Справа № 11-731/11 24.11.2011 24.11.2011 03.01.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11 - 731/2011 р. Категорія ст. ст. 115 ч. 1, 185 ч. 1 КК України
Головуючий суду 1 інстанції суддя Дірко І.І.
Доповідач суду апеляційної інстанції суддя Гребенюк В.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2011 року Колегія суддів судової палати у кримінальних
справах апеляційного суду Миколаївської
області в складі:
Головуючої: Гребенюк В.І.
Суддів: Губи О.О.
Рудяка А.В.
за участю прокурора Якименка О.П.
потерпілої ОСОБА_2
захисників ОСОБА_3
ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляціями захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4, засудженого ОСОБА_5 на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 серпня 2011 року, яким
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, з повною вищою освітою, неодруженого, що офіційно не працює, проживаючого на АДРЕСА_2, в силу ст. 89 КК України не судимого; -
- засуджено:
- за ч. 1 ст. 115 КК України на 10 років позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років.
Згідно вироку ОСОБА_5 визнаний винним і засуджений за умисне вбивство та за таємне викрадення чужого майна, вчинені ним за таких обставин.
25.03.2011 року приблизно о 12.00 год. ОСОБА_5 після розпивання спиртних напоїв, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, під час сварки на ґрунті несподівано виниклих неприязних стосунків, наніс ОСОБА_6 удар кулаком в область голови, від якого потерпілий впав спиною на ліжко. ОСОБА_5, маючи намір на позбавлення життя ОСОБА_6, дістав з кишені одягу металевий предмет, затиснув його в правій руці, таким чином, що частина металевого предмета виступала, і наніс ОСОБА_6 не менше 14 ударів цим металевим предметом по передній і середній областях голови і обличчя, від яких потерпілий ОСОБА_6 помер на місці.
Після цього ОСОБА_5, реалізовуючи несподівано виниклий намір, таємно викрав з вказаної квартири належний ОСОБА_2 ноутбук марки «Самсунг» вартістю 3 000 грн., електричну хлібопіч марки «LG» вартістю 800 грн., якими розпорядився на власний розсуд, им заподіявши потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 3 800 грн.
В апеляціях захисники ОСОБА_3, ОСОБА_4 та засуджений ОСОБА_5, не оспорюючи фактичних обставин справи та кваліфікації дій засудженого ОСОБА_5, просять вирок змінити, пом’якшивши засудженому ОСОБА_5 призначене покарання із застосуванням ст. 69 КК України до 5 років позбавлення волі. А захисник ОСОБА_4 просить також пом’якшити і призначене за сукупністю злочинів покарання до 5 років позбавлення волі. Твердять про невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого, посилаючись на повне визнання ним своєї провини. Також зазначають, що суд не врахував такі пом’якшуючі покарання ОСОБА_5 обставини, як його позитивну характеристику, наявність у нього на утриманні хворої матері - ОСОБА_4, а також захворювання ОСОБА_5 на тяжку хворобу - «Гепатит С»; повне визнання ним своєї вини, його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування спричиненої шкоди. А тому вважають, що з урахуванням цих обставини суд мав можливість застосувати до засудженого ОСОБА_5 ст. 69 КК України, призначивши основне покарання нижче від нижчої межі, встановленої санкцією ч. 1 ст. 115 КК України.
Заслухавши доповідь судді, захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4 та засудженого ОСОБА_5 на підтримку апеляцій; потерпілу ОСОБА_2, яка поклалася на розсуд суду; думку прокурора Якименка О.П. про залишення вироку без зміни, вивчивши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає їх підлягаючими частковому задоволенню.
Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини вчинених ОСОБА_5 злочинів і правильно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 185 КК України як умисне вбивство та таємне викрадення чужого майна.
Покарання засудженому ОСОБА_5 призначено у відповідності з вимогами ст. ст. 65, 66, 67 КК України з урахуванням тяжкості вчинених злочинів, даних про особу винного, а також пом’якшуючих та обтяжуючих покарання обставин.
Так, суд першої інстанції врахував: що ОСОБА_5 вчинено два злочини, один з яких є особливо тяжким; особу засудженого, який за місцем проживання характеризується позитивно та його вік; пом’якшуючу його покарання обставину - відшкодування спричиненої шкоди, а також обтяжуючу покарання обставину - вчинення злочину в стані сп’яніння.
Доводи апелянтів про врахування як пом’якшуючої покарання обставини повного визнання ОСОБА_5 своєї вини не ґрунтуються на законі, оскільки зазначене є складовою частиною щирого каяття.
Твердження апелянтів про наявність на утриманні у засудженого ОСОБА_5 його матері безпідставні та голослівні, оскільки матеріали справи таких відомостей не містять, про зазначене ані захисники, ані засуджений суду першої інстанції не заявляли, а, крім того, апелянтами такі відомості апеляційному суду також не надані.
Що стосується захворювань ОСОБА_5 та його матері - ОСОБА_4, то це є даними про особу засудженого, і відсутні підстави вважати їх пом’якшуючими покарання обставинами.
В той же час, судом першої інстанції залишені поза увагою наявні пом’якшуючі покарання засудженого ОСОБА_5 обставини, а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, які і враховуються апеляційним судом.
Вищевикладене, на думку колегії суддів, є підставою для пом’якшення призначеного ОСОБА_5 покарання за ч. 1 ст. 115 КК України, а також і за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України, з використанням обраного судом принципу – шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в частини статті Особливої частини цього Кодексу.
Проте, колегія суддів вважає, що наявність і врахованих апеляційним судом пом’якшуючих покарання обставин не дає підстав для застосування до засудженого ОСОБА_5 положень ст. 69 КК України при призначенні покарання за ч. 1 ст. 115 КК України, оскільки, в даному випадку, з урахуванням характеру та обставин вчинення ним цього особливо тяжкого злочину, а також обтяжуючої покарання обставини (вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння), не можна вважати ці пом’якшуючі покарання обставини такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину.
За таких обставин відсутні підстави для задоволення всіх поданих апеляцій в цій частині та для подальшого пом’якшення засудженому ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст. 69 КК України .
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляції захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4, засудженого ОСОБА_5 задовольнити частково.
Вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 серпня 2011 року відносно ОСОБА_5 змінити, пом’якшивши ОСОБА_5 призначене за ч. 1 ст. 115 КК України покарання до 8 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років.
В іншій частині вирок залишити без змін.
Головуюча:
Судді: