донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
31.01.2012 р. справа №11/5009/5084/11
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Калантай М.В.
суддів:Богатиря К.В.
Дучал Н.М.
за участю представників сторін:
прокурор:Лисенко С.І.
від позивача:не з’явився
від відповідача:не з’явився
від 3-ї особине з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Фізичної особи –підприємця ОСОБА_5 м. Мелітополь
на рішення
господарського суду Запорізької області
від14.09.2011 року
у справі№11/5009/5084/11
за позовом:
до відповідача:Мелітопольського міжрайонного прокурора м. Мелітополь, заявленого в інтересах держави в особі Мелітопольської міської ради м. Мелітополь
Фізичної особи –підприємця ОСОБА_5 м. Мелітополь
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
Управління Держкомзему у м. Мелітополі
прозобов’язання звільнити самовільно зайняті земельні ділянки та стягнення шкоди в сумі 22,87грн.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.09.2011 року у справі №11/5009/5084/11 (суддя Гончаренко С.А.) задоволено позов Мелітопольського міжрайонного прокурора, заявленого в інтересах держави в особі Мелітопольської міської ради до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_5, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Управління Держкомзему у м. Мелітополі про зобов’язання звільнити самовільно зайняті земельні ділянки та стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельних ділянок.
Зобов’язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 м. Мелітополь в місячний термін з дати набрання рішенням законної сили звільнити самовільно зайняту земельну ділянку по АДРЕСА_1 (в районі старого мосту) у охоронній зоні струмка Піщанського, площею 55 кв.м, вартістю 3017,85 грн. та повернути її за належністю Мелітопольській міській раді в стані, придатному для подальшого використання.
Зобов’язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 м. Мелітополь знести частину самовільно побудованої нежитлової будівлі (зі східного боку старого мосту), зведеної на самовільно зайнятій земельній ділянці по АДРЕСА_1 у охоронній зоні струмка Піщанського, площею 55 кв.м.
Зобов’язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 м. Мелітополь в місячний термін з дати набрання рішенням законної сили звільнити самовільно зайняту земельну ділянку по АДРЕСА_1 (в районі старого мосту) у охоронній зоні струмка Піщанського, площею 57 кв.м, вартістю 3127,59 грн. та повернути її за належністю Мелітопольській міській раді в стані, придатному для подальшого використання.
Зобов’язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 м. Мелітополь знести споруду –сходи з декоративною стінкою (з західного боку старого мосту), зведену на самовільно зайнятій земельній ділянці по АДРЕСА_1 у охоронній зоні струмка Піщанського, площею 57 кв.м.
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 м. Мелітополь 22,87 грн. - шкоди, завданої самовільним зайняттям земельних ділянок.
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 м. Мелітополь на користь державного бюджету 442 грн. державного мита.
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 м. Мелітополь на користь державного бюджету 236 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, відповідач, Фізична особа –підприємець ОСОБА_5 м. Мелітополь, звернувся з апеляційною скаргою про скасування даного рішення, оскільки вважає, що воно прийняте з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
В апеляційній скарзі заявник наполягає на тому, що ним не здійснювалось самовільне зайняття земельних ділянок в охоронній зоні струмка Піщанського площею 55 кв.м та 57 кв.м, оскільки він діяв на підставі рішень органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, які викладені у висновках, договорі оренди землі та затвердженому проекті будівництва. Скаржник стверджує про те, що ним здійснювались всі необхідні заходи з благоустрою прилеглої території та виконання вимог екологічного законодавства, тому він не може нести відповідальності.
Відповідач просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення –скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Прокурор та позивач, Мелітопольська міська рада м. Мелітополь, проти апеляційної скарги заперечують, вважають рішення господарського суду законним та обґрунтованим. На їх думку, місцевий господарський суд повністю з’ясував обставини, що мають значення для справи та правильно застосував норми матеріального права відповідно до чинного законодавства, вказують на неправомірне зайняття відповідачем спірних земельних ділянок, що підтверджується наданими доказами. Прокурор та позивач наполягають на безпідставності мотивів, з яких подана апеляційна скарга, просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду –без змін.
Від третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Управління Держкомзему у м. Мелітополі, надійшов лист, в якому вона просила розглянути справу за відсутності її представника та ухвалити рішення на розсуд суду за наявними матеріалами.
Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів, та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України –справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
У відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв‘язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, доводи заявників скарги, вислухавши представників сторін, що прибули в судове засідання, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила наступне.
Управлінням Держкомзему у м. Мелітополі було здійснено перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства по пр-ту Богдана Хмельницького (на підставі доручення Мелітопольської міжрайонної прокуратури), за наслідками чого складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 21.06.2011 року.
Перевіркою встановлено, що згідно з договором оренди земельної ділянки від 02.06.2006 року №040626200203 Мелітопольською міською радою надана Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 земельна ділянка по АДРЕСА_1 (район старого мосту), площею 8935,71 кв.м для будівництва торговельного центру.
