Справа № 11-158/11 03.03.2011 03.03.2011 28.12.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11- 158/11 Головуючий у першій інстанції Агєєва Л.І.
Категорія: ст.289 ч.2 КК України Доповідач апеляційного суду Значок І.С.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2011 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Миколаївської області в складі:
Головуючого Войтовського С.А.
суддів Фаріонової О.М., Значок І.С.
за участю прокурора Іванова А.О.
захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 грудня 2010 року, яким
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 раніше не судимого,
- засуджено:
за ч.2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі.
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Миколаєва, в силу ст. 89 КК України не судимого,
- засуджено:
за с ч.2 т. 289 КК України до 5 років позбавлення волі.
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Кривий Ріг, раніше не судимого,
- засуджено:
за ч.2 ст. 289 КК України та призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 3-х років позбавлення волі.
За вироком суду 12 серпня 2009 року ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за попередньою змовою, переслідуючи корисливий мотив на незаконне заволодіння транспортним засобом, взяли в прокат у ПП «Обозний» автомобіль «MITSUBISHI LANCER» належний потерпілій ОСОБА_9 та розпорядилися ним на свій розсуд.
В апеляції засуджений ОСОБА_8 не оспорюючи кваліфікацію та обставин вчиненого, просить вирок змінити, призначивши йому більш м’яке покарання із застосуванням ст. 69, 75 КК України. Посилається на те, що суд не прийняв до уваги дані про його особу, а саме, що він до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, його позитивні характеристики, наявність на утриманні малолітньої дитини, непрацюючої дружини та хворої матері, визнання вини та щире каяття, відшкодування шкоди, а також позицію потерпілої, яка просила призначити покарання без позбавлення волі.
В апеляції захисник ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_6 просить вирок районного суду в частині призначення покарання змінити, застосувавши ст. 75 КК України. Посилається на те, що суд не прийняв до уваги, що ОСОБА_6 підзахисний раніше не судимий, визнав вину та щиро покаявся, відшкодував потерпілій значну суму збитків, характеризується позитивно, півтора року знаходиться під вартою, тому його виправлення можливо без подальшого відбуття покарання в місцях позбавлення волі.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, захисника ОСОБА_4, який підтримав свою апеляцію, думку прокурора, який вважав, що апеляції задоволенню не підлягають, вивчивши матеріали кримінальної справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в інкримінованому їм злочині відповідає фактичним обставинам справи та засудженими не оскаржується.
Покарання засудженим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засуджених, обставин, що впливають на міру покарання.
Так, при призначенні покарання суд врахував, що засуджені вчинили тяжкий злочин, раніше не судимі, характеризуються позитивно, а також сімейний стан ОСОБА_5 та наявність на його утриманні малолітньої доньки.
Ті обставини, що засуджені визнали себе винними, щиро покаялися у скоєному злочині, відшкодували спричинені збитки потерпілій визнані судом такими, що пом’якшують покарання.
З урахуванням викладеного, суд вмотивовано прийшов до висновку про призначення покарання у виді позбавлення волі в мінімальних розмірах строку покарання, передбаченого законом за вчинений злочин та без конфіскації майна.
Доводи апелянтів про те, що суд недостатньо врахував дані про особу засуджених при призначенні покарання є безпідставними, оскільки суд взяв до уваги як обставини вчиненого злочину, так і ті дані на які є посилання в апеляції.
Щодо посилання в апеляції засудженого ОСОБА_5 на позицію потерпілого про призначення міри покарання, то вони є неспроможними, оскільки в судовому засіданні потерпіла особисто з приводу міри покарання засудженим в ході всього судового розгляду справи не висловлювався. Щодо позиції представника потерпілого, то вона не є для суду обов’язковою.
Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що призначене покарання засудженим є необхідним і достатнім для їх виправлення, попередження вчинення ними нових злочинів та підстав для зміни вироку в цій частині не вбачає.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И В:
Апеляції засудженого ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 грудня 2010 року, відносно ОСОБА_10 та ОСОБА_11 - без зміни.
Головуючий:
Судді: