Справа № 2-494/11

Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем України

10 січня 2012 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді                      Сиротенко Г.  Г

при секретарі                              Лютій  О.  В.,

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривого Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»,  про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, -  

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, яку уточнив на виконання ухвали про залишення позову без руху для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 11 липня 2011 року до участі в справі в якості третьої особи залучено Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі ВАТ НАСК «Оранта»).

В обґрунтування уточненого позову позивач зазначив, що 05.04.2010 року о 21.45 год. відповідач ОСОБА_4 в м. Кривий Ріг по вул.. Світлогірська в районі зупинки громадського транспорту ш. Батьківщина, керуючи автомобілем НОМЕР_1, що належить ОСОБА_5 при зміні напрямку руху, виїхав на зустрічну смугу, скоротивши при цьому безпечний інтервал ліворуч, скоїв зіткнення з  автомобілем Мерседес д/н НОМЕР_2, яким керував він і який належить йому на праві власності, який рухався в зустрічному  напрямку, про що складено відповідний протокол про адміністративне правопорушення. При ДТП постраждалих не має, автомобілі отримали механічні ушкодження. 05 травня 2010 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області піддав ОСОБА_4 адміністративному стягненню за ст.. 124 КУпАП у вигляд штрафу в дохід держави в розмірі 340 грн. СК «Оранта» йому було проведено часткове відшкодування завданої шкоди в розмірі 22081,54 грн. іншу суму по відшкодуванню пошкоджень автомобіля не відшкодовано. В результаті вчиненої по вині відповідача ДТП позивачу завдано матеріальну та моральну шкоду. Сума завданої матеріальної шкоди складає 16377 грн., з яких 15519 грн. – сума недовиплаченого страхового відшкодування, згідно оцінки авто товарознавчого висновку і квитанції про виплату страхового відшкодування; 650 грн. – вартості акту товарознавчого дослідження; 208 грн. – вартість послуг таксі після ДТП.

Моральну шкоду він оцінює в 20 тисяч гривень, так як в результаті вчиненої ДТП він залишився без значної суми грошей і вимушений по вині відповідача нести додаткові витрати, що приводить його до стану відчаю і душевних страждань і переживань, через відсутність автомобіля змінився його звичайний ритм життя, не може заснути, повністю втратив апетит, від пережитого стресу постійно переносить головні болі. Думки про те, що по вині відповідача міг лишитися життя не дають йому спокою, в нього з’явився страх керувати автомобілем. В добровільному порядку відповідач відшкодувати йому завдану шкоду відмовляється, в зв’язку з чим вимушений звернутися до суду за захистом порушених прав, а також нести додаткові витрати за надання юридичної допомоги.

Позивач  просив стягнути з відповідача на його користь завдану йому матеріальну шкоду в розмірі 16377 грн., завдану моральну шкоду в розмірі 20 000 грн., судові витрати по справі.  

     В судовому засіданні позивач та його представник кожен окремо, позовні вимоги підтримали в повному обсязі і просили їх задовольнити.   

          Відповідач в судове засідання не з’явився, надавши суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, будучи присутнім в попередніх судових засіданнях, позов не визнав.          

Представник відповідача ОСОБА_3 також позовні вимоги не визнала, заперечуючи проти задоволення позову, пояснила, що матеріальна шкода, завдана в результаті ДТП була відшкодована в повному обсязі НАСК «Оранта», з якою власником автомобіля, яким керував відповідач, укладено договір страхування. Висновок авто-товарознавчого дослідження, наданий позивачем на підтвердження недовиплаченої  суми вартості пошкоджень автомобіля не є належним доказом по справі. Сума страхового відшкодування, виплачена страховою компанією,   позивачем не оспорювалася. Сума вартості послуг таксі в розмірі 208 грн., також не знайшла свого підтвердження, оскільки наданий на підтвердження цієї суми чек не відповідає даті скоєння ДТП. Моральна шкода також не підлягає відшкодуванню, оскільки її розмір не обґрунтований та  не підтверджений доказами.   

          Представник третьої особи – ВАТ НАСК «Оранта» також будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився. Будучи присутнім в попередніх судових засіданнях проти задоволення позову заперечував, пояснюючи, що ВАТ НАСК «Оранта» в рамках ліміту відповідальності по договору обов’язкового страхування – полісу сплатила позивачу страхове відшкодування, виконавши свої зобов’язання в повному обсязі.   

