Судове рішення #20837567

Справа № 11-815/11  22.12.2011 22.12.2011   07.02.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №  11- 815/ 2011 року          

Категорія: ч.2 ст.363, ч.2,ст.366,ч.2 ст.368                  

                  КК  України


Головуючий у першій інстанції                                                

Семерей М.Ф.                    

Доповідач апеляційного суду                                            

Значок І.С.           

                              

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22 грудня  2011 року                                                             м. Миколаїв

           Колегія суддів судової палати у кримінальних справах   

   апеляційного суду Миколаївської області в складі:        

головуючого                              Войтовського С.А.

суддів                                          Олещук Т.Л., Значок І.С.

за участю прокурора                  Якименка О.П.

захисника                                    ОСОБА_3

засудженого                                ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_4 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17 жовтня 2011 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця пгт. Єланець, Миколаївської області, громадянина України, раніше не судимого

-          засуджено:

за ч.2 ст. 364 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади пов’язані з кредитуванням на 1 рік;

за ч.2 ст. 366 КК України до 2 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади пов’язані з кредитуванням на 1 рік 2 місяці;

за ч.2 ст. 368 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади пов’язані з кредитуванням на 1 рік 3 місяці;

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено до відбуття 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади пов’язані з кредитуванням на 1 рік 3 місяці.

На підставі ст. 75 КК України звільнений від покарання з випробуванням 3 роки.

На підставі п. 3, 4 ст. 76 КК України зобов’язаний повідомляти кримінально виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Згідно вироку, ОСОБА_4 визнаний винним у скоєнні злочинів при наступних обставинах.

Працюючи згідно наказу № 971-К від 17.17.2007 на посаді заступника начальника з питань малого і середнього бізнесу відділення "П'ятий океан" ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", ОСОБА_4 здійснював організаційно - розпорядчі та фінансово-господарські функції, та був посадовою особою.

На вказаній посаді ОСОБА_4 працював до 12.06.2008 року, і згідно наказу №757-к від 11.06.08 був звільнений із займаної посади за угодою сторін.

В період з листопада 2007 року по травень 2008 року, ОСОБА_4, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби та на користь третіх осіб, діючи протиправно і умисно, з корисливих мотивів, шляхом посадового підлогу, сфальсифікував офіційні банківські документи - звіти експертної оцінки пропонованого заставного майна отримувачами кредиту, а в наступному - акти перевірки стану і наявності заставного майна по кредитних договорах у позичальників, з метою відстрочення виявлення керівництвом банку його протиправної діяльності, тим самим заподіявши банку матеріальний збиток.

Так, 24.11.2007 року, ОСОБА_4, супроводжуючи оформлення і видачу кредиту ОСОБА_7, умисно з корисливих мотивів, протиправно, всупереч своїм службовим обов’язкам, що покладалися на нього посадовою інструкцією і порядку "розгляду і ухвалення рішень по кредитним заявкам клієнтів малого і середнього бізнесу" затвердженого постановою правління АППБ "Аваль" №П- 65/1 від 19.06.06.), на своєму робочому комп'ютері склав недостовірний звіт з експертної оцінки K/001739/11/ZV/01 від 24.11.07 об'єкту застави - вантажного автомобіля "Renault Premium " та напівпричепа-самоскида "Robuste-Caiser", 2001 року випуску, пропонованого ОСОБА_7 як заставне майно при його можливому кредитуванні, вказавши недостовірні дані, що стосуються характеристик автомобіля, його місцезнаходження та способів перевірки його стану.

Вказаний звіт експертної оцінки ОСОБА_4, склав, не перевіривши і не впевнившись в реальній наявності транспорту у позичальника. Надалі зібраний ОСОБА_4 пакет документів кредитування ОСОБА_7, у тому числі і вказаний звіт експертної оцінки передбачуваного заставного забезпечення, по кредиту наданий на розгляд кредитному комітету "Райффайзен Банку Аваль", в наслідок чого, 24.12.2007р., згідно з укладеним між " Райффайзен Банком Аваль" та ОСОБА_7 кредитному договору №010/01-04/07-753, останньому був виданий кредит в сумі 478 900 грн. на придбання вказаного транспортного засобу. Через 8 місяців погашення кредиту ОСОБА_7 припинив.

