Дата документу 05.01.2012 Справа № 2-4123/11

                                                             Р І Ш Е Н Н Я                           Справа № 2-4123/11

Ім’ям України

 07 вересня 2011 року                                                                                              м. Полтава

        Октябрський районний суд м. Полтави, у складі:

головуючого -  судді                                         Литвиненка І.Ю.,

при секретарі -                                                   Пляшник Ю.П.,

за участю відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Полтаві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «ПриватБанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач,  ПАТ «ПриватБанк», у травні 2011 року звернувся до суду із позовною заявою до відповідачів –ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 прохаючи стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № PLJ0RK00141135 від 26 липня 2005 року у сумі 11314 гривень 77 копійок; стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 солідарно грошові кошти у сумі 100 гривень; стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором без номеру від 23 серпня 2005 року у сумі 22091 гривня 18 копійок; стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 солідарно грошові кошти у сумі 100 гривень; стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у сумі 1950 гривень (а.с. 2-5).

В обґрунтування позовних вимог вказав, що 26 липня 2007 року уклав із ОСОБА_3 кредитний договір № PLJ0RK00141135, згідно з яким надав йому кредит у сумі 4860 гривень, зі строком користування, який відповідає строку дії картки, під 12% річних від суми залишку заборгованості. 23 серпня 2005 року банк уклав кредитний договір з ОСОБА_3 без номером, згідно з яким надав йому кредит у сумі 10000 зі сплатою 48% на рік на суму залишку за кредитом з кінцевим терміном повернення згідно зі строком дії кредитної карти. Відповідач зобов’язувався погашати кредити, сплачувати відсотки за їх користуванням у терміни, та на умовах, передбачених кредитними договорами. З метою забезпечення виконання цих договорів 26 липня 2005 року із ОСОБА_1 укладено договір поруки № PLJ0RK00141135. 01 лютого 2010 року укладено з ОСОБА_2 договір поруки № 214526, згідно з яким той поручився за виконання ОСОБА_3 умов кредитного договору на суму у 100 гривень. Позивач свої зобов’язання виконав, видавши ОСОБА_3 кошти у обумовленій договором сумі. Однак, позичальник і поручителі своїх обов’язків за кредитними та поруки договорами не виконують, так як вимога банку про виконання своїх зобов’язань залишена без задоволення, кредитні кошти не повертають, відсотки за користування кредитом не сплачують. Внаслідок цього, станом на 30 березня 2011 року за ними утворилася заборгованість за договором № PLJ0RK00141135 від 26 липня 2005 року у сумі 11314 гривень 77 копійок, яка складається із заборгованості за кредитом у сумі 1240 гривень. Заборгованості за відсотками за час користування кредитом у сумі 9104 гривні 24 копійки, штрафу у сумі 500 гривень та штрафу у сумі 469 гривень 83 копійки; за кредитним договором без номеру від 23 серпня 2005 року –заборгованість у сумі 22091 гривня 18 копійок яка складається із заборгованості за кредитом у сумі 10539 гривень, заборгованості за відсотками за користування кредитом у сумі 10137 гривень 95 копійок, штрафів у сумі 500 гривень та 913 гривень 73 копійки. Банк уклав договір з юридичної компанії ТОВ «ЕЛ ТІ ГРУП»з метою стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідачів. З цих підстав, спираючись на ст.ст. 554, 610 ЦК України, ст. 32 ЦПК України, вважає, що має право на стягнення заборгованості наступним чином: з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за кредитним договором № PLJ0RK00141135 від 26 липня 2005 року у сумі 11314 гривень 77 копійок; з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 солідарно грошових коштів у сумі 100 гривень; з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором без номеру від 23 серпня 2005 року у сумі 22091 гривня 18 копійок; з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 солідарно грошових коштів у сумі 100 гривень; з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 витрат на правову допомогу у сумі 1950 гривень.

Представник позивача у судове засідання не з’явилася, звернулася до суду із письмовою заявою про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала (а.с. 53-54).

        Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав, пояснив, що дійсно, у 2005 році виступав поручителем по кредитному договору № PLJ0RK00141135 від 26 липня 2005 року, але заборгованість по цьому договору ним за сина погашена. Також погашена заборгованість за другим кредитним договором. Про договір поруки, укладений із ОСОБА_2 ні він, ні син не знають.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 належним чином, шляхом направлення судової повістки з рекомендованими поштовими повідомленнями, викликалися до суду, але поштові конверти з цими повідомленнями повернуто до суду за закінченням терміну зберігання (а.с. 51-52). Зваживши на те, що ці відповідачі не отримують замовлені поштові повідомлення, суд приходить до висновку, що вони відмовилися від отримання судової повістки. Згідно з вимогами ч. 8 ст. 76 ЦПК України, особа, яка відмовилась отримати судову повістку, вважається повідомленою. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, то може вирішувати справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановлювати заочне рішення). Відповідач ОСОБА_1 не заперечував проти розгляду справи за відсутності представника позивача та відповідачів. З цих підстав суд, спираючись на норми ст.ст. 169, 224 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку та ухвалив рішення.

