Справа № 11-587/11 13.09.2011 13.09.2011 28.12.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11- 587/2011 року Категорія: ст.307 ч.2 КК України
Головуючий у першій інстанції Олефір М.В.
Доповідач апеляційного суду Значок І.С.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2011 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Миколаївської області в складі:
Головуючого Куценко О.В.
суддів Івченко О.М., Значок І.С.
за участю прокурора Гаврилка О.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 липня 2011 року, яким
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого:
28.11.2007 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ст. 307 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 08.02.2010 року звільнений від призначеного покарання у зв’язку з його закінченням.
Відповідно до ст.89 УК України судимість погашена.
засуджено:
- за ч.2 ст. 307 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є власністю засудженого.
- за ч.2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є власністю засудженого.
Стягнено судові витрати в сумі 1015,20грн.
Вирішено питання речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_4, в невстановлений слідством період часу, в невстановленому місці, з метою подальшого незаконного збуту, незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб – ацетильований опій об’ємом не менше 11,158 мл., який переніс до свого місця проживання по АДРЕСА_1 де незаконно зберігав з метою збуту.
Реалізуючи свій умисел, направлений на збут зазначених наркотичнимх засобів, ОСОБА_4 двічі, 13 січня 2011 року та 16 квітня 2011 року, незаконно збув частину ацетильованого опію загальним об’ємом 4,4 мл., решту продовжував зберігати за місцем проживання.
16.04.2011р., при проведенні особистого обшуку та при обшуку за місцем мешкання у ОСОБА_4 виявлено та вилучено залишок особливо небезпечного наркотичного засобу - ацетильованого опію загальним об’ємом 6, 758 мл.
Крім того, в невстановлений слідством час, в невстановленому місці, ОСОБА_4 незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - каннабіс вагою не менше 73,7 грама, який переніс до свого місця проживання по АДРЕСА_1 де незаконно зберігав без мети збуту до 16 квітня 2011р., тобто до вилучення працівниками міліції.
В апеляції захисник ОСОБА_3 не оспорюючи кваліфікацію дій засудженого, просить вирок суду змінити, застосувати до ОСОБА_4 положення ст.ст. 69, 75, 76 КК України, призначити більш м’яке покарання.
Посилається на те, що ОСОБА_4 позитивно характеризується за місцем роботи, повністю визнав свою вину, щиро кається. На думку апелянта, щире каяття та незадовільний стан здоров’я відповідно до ст.66 КК України є тими обставинами, що пом’якшують покарання.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора, який вважав, що апеляція задоволенню не підлягає, вивчивши матеріали кримінальної справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_4 в інкримінованих йому злочинах відповідає фактичним обставинам справи та апелянтом не оскаржується.
Покарання засудженому ОСОБА_4 призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, даних про особу засудженого, обставин, що впливають на міру покарання.
Так, при призначенні покарання суд врахував, що ОСОБА_4 вчинив злочини, які за ступенем тяжкості відносяться до середнього та тяжкого, за місцем проживання характеризується негативно, за місцем роботи - позитивно.
З урахуванням викладеного, суд вірно прийшов до висновку про призначення покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах строку покарання, передбаченого законом за вчинені злочини.
Підстав для застосування ст.69 КК України колегія суддів не вбачає.
Доводи апелянта про наявність обставин, які пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину є неспроможними.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується як такий, що підтримує зв’язки з особами, які вживають наркотики та ведуть антигромадський спосіб життя, тривалий час - з 1993 року по 2008 рік, знаходився на обліку в Миколаївському обласному наркологічному диспансері з діагнозом: синдром залежності від опіатів, раніше притягувався та знову притягується до відповідальності за вчинення тяжкого злочину у сфері незаконного обігу наркотиків, злочинні дії ОСОБА_4 припинені лише шляхом проведення оперативних заходів та затримання засудженого.
З урахуванням наведеного, визнання засудженим своєї вини у вчиненому злочині та висловлене ним каяття не можуть визнаватися такими, що істотно знижують ступінь його суспільної небезпечності.
Щодо незадовільного стану здоров’я, на що є посилання в апеляції, то будь яких даних на підтвердження цього матеріали справи не містять.
Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що призначене покарання засудженому ОСОБА_4 є необхідним і достатнім для його виправлення, попередження вчинення ним нових злочинів тому підстав для зміни чи скасування вироку в цій частині не вбачає.
Враховуючи викладене, керуючись ст.365, ст.366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 липня 2011 року відносно ОСОБА_5 — без змін.
Головуючий:
Судді: