застосуванням відеозапису від 13.11.2009 року в присутності захисника підозрюваного ОСОБА_1, в ході чого останній підтвердив свої покази, на місці показав обставини вчинення ним злочину 29 жовтня 2009 року біля 18 години в приміщенні квартири АДРЕСА_1 м. Чернівці, а саме, що ОСОБА_4 упав з табуретки, він почав піднімати ОСОБА_4, однак останній штовхнув його і він падаючи вдарився тулубом (лівою частиною) об табуретку, яка розламалася. Він взяв в руку ніжку від розламаної табуретки, якою наніс удар об лобну частину голови ОСОБА_4, від чого той впав на підлогу.
Вищенаведені показання ОСОБА_2 суд обґрунтовано поклав в основу обвинувального вироку, визнавши їх правдивими, поскільки вони були дані ОСОБА_2 у відповідності до вимог кримінально-процесуального закону.
Крім цього, обставини, викладені в показаннях ОСОБА_2, знайшли своє об'єктивне підтвердження у сукупності з іншими доказами, зібраними під час досудового слідства та дослідженими судом першої інстанції.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №707 від 24.12.09, згідно якої смерть ОСОБА_4 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 року від відкритого перелому кісток основи та склепіння черепа з забоєм речовини головного мозку. Дані тілесні ушкодження виникли від дії твердих тупих предметів чи ударів об такі (не менше 3-х раз) незадовго до моменту настання смерті, відносяться у своїй сукупності до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою «небезпека для життя»та знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв’язку з фактом настання смерті.
Висновку судово-медичної експертизи №707 від 24.12.09 року відповідають показання підозрюваного ОСОБА_2 під час проведення відтворення обстановки та обставин події від 03.11.2009 року в частині механізму нанесення тілесних ушкоджень, а саме в лобну ділянку голови.
Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи №080, яка проведена з 17.05.2011 року по 21.06.2011 року (т.3 а.с.100-109), смерть ОСОБА_4 настала не миттєво після отриманих всіх виявлених на його тілі ушкоджень, а через деякий проміжок часу, який може вимірюватися годинами. Також комісія експертів вважає версію про можливість виникнення всіх ушкоджень на тілі ОСОБА_4 внаслідок одноразового падіння з висоти власного росту навстоячки з подальшим співударянням з твердим тупим предметом (ріжком газової плити) –невірогідною, водночас, не виключає можливості їх виникнення внаслідок спричинення ударів ніжкою дерев’яного табурета.
Вказані обставини підтверджені висновком медико-криміналістичної експертизи №236-МК від 15.12.09, в якому експерт зазначив, що не виключена можливість травмування потерпілого одною цільною ніжкою без інших частин стільця (т.1а.с.170-174).
Висновком судово-медичної експертизи №3265 від 22.12.2009 року, згідно якої у ОСОБА_2 виявлені легкі тілесні ушкодження у вигляді садна в ділянці грудної клітини, можливість виникнення якого не виключається внаслідок падіння з положення стоячи на стілець чи табуретку, що підтверджує обставини, при яких потерпілий ОСОБА_4 під час суперечки штовхнув ОСОБА_2, внаслідок чого останній впав та вдарився лівою частиною тулуба об стілець (т.1 а.с.178).
Також, згідно висновку медико-криміналістичної експертизи №236мк від 24.12.2009 року не виключена можливість зламу стільця внаслідок обставин, на які вказує підозрюваний ОСОБА_2, а саме внаслідок падіння останнього та співударяння з поверхнею стільця (Т.1 а.с.170-174).
Відповідно до висновків судово-цитологічних експертиз від 18.12.09 за №№196, 197, згідно яких на двох змивах з поверхні зламаної ніжки знайдено епітеліальні клітини, що не виключає походження їх від ОСОБА_2 (т. 1 а.с.114-117); в піднігтьовому вмісті з китиць обох рук ОСОБА_2 знайдено епітеліальні клітини, невелика частина яких носить травматичний характер та можуть походити від потерпілого ОСОБА_4 (т. 1 а.с.59-62).
Відповідно до висновку судово-цитологічної експертизи від 23.12.2009 року №199, в піднігтьовому вмісті з китиць обох рук ОСОБА_4 знайдено епітеліальні клітини, невелика частина яких носить травматичний характер, де не виключене попадання поодиноких клітинних елементів від ОСОБА_2 (т.1 а.с.66-67).
Згідно висновку дактилоскопічної експертизи №1411 від 01.12.2009 року, слід розміром 12x12мм на пляшці з-під горілки «Медоф», яка виявлена в кухні, залишений мізинцем правої руки ОСОБА_2 та слід розміром 15x26 мм з зовнішньої поверхні пляшки з-під кефіру «Біокефір»виявлений на кухні, залишений великим пальцем правої руки ОСОБА_2
Допитаний судом першої інстанції експерт ОСОБА_6 підтвердив достовірність зроблених ним висновків при проведенні судово-медичних експертиз трупа ОСОБА_4 та зазначив, що тілесні ушкодження, виявлені на трупі ОСОБА_4 виникли від трьох травмуючи дій, зокрема тілесні ушкодження в ділянці руки виникли від однієї травмуючої дії, а тілесні ушкодження в ділянці голови виникли від двох травмуючих дій, нанесені з двох сторін. Всі тілесні ушкодження не могли виникнути в результаті падіння з висоти власного росту. Також зазначив, що малоймовірно виникнення даних тілесних ушкоджень при вдарянні об газову плитку, оскільки в такому випадку на голові потерпілого утворилися б рани, а тут садни, які розташовані симетрично. Щодо часу настання смерті уточнив, що потерпілий після спричинених тілесних ушкоджень міг прожити від декількох хвилин до декількох годин. Враховуючи, що він перебував в стані алкогольного сп’яніння, час життя міг продовжуватись, потерпілий міг знімати одяг, рухатись, але рухи могли бути не дуже скоординовані.
Таким чином, судом першої інстанції наведено достатньо доказів, які в повній мірі підтверджують вину підсудного ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочині, а також вірно дано оцінку всім висновкам судових експертиз.
Тому посилання адвоката в апеляції на те, що суд не дав належної оцінки висновкам судово-медичних експертиз, являються безпідставними, а твердження апеляції про причетність до вчинення злочину інших осіб є надуманими та такими, що не відповідають дійсності.
Що стосується посилань в апеляції на незаконні дії працівників міліції, які проявлялися в застосуванні до ОСОБА_2 психологічного тиску, то вони не знайшли свого об’єктивного підтвердження, чому дана була вірна юридична оцінка судом першої інстанції.
Невизнання засудженим ОСОБА_2 своєї вини в умисному нанесенні ним тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 під час розгляду кримінальної справи судом першої інстанції вірно розцінено, як спосіб ухилення засудженим від кримінальної відповідальності за вчинене протиправне діяння.
Покарання, призначене судом першої інстанції, колегія суддів вважає таким, що призначено з дотриманням вимог ст.65 КК України, з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину та даних про особу винного, призначене покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Таким чином, апеляція адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, оскільки вирок суду першої інстанції є законним і обґрунтованим.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 373 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області,-
У Х В А Л И Л А:
Вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29 листопада 2011 року щодо ОСОБА_2, засудженого за ст.121 ч.2 КК України, залишити без змін, а апеляцію його захисника адвоката ОСОБА_1 –без задоволення.
Головуючий С.О. Горецька
Судді В.О. Кузняк
В.П. Потоцький