Заслухавши відповідача та перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд приходить до висновку про те, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26 липня 2005 року між банком та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № PLJ0RK00141135, згідно з яким йому надано кредит в сумі 4860 гривень для придбання комп’ютера, строком користування до 26 липня 2007 року, зі сплатою 1% в місяць на суму залишку заборгованості та комісії у сумі 1,45% від суми виданого кредиту щомісяця, з поверненням кредитних коштів у сумі 299 гривень 63 копійки з 19 по 26 число кожного місяця; за порушення своїх обов’язків позичальник сплачує пеню у сумі 0,15% від суми непогашеної заборгованості; строк дії договору –до повного виконання сторонами (а.с. 18-21). 26 липня 2005 року банк уклав з ОСОБА_1 договір поруки № PLJ0RK00141135, згідно з яким поручився за виконання ОСОБА_3 умов кредитного договору № PLJ0RK00141135; строк дії договору поруки –до повного виконання зобов’язань за кредитним договором (а.с. 24-25). 23 серпня 2005 року банк уклав із ОСОБА_3 кредитний договір без номеру, згідно з яким надав йому кредит у сумі 10000 гривень під 48% річних на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення згідно зі строком дії кредитної картки, згідно з п. 6.7 якого, усі спори по цьому договору вирішуються у судах, у тому числі і третейських, у м. Дніпропетровську (а.с. 30-33). 01 лютого 2010 року банк уклав із ОСОБА_2 договір поруки № 214526, згідно з яким останній поручився за виконання ОСОБА_3 умов кредитних договорів на суму у 100 гривень по кожному (а.с. 11-12). Згідно із наданим суду розрахунком заборгованості, станом на 16 грудня 2010 року за ОСОБА_3 по кредитному договору № PLJ0RK00141135 від 26 липня 2005 року утворилася заборгованість у сумі 11314 гривень 77 копійок; за ОСОБА_3 по кредитному договору без номеру від 23 серпня 2005 року утворилася заборгованість у сумі 22091 гривня 18 копійок (а.с. 10). 02 липня 2009 року між позивачем та ТОВ «ЕЛ ТІ ГРУП»укладено договір про надання правової допомоги № 13/11, додатком до якого є відомості про боржника ОСОБА_3 (а.с. 13-16) та копія акту наданих послуг за період часу з 30 листопада 2009 року по 30 січня 2010 року, згідно з яким за надані юридичні послуги сплачено загальну суму у 36036 гривень (а.с. 17). Згідно з довідкою позивача від 30 серпня 2011 року кредитний договір № PLJ0RK00141135 від 26 липня 2005 року погашений (а.с. 55). Відповідно до наданих копій платіжних документів, грошові кошти по кредитному договору без номеру від 23 серпня 2005 року сплачено (а.с. 56-58). Судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи становлять 450 гривень 74 копійки (а.с. 1).

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно із вимогами ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, а поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Відповідно до вимог ч.1 ст. 559 ЦК України, порука припиняється у разі припинення забезпеченого нею зобов’язання. Згідно з вимогами ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Відповідно до вимог ч. 1 ст. 623 ЦК України, боржник, що порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Згідно з вимогами ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів. Відповідно до вимог ст. 1054 ЦК України, банк зобов’язується надати грошові кошти позивальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та матеріально підтверджені судові витрати.

        Враховуючи те, що згідно з наданими суду документами кредитні та нараховані за  користування ними, кошти сплачено, у задоволенні позовних вимог слід відмовити. Враховуючи те, що у суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, слід скасувати і заходи його забезпечення від 27 травня 2011 року.   

        На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 554, 559, 610, 623, 625, 1050, 1054 ЦК України,  ст.ст. 3, 10-11, 15, 30, 60, 75-76, 88, 169, 197, 208, 212-215, 218, 224, 293 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

        У задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «ПриватБанк»- відмовити.

        Заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 27 травня 2011 року –скасувати.

       Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції протягом 10 днів зо дня його проголошення особами, що брали участь у судовому засіданні, а особами, які не брали участь у судовому засіданні –протягом 10 днів зо дня отримання ними копії рішення.

        Рішення суду набирає законної сили протягом 10 днів зо дня його проголошення, або протягом 10 днів зо дня отримання його копії учасниками процесу, які не брали участь у судовому засіданні, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.

        Суддя                                                                                                    І.Ю. Литвиненко