донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
31.01.2012 р. справа №22/5009/6182/11
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Калантай М.В.
суддів:Богатиря К.В.
Дучал Н.М.
за участю представників сторін:
прокурор:Лисенко С.І.
від позивача:не з’явився
від відповідача:ОСОБА_1 –дов. від27.01.12.
від 3-ї особи:не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехсервіс" м. Запоріжжя
на рішення
господарського суду Запорізької області
від09.12.2011 року
у справі№22/5009/6182/11
за позовом:
до відповідача:Першого заступника прокурора м. Запоріжжя, заявленого в інтересах держави в особі Запорізької міської ради м. Запоріжжя
Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехсервіс" м. Запоріжжя
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
Управління Державного комітету України по земельних ресурсах у м. Запоріжжя
за участюІнспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області м. Запоріжжя
пророзірвання договору оренди земельної ділянки та зобов’язання повернути земельну ділянку на умовах, визначених договором
Рішенням господарського суду Запорізької області від 09.12.2011 року у справі №22/5009/6182/11 (суддя Ярешко О.В.) задоволено позов Першого заступника прокурора м. Запоріжжя, заявленого в інтересах держави в особі Запорізької міської ради м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехсервіс" м. Запоріжжя, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Управління Державного комітету України по земельних ресурсах у м. Запоріжжя, за участю Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області м. Запоріжжя, про розірвання договору оренди землі від 17.09.2008 року та зобов’язання повернути земельну ділянку на умовах, визначених договором.
Розірвано укладений між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерготехсервіс" договір оренди землі від 17.09.2008 року, який зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04.11.2008р. за № 040826101663, щодо надання в оренду земельної ділянки площею 1,2797 га.
Зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерготехсервіс" повернути Запорізькій міській раді земельну ділянку площею 1,2797 га на умовах, визначених договором оренди землі від 17.09.2008р.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерготехсервіс" м. Запоріжжя, звернувся з апеляційною скаргою про скасування даного рішення, оскільки вважає, що воно прийняте з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, з недоведеністю обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими, з невідповідністю висновків обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідач просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення –скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Прокурор проти апеляційної скарги заперечує, вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим. На його думку, місцевий господарський суд повністю з’ясував обставини, що мають значення для справи та правильно застосував норми матеріального права відповідно до чинного законодавства. Прокурор просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду –без змін.
Позивач, Запорізька міська рада м. Запоріжжя, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Управління Державного комітету України по земельних ресурсах у м. Запоріжжя, наданим їм правом не скористалися, відзиву не надали, своїх представників в судове засідання не направили, причин неявки суду не повідомили. Про час та місце судового засідання сторони були сповіщені належним чином.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду про порушення апеляційного провадження у даній справі сторони були попереджені про те, що у разі нез’явлення в судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними в ній матеріалами.
Зважаючи на нез’явлення представників позивача та третьої особи, достатність наданих сторонами доказів, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
У відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв‘язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши прокурора та представника відповідача, що прибули в судове засідання, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила наступне.
Рішенням Запорізької міської ради №46/9 від 30.07.2008 року затверджено ТОВ "Енерготехсервіс" проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по Прибережній магістралі (в районі автостоянки ТОВ "Аверс") для розташування торгового центру (п.1).
Передано в оренду терміном на 10 років ТОВ "Енерготехсервіс" земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:05:003:0034) загальною площею 1,2797га по Прибережній магістралі (в районі автостоянки ТОВ "Аверс") для розташування торгового центру, в межах згідно з планом, що додається, за рахунок земель Запорізької міської ради, в тому числі: площею 1,0721 га (інші відкриті землі, будівництво на яких не розпочато); площею 0,2076 га (відкриті землі з незначним рослинним покривом, інші) (п.3).
На підставі вказаного рішення 17.09.2008 року Запорізькою міською радою (далі –орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерготехсервіс" (далі –орендар) укладено договір оренди землі (далі –договір оренди), зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 04.11.2008 року №040826101663.
Згідно з пунктом 1 договору оренди орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування торгового центру, яка знаходиться: м. Запоріжжя, Прибережна магістраль (в районі автостоянки ТОВ "Аверс").
