Справа № 33-262/11 12.09.2011 12.09.2011 28.12.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа 33-262/11 Головуючий суду першої інстанції:
Категорія: ст.340 МК Чернієнко С.А.
Головуючий апеляційного суду:
Значок І.С.
П О С Т А Н О В А
12 вересня 2011 року апеляційний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Значок І.С.
при секретарі Єфимцевій К.О.
розглянув справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 на постанову судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 27 липня 2011 року, якою
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку та мешканку АДРЕСА_1
притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.340 Митного Кодексу України з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн.
Згідно постанови суду, ОСОБА_4, 14.06.2011 року, приблизно о 23 год. 20 хв., знаходячись у зоні митного контролю пункту пропуску через державний митний кордон «Миколаїв-аеропорт», в оглядовому залі особисто заповнила, підписала і подала для здійснення митного контролю та оформлення митну декларацію від 14.06.2011 року, в якій зазначила про пере міщення через митний кордон України 1000 доларів США та 50 гривень.
Після прийняття вказаної декларації до митного оформлення, під час проведення митного огляду особистих речей, які належать ОСОБА_4, у гаманці, без ознак приховування, крім задекларованої валюти, виявлено 600 доларів США, відомості про які не були вказані в митній декларації та при усному опитуванні.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 просить скасувати постанову суду, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляції посилається на відсутність умислу на недекларування грошей та на те, що переміщення через митний кордон України валютних цінностей в сумі до 10000 Євро можливе без письмового декларування.
Крім того, вважає, що судом порушено право ОСОБА_4 на захист, оскільки не було повідомлено належним чином про час та місце розгляду справи.
Вивчивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 340 МК України, за обставин встановлених судом першої інстанції, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Так, вина ОСОБА_4 підтверджується даними протоколу про порушення митних правил; даними, що містяться в митній декларації, в якій зазначена сума валюти вказана як 1000 доларів США, поясненнями самої ОСОБА_4 про те, що на усне запитання інспектора митної служби вона не повідомила про наявність у неї ще й 600 доларів США з тих мотивів, що вважала це не обов’язковим, оскільки сума наявної іноземної валюти не перевищувала 10000 Євро.
Є вірним посилання суду на вимоги ст.81 МК України, п.9 Постанови КМУ від 15.07.1997 року «Про перелік відомостей, що оголошуються громадянами за встановленою формою у разі переміщення через митний кордон України предметів», Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 27.05.2008 року № 148 про те, що сума іноземної валюти, що не перевищує 10000 Євро, яка переміщується громадянином через митний кордон України підлягає оголошенню, тобто декларуванню.
Таким чином, суд вірно дійшов висновку, що ОСОБА_4, на вимогу інспектора митної служби, зобов'язана була повідомити про наявну готівкову іноземну валюту, що переміщує через митний кордон України, однак, цього не зробила.
Такими діями ОСОБА_4 вчинила правопорушення, передбачене ст. 340 Митного Кодексу України.
Посилання апелянта на відсутність у ОСОБА_4 умислу на недекларування суперечить фактичним обставинам справи, оскільки ОСОБА_4 на вимогу інспектора митної служби задекларувала лише частину наявних у неї валютних цінностей.
Доводи апелянта про порушення судом права на захист ОСОБА_4 у зв’язку з розглядом справи у її відсутність є неспроможними, оскільки, згідно матеріалів справи суд належним чином повідомив ОСОБА_4 про час та місце слухання справи (а.с.15), клопотання про відкладення слухання справи до суду не надходило.
Більш того, у розгляді справи приймав участь її представник – ОСОБА_5, який діяв на підставі Довіреності.
Отже, відсутні будь які підстави вважати, що судом порушено вимоги ст.268 КУпАП, ст.366 МК України.
Стягнення накладено у відповідності з вимогами ст. 33 КУпАП.
Підстав для скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 липня 2011 року, якою ОСОБА_4 визнана винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 340 Митного кодексу України - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Миколаївської області І.С.Значок