          Вислухавши пояснення учасників судового засідання, свідка, спеціаліста,  дослідивши письмові матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.   

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.   

     Із матеріалів справи вбачається, що 05.04.2010 року о 21.45 год. відповідач ОСОБА_4 в м. Кривий Ріг по вул. Світлогорська в районі зупинки громадського транспорту ш. Батьківщина, керуючи автомобілем Шевроле, д/н НОМЕР_1, що належить ОСОБА_5, при зміні напрямку руху, виїхав на смугу зустрічного руху, скоротив при цьому безпечний інтервал ліворуч, скоїв зіткнення з автомобілем Мерседес д/н НОМЕР_2 під керуванням власника - позивача ОСОБА_1, який рухався в зустрічному напрямку. При ДТП  постраждалих немає, автомобілі отримали механічні пошкодження. Винним у вчиненні ДТП визнаний відповідач ОСОБА_4, за що його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.. 124 КУпАП України.

Зазначені обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи про адміністративне правопорушення № 3-554/2010 року, в яких міститься  постанова Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 05 травня 2010 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст.. 124 КУпАП, копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Мерседес реєстраційний номер НОМЕР_2, власником якого зазначений позивач (а.с. 58).

Відповідно до ч.4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій  особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеною небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкода було завдана внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч.5 ст. 1187 ЦК України).  

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу РСА №НОМЕР_3, власником автомобіля НОМЕР_4 є ОСОБА_5, розпоряджатися автомобілем на підставі  тимчасового реєстраційного талону ДАН №НОМЕР_4  має право відповідач ОСОБА_4 (а.с. 99).

Відповідач ОСОБА_4 застрахував свою цивільно-правову відповідальність відповідно до договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів – поліс № ВС/5890075, укладеним з ВАТ НАСК «Оранта»  (а.с. 108).  

Відповідно до ст.. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерплому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Правовідносини в сфері обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року зі змінами внесеними згідно із Законом №  586-VI від 24.09.2008 року, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин (далі Закон).

Відповідно до ст. 22 Закону, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 9 Закону встановлено, що обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.

Згідно ст.. 29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Страховик провів огляд транспортного засобу ОСОБА_1 17.05.2010 року та в його присутності встановив наявні пошкодження (а.с. 111-112), що підтвердив також в судовому засіданні допитаний в якості свідка аварійний комісар ОСОБА_6  16 листопада 2010 року на підставі страхового акуту було проведено розрахунок розміру страхового відшкодування за заподіяну майну ОСОБА_1 шкоду. (а.с. 113).

Вартість визначеного в ньому страхового відшкодування становить 22 081, 54 грн., яку позивач отримав в повному обсязі, що підтвердив в судовому засіданні, а також вбачається з роздруківки з особового рахунку ПАТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 57).  

Такий розрахунок не суперечить висновку дослідження № НОМЕР_2_28.05-3, проведеного ТОВ «Гарант -АСІСТАНС» від 28.05.2010 року (а.с. 109-111).   

Дії страховика відповідають вимогам ст.. 34 Закону, згідно з якою  страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.

Позивач на підтвердження шкоди, завданої йому в результаті ДТП посилається на акт № 062 дослідження спеціаліста-автотоварознавця  від 17.05.2010 року, згідно якого матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Мерседес держномер НОМЕР_2, в результаті його пошкодження при ДТП складає 37603,85 грн. (а.с. 9-49), що підтвердив також допитаний в якості спеціаліста в судовому засіданні ОСОБА_8, який також пояснив, що  пошкодження, які були виявлені ним при огляді автомобіля співпадають з тими, що були виявлені при огляді аварійним комісаром, однак різниця між збитком розрахованим ним та страховою компанію можлива в наслідок використання різних методик розрахунку.