Згідно з рішенням Мелітопольської міської ради від 31.05.2011 року № 1/12 ФОП ОСОБА_5 відмовлено в продовженні терміну дії цього договору оренди, у зв’язку з неодноразовими скаргами мешканців району, проведенням самовільного будівництва без робочого проекту на будівництво, без дозволу на виконання будівельних робіт, без дозволу на спеціальне водокористування, відсутністю погодження регіонального управління водних ресурсів.
З західного, північного та східного боку земельна ділянка огороджена. Біля старого мосту зі східного боку ведеться самовільне будівництво нежитлової будівлі на земельній ділянці, яка знаходиться поза межами земельної ділянки, переданої в оренду ОСОБА_5, внаслідок чого зайнята земельна ділянка в охоронній зоні струмка Піщанського площею 55 кв.м.
Крім того, з західного боку старого мосту самовільно побудовані сходи з декоративною стінкою, на земельній ділянці, яка також знаходиться поза межами земельної ділянки, переданої в оренду ОСОБА_5, внаслідок чого була зайнята земельна ділянка в охоронній зоні струмка Піщанського, площею 57 кв.м.
Таким чином, за результатами проведеної перевірки було виявлено, що ФОП ОСОБА_5 ведеться самовільне будівництво (зі східного боку старого мосту) на самовільно зайнятій земельній ділянці, площею 55 кв.м та побудовані сходи з декоративною стінкою (з західного боку старого мосту) на самовільно зайнятій земельній ділянці площею 57 кв.м, що є порушенням, передбаченим п. б ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України.
До матеріалів справи в підтвердження вини відповідача надано акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 21.06.2011 року, припис №056 від 23.06.2011 року, протокол про адміністративне правопорушення № 037 від 23.06.2011 року.
Крім того, самовільним зайняттям відповідачем земельних ділянок, площею 55кв.м та 57кв.м заподіяно шкоду у розмірі 22,87грн.
На час розгляду справи відповідачем вимоги припису не виконані, самовільно зайняті земельні ділянки не звільнені, завдана шкода не сплачена.
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі відповідає вимогам норм матеріального права та фактичним обставинам справи.
За приписами статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом, або за результатами аукціону.
В силу статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
У відповідності до статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Статтею 212 Земельного кодексу України встановлено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок проводиться за рішенням суду.
Наданими до матеріалів справи доказами підтверджується те, що відповідачем самовільно зайняті земельні ділянки площею 55кв.м та 57кв.м, які використовуються ним за відсутності рішення міської ради про передачу їх в оренду та за відсутності вчинених правочинів щодо них, а також без правовстановлюючих документів, що посвідчують право користування даними ділянками, та їх державної реєстрації.
Доказів, які б спростовували вищевказаний висновок суду про самовільне зайняття відповідачем спірних земельних ділянок, матеріали справи не містять.
З огляду на викладене, вимоги прокурора та позивача є обґрунтованими, тому господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про їх задоволення.
Доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та безпідставними.
Однак судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається із змісту позовної заяви прокурором заявлені вимоги про зобов’язання відповідача звільнити самовільно зайняті земельні ділянки, повернути їх за належністю в стані, придатному для подальшого використання; зобов’язання знести частину самовільно побудованої нежитлової будівлі та споруди –сходів з декоративною стінкою; стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельних ділянок.
Тобто в позовній заяві об’єднано декілька вимог немайнового характеру та вимога майнового характеру.
У випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру державне мито підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.
Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення, державне мито сплачується як за подання однієї заяви немайнового характеру.
Враховуючи викладене, господарським судом першої інстанції помилково зазначено в резолютивній частині оскаржуваного рішення про стягнення з відповідача державного мита в сумі 442грн., тому суд апеляційної інстанції змінює рішення в частині стягнення з відповідача суми державного, не змінюючи при цьому викладеного в рішенні висновку місцевого господарського суду щодо прав та обов'язків сторін у спірних правовідносинах.
Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Фізичної особи –підприємця ОСОБА_5 м. Мелітополь на рішення господарського суду Запорізької області від 14.09.2011 року у справі №11/5009/5084/11 –задовольнити частково.
Рішення господарського суду Запорізької області від 14.09.2011 року у справі №11/5009/5084/11 –скасувати частково, змінивши його в частині стягнення державного мита.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь державного бюджету Орджонікідзевського району м. Запоріжжя (банк одержувача Головне управління Державного казначейства у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, рахунок №31119095700007, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку –095) державне мито в сумі 187грн.
В іншій частині рішення –залишити без змін
Повернути Фізичній особі –підприємцю ОСОБА_5 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) із державного бюджету зайво сплачене державне мито в сумі 127,50 грн.
Господарському суду Запорізької області видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у встановленому законодавством порядку в касаційну інстанцію.
Повний текст постанови підписаний 03.02.12.
Головуючий М.В.Калантай
Суддя К.В.Богатир
Суддя Н.М.Дучал
Надруковано 9 прим.:
1 прим. –у справу;
2 прим. –прокурору;
2 прим. - сторонам;
1 прим. –3-й особі;
1 прим. –ГСЗО;
2 прим. –ДАГС.