За умовами пунктів 2, 3 та 5 вказаного договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,2797 га. Земельна ділянка вільна від забудови, інші об’єкти інфраструктури відсутні. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 11241396,68грн. (в цінах 2008 року).
Пунктом 8 договору передбачено, що договір укладається на десять років.
Відповідно до пункту 9 договору оренди, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі: 67449,15грн. на протязі строку будівництва об’єкта, у розмірі 337241,90 грн. з дня введення об’єкту до експлуатації (при не виконанні будівництва в нормативний термін плата вноситься, як за об’єкт введений до експлуатації), що складає 3% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2008 року.
У відповідності до пункту 11 договору оренди, орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
У пункті 14 договору оренди землі сторони передбачили, що земельна ділянка передається в оренду для розташування торгового центру.
Цільове призначення земельної ділянки (категорія земель): землі житлової та громадської забудови (п.15).
Умови збереження стану об’єкта оренди: земельна ділянка повинна зберігатися у належному стані. Орендар зобов’язаний використовувати орендовану земельну ділянку відповідно до умов договору та виконувати вимоги викладені у пункті 30 даного договору (п.16).
Відповідно до п.19 договору оренди, передача земельної ділянки орендарю здійснюється орендодавцем на умовах, що визначені у договорі, за актом прийому-передачі земельної ділянки, який підписується сторонами і є невід’ємним додатком до договору. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у п’ятиденний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.
Відповідно до пункту 30 договору, орендар зобов’язаний, зокрема: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі; виконувати встановлені щодо об’єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; своєчасно вносити орендну плату; використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення та умов договору оренди землі, дотримуючись при цьому вимог чинного земельного законодавства, державних і місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі; використовувати орендовану земельну ділянку, не допускаючи погіршення екологічної обстановки на території в результаті своєї діяльності.
Пунктом 33 договору оренди передбачено, що дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; вилучення земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; розірвання договору оренди землі згідно з п. 34; ліквідації юридичної особи-орендаря.
Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
У пункті 34 договору визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов’язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з пунктом 35 договору, розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є: невнесення орендарем орендної плати протягом 3-х місяців; використання орендарем земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п.39).
За актом прийому-передачі від 04.11.2008 року орендодавець передав орендарю в оренду земельну ділянку кадастровий №2310100000:05:003:0034, загальною площею 1,2797га, яка знаходиться за адресою:м. Запоріжжя, Прибережна магістраль (в районі автостоянки ТОВ "Аверс").
Матеріали справи містять копію акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства №254 від 28.09.2011 року, з якого вбачається, що Управлінням Держкомзему у м. Запоріжжя проведена позапланова перевірка додержання вимог земельного законодавства на земельній ділянці по Прибережній автомагістралі (в районі автостоянки ТОВ "Аверс") ТОВ "Енерготехсервіс", на виконання вимоги прокуратури м. Запоріжжя від 27.09.2011р. В результаті перевірки встановлено, що земельна ділянка не використовується. Згідно з вимогами ст. 96 Земельного кодексу України –землекористувачі зобов’язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням. Стаття 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" передбачає, що невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням є невикористання земельної ділянки.
В акті перевірки від 28.09.2011 року Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області зазначено, дана територія вільна від забудови і парканом не огороджена. З 01.01.2008р. по теперішній час в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області інформація про наявність документів для оформлення права на виконання будівельних робіт відсутня.
Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства №316 від 11.11.2011 року Управлінням Держкомзему у м. Запоріжжя встановлено, що спірна земельна ділянка, що знаходиться у м. Запоріжжя, Прибережна автомагістраль на момент перевірки не використовується, будівництво не розпочато, засмічена.
При ухваленні оскаржуваного рішення у даній справі господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням, що відповідно до п. 35 договору, є підставою для розірвання договору оренди землі, а враховуючи, що вимогу про розірвання договору судом задоволено, у відповідача виникає обов’язок повернення земельної ділянки позивачу, тому позовні вимоги господарським судом задоволені повністю.
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі не відповідає вимогам норм матеріального права та фактичним обставинам справи, тому підлягає скасуванню з наступних підстав.
Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
У відповідності до ст. 96 ЗК України, землекористувачі зобов’язані, зокрема, забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки; додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань. Аналогічні норми передбачені ст., ст. 525, 526 ЦК України.
Згідно зі статтею 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів.