Відповідно до ст.. 36 Закону, після розгляду страховиком наданих йому визначених у статті 35 цього Закону документів про дорожньо-транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення щодо прийнятого рішення. Якщо особа, яка має право на отримання відшкодування, не задоволена рішенням страховика щодо виплати страхового відшкодування, вона має право подати до МТСБУ скаргу про перегляд вищезазначеного рішення. Якщо прийняте МТСБУ рішення не задовольняє таку особу, то вона має право подати позов до суду щодо відшкодування шкоди в установленому законом порядку.    

Правом на оскарження прийнятого страховиком рішення про відшкодування йому шкоди позивач ОСОБА_1 не скористався. В судовому засіданні також не вказав, в чому саме полягає його неправильність.

Тому ставити під сумнів нараховану третьою особою ВАТ НАСК «Оранта» суму страхового відшкодування позивачу суд не вбачає підстав, як і взяти за основу проведений ОСОБА_1 всупереч Закону  розрахунок, на підставі акту дослідження спеціаліста, беручи до уваги, що судова автотоорознавча експертиза по визначенню фактичної матеріальної шкоди,  завданої позивачу внаслідок ДТП не проводилась, позивачем такого клопотання заявлено не було.

В зв’язку з викладеним позовні вимоги щодо відшкодування суми недовиплаченого страхового відшкодування в розмірі 15519 грн.  задоволенню не підлягають.

З цих же підстав не підлягає задоволенню вимога щодо стягнення з відповідача 650 грн. вартості акту товарознавчого дослідження. Відповідно до ч.1 ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат пов’язаних з розгляду справи, згідно з п. 4 ч.3 зазначеної статті, до витрат пов’язаних з розглядом судової справи належать витрати пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз. Ч.1 ст. 144 ЦПК України передбачено, що експертиза призначається ухвалою суду. З матеріалів справи вбачається, що судом експертиза щодо визначення матеріального збитку по справі призначалася, але не була виконана, а позивачем було надано акт дослідження спеціаліста по визначенню матеріальної шкоди, за що сплачено 650 грн., та крім того суд дане дослідження за основу не прийняв.

  В підтвердження понесених матеріальних витрат в розмірі 208 грн. на послуги таксі після ДТП суду надана копія нефіскального чека, датованого 17.05.2010 року. Однак, дорожньо-транспортна пригода сталася 05.04.2010 року. Позивач не зазначив в позові з якою метою використовував послуги таксі саме 17.05.2010 року,  маршрут його поїздок, тобто не підтвердив вартість цих послуг, тому ці вимоги позивача також не можуть бути задоволені судом.  

В результаті дорожньо-транспортної пригоди позивачу була завдана моральна шкода, яку позивач оціню в 20000 грн.         

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.   

Відповідно до ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди.   

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України  кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.   

Суд, давши оцінку доводам позивача, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, приймає до уваги пояснення сторін, докази наявні в матеріалах справи, майновий стан сторін, фізичні та душевні страждання позивача, той факт, що позивач в наслідок ДТП через протиправну поведінку відповідача, був позбавлений можливості в своїх інтересах використовувати транспортний засіб, через технічне пошкодження автомобіля порушився нормальний ритм його життя.

Визначаючи розмір стягнення, суд керується пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди» із змінами внесеними згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.2001 року, згідно якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, також на підставі тих доказів, які надавав позивач. За цих обставин, до відшкодування моральної шкоди підлягає 500,00 грн., які суд стягує   безпосередньо   з винної особи.

         Оскільки  позов задоволено частково, то у відповідності зі ст. 88 ЦПК України судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, і з відповідача підлягає стягненню: судовий збір в сумі 8,50 грн., а також витрати понесені позивачем у зв'язку з розглядом цивільної справи, а саме: витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду в розмірі 37 грн., а також витрати на правову допомогу в розмірі – 300,00 грн.    

Керуючись ст.ст. ст..23, 979, 990 ЦК України, Законом України «Про загальнообов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»,  про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди – задовольнити частково.   

     Стягнути з   ОСОБА_4 на користь   ОСОБА_1 в рахунок спричиненої моральної шкоди 500 гривень, в рахунок понесених судових витрат 8,50 грн. – судового збору, 37,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, витрат на правову допомогу у розмірі 300 грн.,   

В задоволенні решти вимог ОСОБА_1 – відмовити.

          Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами які брали участь у справі, однак не були присутні при оголошенні рішення протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя:Г. Г. Сиротенко