Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Справа  № 2-225/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

17 січня 2012 року                                                                        селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області у складі:

          головуючої                   судді Варакіної Н.Б.

          при секретарі                Степановій Л.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні в селищі Компаніївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про визнання об’єктом спільної сумісної власності подружжя,  

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду до ОСОБА_2 про визнання об’єктом спільної сумісної власності подружжя житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1. В обґрунтування вимог зазначає, що ОСОБА_3 склала заповіт на його ім’я, яким заповіла все своє майно яке буде належати їй на момент смерті. ІНФОРМАЦІЯ_1  ОСОБА_3 померла. Крім нього, спадкоємцем першої черги за законом є чоловік померлої - ОСОБА_2, який має обов’язкову частку у спадщині.               1 грудня 2010 року отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на Ѕ частини земельної ділянки, Ѕ частини права власності на майновий пай. За життя ОСОБА_3 не отримала правовстановлюючий документ на будинок, який збудований під час шлюбу з відповідачем та є об’єктом спільної сумісної власності подружжя. Зазначена обставина унеможливлює отримання свідоцтва про право на спадщину на частину житлового будинку. Просить визнати зазначений будинок об’єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та              ОСОБА_3

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, ОСОБА_4 вимоги підтримав. Суду пояснив, що земельна ділянка під будівництво будинку надавалась ОСОБА_3, на той час її прізвище було ОСОБА_5, 15 квітня 1970 року. Шлюб з відповідачем спадкодавець уклала 16 березня 1971 року. Будинок побудований під час шлюбу з ОСОБА_2, тому є об’єктом спільної сумісної власності подружжя та він має право успадкувати частину будинку, яка належала ОСОБА_3

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_6 вимоги не визнали, суду пояснили, що ОСОБА_3 отримала земельну ділянку під забудову до одруження 15 квітня 1970 року, а 14 березня 1975 року переоформила документи на будівництво житлового будинку на ім’я відповідача. В подальшому відповідач побудував будинок та 29 грудня 2009 року отримав свідоцтво про право власності на будинок по АДРЕСА_1. Оскільки за життя ОСОБА_3 не виявила бажання стати власником будинку та відповідного права не оформила, вважає, що будинок не є спільною сумісною власністю подружжя. Просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення відповідача та представників, дослідивши матеріали справи вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що виконкомом Компаніївської селищної ради депутатів трудящих від 15 квітня 1970 року ОСОБА_5 надана земельна ділянка під індивідуальну забудову за адресою АДРЕСА_2

Рішенням виконкому Компаніївської селищної ради депутатів трудящих від 14 березня 1975 року переоформлені документи на будівництво житлового будинку на ім’я ОСОБА_2

16 березня 1971 року ОСОБА_2 уклав шлюб з ОСОБА_7, яка змінила прізвище на «Наконечну».

З матеріалів інвентарної справи вбачається, що будинок побудований до 1984 року, тобто під час шлюбу спадкодавці з відповідачем.

Свідоцтво про право власності на зазначений будинок отримано   ОСОБА_2 29 грудня 2009 року.

ОСОБА_3 померла 29 вересня 2007 року, про що свідчить свідоцтво про смерть.

Відповідно до ст. 22 КПшС спільною сумісною власністю подружжя є майно, нажите подружжям за час шлюбу.

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла все своє майно ОСОБА_1   

Відповідно до ст. 1241 ЦК України непрацездатний вдівець спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка б належала їм у разі спадкування за законом.

Позивач отримав свідоцтва про право на спадщину за заповітом на Ѕ частки права власності на майновий пай та Ѕ частки земельної ділянки. Крім того має право на отримання відповідної частини домоволодіння, яке належало          ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності подружжя.  

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод і інтересів.  

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом.

          Позовні вимоги ОСОБА_1 направлені на захист права власності ОСОБА_3, яка вже померла і не є способом захисту майнових прав позивача, за таких обставин позов задоволенню не підлягає.

На підставі ст. 22 КПшС України, ст. 1241 ЦК України, керуючись ст.ст. ч. 1 ст. 3, ст. 4 ЦПК України 208-215 ЦПК  України,  суд

В И Р І Ш И В:

          У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання об’єктом спільної сумісної власності подружжя - відмовити.  

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції  шляхом подачі в 10-денний  строк   з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Компаніївського

районного суду

Кіровоградської області                                                                                       Н.Б. Варакіна