Обернути заставне майно за кредитним договором на користь банку неможливо, оскільки автотранспорт, вказаний ОСОБА_4 у звіті експертної оцінки відсутній, по базі даних АІС "Автомобіль" УДАІ УМВС України в Миколаївській області не зареєстрований, у зв'язку з чим інтересам " Райффайзен Банку Аваль" заподіяні тяжкі наслідки у вигляді матеріального збитку в розмірі 478 900 грн., що в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Окрім того, 14.01.2008 року ОСОБА_4, супроводжуючи оформлення і видачу кредиту ОСОБА_8 умисно, з корисливою метою, протиправно, всупереч своїм службовим обов'язкам, що покладалися на нього посадовою інструкцією, і порядком розгляду і ухвалення рішень по кредитних заявках клієнтів малого і середнього бізнесу, склав недостовірний звіт з експертної оцінки MK/001886/11/ZV/01 об'єкту застави - вантажного автомобіля "DAF 95 XF 430" та напівпричепа-самоскида "SCHMITZ SKO" пропонованого ОСОБА_9 співробітникам банку як заставне забезпечення при його можливому кредитуванні, вказавши в звіті недостовірні дані, що стосуються характеристик автомобіля, його місцезнаходження, та способів перевірки його стану. Вказаний звіт експертної оцінки ОСОБА_4, склав не перевіривши та не впевнившись в реальній наявності автотранспорту у позичальника.

Зібраний ОСОБА_4 пакет документів на кредитування ОСОБА_10 був наданий на розгляд кредитному комітету "Райффайзен Банку Аваль", в наслідок чого, 22.02.2008 року, згідно з укладеним між "Райффайзен Банком Аваль" і ОСОБА_9 кредитним договором № 010/01-04/08-102, останньому був виданий кредит в сумі 330 450 грн. для придбання вказаного транспортного засобу. На даний момент погашення по кредиту ОСОБА_10 не відбувається. Обернути заставне майно за кредитним договором на користь банку неможливо оскільки автотранспорт, вказаний ОСОБА_4 в звіті експертної оцінки  відсутній, по базі даних АІС "Автомобіль" УГАИ УМВС України в Миколаївській області не зареєстрований, у зв'язку з чим інтересам банку заподіяні тяжкі наслідки у вигляді матеріального збитку у розмірі 830 450 грн., що в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум прибутків громадян.

Після отримання ОСОБА_7 і ОСОБА_8 вищезазначених кредитів на придбання транспортних засобів, ОСОБА_4, зловживаючи своїм службовим становищем, порушуючи п. 7 розділу 3 посадової інструкції, п. 3.1.2. Порядку роботи із заставним майном, затвердженого постановою правління ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" №П- 114/1 від 23.10.2006 р., не провів огляд заставного майна по вищезазначеним кредитним договорам, та в реальній відсутності автотранспорту у кредитоотримувачів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 шляхом посадового підлогу, сфальсифікував офіційні банківські документи: акти перевірки стану і наявності заставного майна від 14.03.08р. і 05.05.08р. за кредитним договором №010/01-04/07-753 на ім'я ОСОБА_7, а також акти перевірки стану і наявності заставного майна від 28.02.08 р. і 26.05.08 р. за кредитним договором №010/01-04/08- 102 на ім'я ОСОБА_8, - внісши до них недостовірні дані про місце знаходження заставного майна, наявність у позичальника автотранспорту, його технічних характеристик і параметрів, даті огляду, способу перевірки, умовах зберігання і результатах огляду.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_11, інтересам ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" заподіяні тяжкі наслідки у вигляді матеріального збитку у розмірі 1309350 гривен, що в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Окрім того, 24.12.2007 р. після закінчення робочого часу, біля адміністративної будівлі відділення "П'ятий океан"  "Райффайзен Банку Аваль", ОСОБА_11 отримав від ОСОБА_12 хабар у вигляді грошових коштів в сумі 30 000 гривен за сприяння і терміновість при оформленні кредитного договору N 010/01-04/07-753 від 24.12.2007 року на ім'я його брата, - кредитоотримувача ОСОБА_7, на отримання останнім в кредит 478 900 гривен для придбання автотранспортного засобу.

