Дата документу: 24.11.2011

Справа № 2-3455/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2011 року                                                                      м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді  Геєць Ю.В., при секретарі Ровенській В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія»про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації за невикористану відпустку, відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія»про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації за невикористану відпустку, відшкодування моральної шкоди, в якому вказав, що 02 лютого 2011 року він був прийнятий на роботу до Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія». 31 серпня 2011 року він був звільнений на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням, що підтверджується записом у трудовій книжці та копією Наказу № 2-кфзв від 31 серпня 2011 року. Позивач має право на отримання невиплаченої йому заробітної плати на день свого звільнення та стягнення збитків з урахуванням індексу інфляції. На сьогоднішній день заборгованість по заробітній платі з березня 2011 по серпень 2011 року становить 5741 грн., сума компенсації за невиплату заробітної плати з урахуванням індексу інфляції становить 5861 грн. 56 коп., сума компенсації за невикористану відпустку становить 609 грн. 14 коп., сума компенсації тримісячного середнього заробітку становить 2871,81 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача на свою користь завдану йому моральну шкоду у розмірі 2000 грн., а також витрати на правову допомогу у розмірі 800 грн.

В судове засідання позивач не з’явився, надав суду письмову заяву, в якій просить справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач до судового засідання не з’явився, причину неявки суду не сповістив, про день і час слухання справи завчасно повідомлявся, у встановленому законом порядку,  у зв’язку з чим, на підставі ст. 224 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у зв’язку з наступним.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, 02 лютого 2011 року був прийнятий на роботу до Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія», що підтверджується трудовою книжкою.

31 серпня 2011 року ОСОБА_1 був звільнений на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням, що підтверджується записом у трудовій книжці та копією Наказу № 2-кфзв від 31 серпня 2011 року.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 47 КзПП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний у день звільнення працівника видати працівникові належно оформлену ним трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу.

Нормою ч. 1 ст. 83 КзПП України встановлено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Згідно із вимогами ч. 5 ст. 95 КзПП України, заробітна плата підлягає індексації у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів.

Згідно з вимогами ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата усіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться у день його звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені ні пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимог про розрахунки.

Відповідно до вимог ст. 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки на день фактичного розрахунку.

Згідно із вимогами ст. 34 Закону України «Про оплату праці», компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

З наведених норм чинного цивільного законодавства України та фактичних обставин випливає наступне. Позивач має право на отримання невиплаченої йому заробітної плати на день свого звільнення та стягнення збитків з урахуванням індексу інфляції.

Заборгованість по заробітній платі з березня 2011 по серпень 2011 року становить: 5741 грн.

Згідно ст. 34 Закону України «Про оплату праці»від 24.03.95 р. № 108/95-ВР та ст. 1 Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»від 19.10.2000 р. № 2050-ІП в разі затримки виплати заробітної плати всі роботодавці зобов'язані нарахувати та виплатити працівникам компенсацію втрати частини заробітної плати (далі —компенсація). Компенсація виплачується, якщо виплата заробітної плати затримується на один і більше календарних місяців, тобто розрахунок та нарахування компенсації зобов'язані проводити тільки ті підприємства, які несвоєчасно виплачують заробітну плату своїм працівникам.

          Сума не виплаченої заробітної плати з березня 2011 по серпень 2011 року складає 5741 грн.

Індекс споживчих цін за період невиплати доходу —визначається шляхом перемножування місячних індексів споживчих цін за період із березня 2011 по серпень 2011 року включно: (1,014*1,013*1,008*1,004*0,987*0,996*100)=102,19%.

Отже сума компенсації за невиплату заробітної плати з урахуванням індексу інфляції становить 5861 грн. 56 коп., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно Положення № 1427 —Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, затверджене постановою КМУ від 20.12.1997 р. № 1427, Порядок № 159 —Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, затверджений постановою КМУ від 21.02.2001 р. № 159, Інструкція № 5 —Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5, ст. 44 КЗпП України: «При припинені трудового договору працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку (статті 38) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Сума розрахунку згідно п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 р. складає: середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи 957,27 грн., сума компенсації тримісячного середнього заробітку (2 р. х 3 міс.) 2871,81 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч. 1 ст.79 Кодексу законів про працю України, щорічні основна та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи надаються працівникам після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 Кодексу законів про працю України, цитую: «Уразі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей».

Дні щорічної відпустки, за які треба виплатити компенсацію працівникові, розраховуються виходячи з фактично належної йому тривалості щорічної відпустки, що визначається пропорційно до відпрацьованого часу.

Загальна тривалість відпустки становить 24 календарних дні.

Позивач відпрацював на підприємстві 7 місяців.

Кількість днів відпустки, за які виплачується компенсацію: 24 календарних дні/ 12 місяців у році х 7 місяців фактично відпрацьованих = 14 днів.

Середня заробітна плата становить 957 грн. 27 коп., середня кількість робочих днів на місяць становить 22 дні.

Середня заробітна плата за один день становить 43 грн. 51 коп.

Звідси, сума компенсації за невикористану відпустку становить: 43 грн. 51 коп.* 14 днів = 609 грн. 14 коп., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до п. 9 Постанови Верховного Суду України № 4 розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

У зв'язку з невиплатою заробітної плати, позивач переживає скрутне матеріальне становище, а саме: відсутності необхідних коштів для сплати комунальних платежів, коштів на належне харчування та для оплати проїзду у громадському транспорті. Як наслідок це призвело до порушення нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя.

З урахуванням фактичних обставин справи, характеру і тривалості моральних страждань підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди сума у розмірі 500 грн.

Крім того, на підставі ст.ст. 79, 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 800 грн., а також на користь держави судовий збір у розмірі 188 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 81, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія»про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації за невикористану відпустку, відшкодування моральної шкоди –задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія»на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату з урахуванням індексу інфляції в сумі 5861 грн. 56 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 2871 грн. 81 коп., грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку у розмірі 609 грн. 14 коп., моральну шкоду у розмірі 500 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 800 грн., а всього стягнути суму у розмірі 10 641 грн. 95 коп.

Врешті позову в задоволенні відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія»у дохід держави, судовий збір в розмірі 188 грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя                                                                                                        Ю.В. Геєць