Відповідно до ст. 25 цього ж Закону орендар зобов’язаний виконувати обов’язки відповідно до умов договору оренди і Земельного кодексу України; приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі.
Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У відповідності до статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Стаття 32 даного Закону передбачає, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Згідно з ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" невикористанням земельної ділянки, переданої під забудову є порушення особою встановлених при передачі у власність або у користування земельної ділянки граничних термінів її забудови; невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням –невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень).
Статтею 141 Земельного кодексу України передбачено підстави припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, однією з підстав є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
З наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що відповідач не здійснює будівництво торгового центру.
Однак, судовою колегією при розгляді справи не встановлено будь-яких порушень з боку відповідача в частині нецільового використання земельної ділянки, оскільки, враховуючи вищенаведені положення земельного законодавства та умови договору нездійснення відповідачем будівництва торгового центру менше ніж три роки не є порушенням вимог щодо цільового призначення такої земельної ділянки. За цільовим призначенням згідно з п.15 вищевказаного договору, орендована відповідачем земельна ділянка відноситься до земель житлової та громадської забудови. Доказів використання відповідачем орендованої землі не за цільовим призначенням, а в будь-який інший спосіб матеріали справи не містять.
Крім того спірним договором оренди землі сторонами не був визначений строк початку та завершення будівництва, тому відсутні підстави вважати порушеними умови договору оренди землі.
У Постанові Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.05.2011, № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначено, що у разі встановлення порушень, передбачених статтею 143 ЗК України, зокрема, коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору, та у спосіб, що суперечить екологічним вимогам, суди мають правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору оренди на підставі статті 32 Закону України "Про оренду землі". Про невиконання відповідачем умов договору щодо використання землі за цільовим призначенням може свідчити, зокрема, відсутність проведення будь-яких будівельних робіт на об'єкті, що може підтверджуватися, наприклад, актом, складеним Державною архітектурно-будівельною інспекцією. Разом з тим слід звернути увагу на те, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме факт використання землі не за цільовим призначенням, а не, наприклад, невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.
На думку судової колегії підстави для застосування статті 141 Земельного кодексу відсутні, оскільки п. "ґ" даної статті передбачає використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. В свою чергу "невикористання земельної ділянки за призначенням" та "використання земельної ділянки не за цільовим призначенням", останнє з яких застосовується до випадків, коли на земельній ділянці з певним цільовим призначенням здійснюється діяльність, яка виходить за межі цього цільового призначення. Використання не за цільовим призначенням передбачає дію - використання, а за невикористання (бездіяльність) не передбачається позбавлення права користування.
Таким чином нецільове використання земельної ділянки відповідачем, а також не використання ним земельної ділянки згідно її цільового призначення та мети використання, на яке посилається позивач, належним чином не доведено, інших порушень відповідачем умов договору оренди та вимог діючого законодавства позивачем надано не було.
У відповідності до статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач продовжує належним чином та у встановлені договором терміни сплачувати плату за користування земельною ділянкою в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.
Беручи до уваги зазначене, доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі, є доведеними та обґрунтованими.
Таким чином господарський суд дійшов хибного висновку про задоволення позову, тому суд апеляційної інстанції приймає нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані невірно, рішення не відповідає приписам матеріального права, а також фактичним обставинам справи, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, є підставою для скасування рішення у даній справі.
Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехсервіс" м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 09.12.2011 року у справі №22/5009/6182/11 –задовольнити.
Рішення господарського суду Запорізької області від 09.12.2011 року у справі №22/5009/6182/11 –скасувати.
У задоволенні позову –відмовити.
Стягнути з Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр.Леніна,206, код ЄДРПОУ 04053915) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехсервіс" (69002, м. Запоріжжя, пр. Леніна,53, код ЄДРПОУ 31880520) витрати по сплаті судового збору в сумі 470,50 грн.
Господарському суду Запорізької області видати наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у встановленому законодавством порядку в касаційну інстанцію.
Повний текст постанови підписаний 03.02.12.
Головуючий М.В.Калантай
Суддя К.В.Богатир
Суддя Н.М.Дучал
Надруковано 9 прим.:
1 прим. –у справу;
2 прим. –прокурору;
2 прим. - сторонам;
1 прим. –3-й особі;
1 прим. –ГСЗО;
2 прим. - ДАГС