Також, 22.02.2008 року, після закінчення робочого часу, біля адміністративної будівлі відділення "П'ятий океан"  "Райффайзен Банку Аваль", ОСОБА_11 отримав від ОСОБА_13 хабар у вигляді грошових коштів в сумі 20 000 гривен за сприяння і терміновість при оформленні кредитного договору №010/01-04/08- 102 від 22.02.2008 року на ім'я його батька - кредитоотримувача ОСОБА_10, на отримання останнім в кредит 830 450 гривен для придбання автотранспортного засобу.

В апеляції засуджений ОСОБА_4  просить вирок скасувати, а  справу відносно нього закрити за відсутністю в його діях складу злочину.

Вважає, що в ході досудового слідства та в ході судового розгляду не було добуто жодних доказів, які підтверджують зловживання службовим становищем, внесення ним як посадовою особою в офіційні документи завідомо неправдивих відомостей та складення завідомо неправдивих документів, що потягло тяжкі наслідки, а також отримання хабара.

Вказує, що він, будучі працівником банку лише виконував роботу як найманий працівник. З боку банку претензій до нього, як до найманого працівника не було. Що ті внутрішньобанківські документи, які він складав не є обов'язковими для укладення кредитного договору. Акт оцінки він складав на підставі технічної документації, яку йому надавали позичальники, а перевірка реєстрації автомобіля в МРЕО в його обов'язки не входила. Це входило в обов'язки працівника служби безпеки банку, що підтвердив свідок ОСОБА_14 Зазначене також підтверджується документами які були долучені до справи, а саме «Обов'язками відділу безпеки», згідно з якими служба безпеки здійснює перевірку репутації нових позичальників з

оформленням висновків. Висновок надається менеджеру, який проводить збір документів.

Посилається на те, що обов'язковою ознакою скоєння злочинів, передбачених статтею 364 КК України є наявність тяжких наслідків, які наступають внаслідок зловживання посадовою особою своїм службовим становищем. При цьому між наслідками та зловживанням повинен бути  причинний зв'язок. У вироку зазначено, що внаслідок його дій наступили тяжкі наслідки в вигляді збитків банку. Але при цьому цивільний позов не заявлено, що свідчить про те, що його діями банку не було спричинено матеріальної шкоди.

Заперечує факт отримання хабара від ОСОБА_10, а обвинувачення в цій частині ґрунтується лише на оголошених судом показаннях останнього, які викликають сумнів.

Крім того, зазначає, що показання свідка ОСОБА_15 викладені у вироку не вірно.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, засудженого ОСОБА_4 та  захисника ОСОБА_3 на підтримку апеляції, думку прокурора, який вважав, що вирок підлягає скасуванню у зв’язку з істотним порушення кримінально-процесуального закону, вивчивши матеріали кримінальної справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно вимог ст.ст.323, 324 КПК України вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим. Постановляючи вирок , суд із числа питань, які зазначені у ст.324 КПК України повинен вирішити, чи мало місце діяння, склад злочину і якою саме статтею він передбачений.

Колегії суддів вважає, що вирок складено неохайно, формулювання обвинувачення містить протиріччя, є суперечності у мотивувальній та резолютивній частині вироку, тому викликає сумніви в його законності, обґрунтованості та справедливості.

Так, в мотивувальній частині вироку формулювання обвинувачення,  суд вказав, що ОСОБА_4, обіймаючи посаду заступника начальника з питань малого та середнього бізнесу відділення  «П’ятий океан» НОД ОАО «Райфайзен банк Аваль»,  24.11.2007р. та 14.01.2008р., умисно, з корисливих мотивів в інтересах третіх осіб, зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, склав недостовірні звіти експертної оцінки об’єктів застави, в яких вказав недостовірні дані про характеристику, місце знаходження та спосіб перевірки стану цих об’єктів. Вказані звіти разом з іншими документами слугували підставою для прийняття рішення кредитного комітету банку про надання кредиту ОСОБА_16 на суму

478 900 грн. та ОСОБА_10 на суму 830 450 грн. Оскільки заставне майно відсутнє, то звернути стягнення на нього банку неможливо, у зв’язку з чим інтересам банку спричинені тяжкі наслідки у виді матеріальних збитків на суму виданих кредитів.

За вчинення вище зазначених дій та терміновість при оформленні кредитного договору на ім’я ОСОБА_7 та ОСОБА_8 24.12.2007р. ОСОБА_4 отримав хабар від ОСОБА_12 в сумі 30000 грн., а 22.02.2008р. отримав хабар від ОСОБА_13 в сумі 20000 грн.

Крім того, ОСОБА_4, будучи службовою особою, склав завідомо неправдиві офіційні документи –акти (звіти)стану та наявності заставного майна по вказаним кредитним договорам від 14.03.2008р., 05.05.2008р., 28.02.2008р. та 26.05.2008р. та вніс в них завідомо неправдиві відомості про наявність та місце знаходження заставного майна, його технічних характеристик та параметрів, даті та способу перевірки, умовах зберігання, стану і ступеню ідентифікації та результатах огляду.

Однак,  поряд із цим, у вироку суд зазначив, що ОСОБА_4 перебував на посаді заступника начальника з питань малого та середнього бізнесу відділення  «П’ятий океан» НОД ОАО «Райфайзен банк Аваль»  на підставі наказу №971-к від 17.17.2007р. та в основу обвинувачення взяв до уваги показання засудженого на досудовому слідстві, згідно яким той працював  на посаді фактично з 12.06.2008р., тобто на момент інкримінованих злочинів на відповідній посаді не перебував. Даним показанням суд належної оцінки не дав, та не усунув суперечностей з іншими доказами з цього приводу.

Отже, всупереч вимогам ст.334 КПК України, у мотивувальній частині вироку, суд допустив істотні суперечності між обвинуваченням, визнаним доведеним та доказами на обґрунтування цього висновку.

Крім того, згідно вимог ст.335 КПК України,  та положень п.24 Пленуму Верховного суду України №5 від 29.06.1990р. «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановле6ня вироку», зміст резолютивної частини обвинувального вироку, повинен бути викладений чітко та ясно, щоб при виконанні вироку не виникало сумнівів щодо виду і розміру покарання, призначеного судом, та змісту інших рішень, викладених у цій частині вироку.  Проте, вказаних вимог суд 1-ої інстанції при постановленні вироку не дотримався.

З мотивувальної частини вироку вбачається, що суд визнав доведеною вину ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.368 КК України.


Однак, в резолютивній частині вироку ОСОБА_4 визнано винним за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст. 363, ч.2 ст.366, ч.2 ст.368 КК України, при цьому обвинувачення за ч.2 ст.363 КК України ОСОБА_4 не пред’являлось,   як і покарання за вчинення такого злочину не призначалось. Разом з тим, за ст.364 КК України суд ОСОБА_4 винним не визнавав, тоді як за даною статтею призначив покарання.

Таким чином, суд допустив істотні суперечності у своїх висновках про визнання винним ОСОБА_4 за пред’явленим обвинуваченням, що перешкодило постановленню судом законного та обґрунтованого вироку.

За таких обставин, відповідно ч.1 ст.370 КПК України вирок суду через істотні порушення кримінально-процесуального закону необхідно скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи необхідно дотримуючись вимог кримінально-процесуального закону, всебічно, повно і об’єктивно дослідити обставини справи, а у разі доведеності вини ОСОБА_4 дати належну оцінку його діям. Слід також ретельно перевірити доводи апеляції щодо непричетності ОСОБА_4 до вчинення злочинів, дослідивши та належним чином перевіривши наявні в справі докази стосовно  обставин отримання ним хабара та спричинення тяжких наслідків у виді матеріальної шкоди на суму виданих кредитів з урахуванням терміну дії, чинності цих договорів та виконання їх умов позичальниками. При цьому, врахувати, що обвинувачення ОСОБА_4 тісно пов’язане з фактом заволодіння кредитними коштами іншими особами, відповідно ст.26 КПК України дати оцінку обґрунтованості виділення матеріалів справи у відношенні ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_12 в окреме провадження (т.2, а.с.251-255), оскільки прийняття рішення щодо юридичної оцінки діям зазначених осіб істотно впливає на повноту розслідування даної справи, в тому числі на доведеність пред’явленого ОСОБА_4 обвинувачення.

Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію засудженого ОСОБА_4 задовольнити частково.

Вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17 жовтня 2011 року у відношенні ОСОБА_4 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд, але в іншому складі суду.



Головуючий:


Судді:


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація