Дата документу: 01.07.2011

Справа № 2-2329/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

01 липня 2011 року                                                                      м. Запоріжжя

          Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Рибалко Н.І., при секретарі Польській В.О., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

            Позивач ОСОБА_1 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому зазначив наступне.

            З 29.11.1975 року позивач ОСОБА_1. перебуває з  відповідачем ОСОБА_2 у шлюбі, який було зареєстровано відділом РАЦС міського виконавчого комітету м. Запоріжжя, а.з. № 4238. Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають. Позивач ОСОБА_1 вказує, що спільне життя з відповідачем не склалося через різні погляди на життя, відсутність взаєморозуміння, що спричинило втрату почуття любові та поваги одне до одного. Фактично шлюбні відносини між сторонами припинені з 2009 року. На теперішній час сторони спільне господарство не ведуть, спору про розподіл майна немає. Позивач ОСОБА_1 вважає, що примирення та збереження сім’ї неможливе. Позивач ОСОБА_1 просить суд розірвати шлюб між ним і відповідачем ОСОБА_2,, зареєстрований  29.11.1975 року відділом РАЦС міського виконавчого комітету м. Запоріжжя, а.з. № 4238.

Позивач ОСОБА_1 надав суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутність, без проведення фіксації судового процесу, підтримав викладене в позовній заяві, наполягав на позовних вимогах, просив суд задовольнити їх в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач до судового засідання не з’явилась, про час та місце  розгляду справи завчасно повідомлялась, у встановленому законом порядку, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення, заперечень до позовної заяви не надала, тому, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 224 ЦПК України.

Відповідно до ч.5 ст. 74 ЦПК України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

У зв’язку з чим, на підставі ст.ст. 197, 224 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.

Всебічно та повно з’ясувавши обставини справи, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, надавши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності зі ст. ст. 10, 11 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих сторонами.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

            З 29.11.1975 року позивач ОСОБА_1. перебуває з  відповідачем ОСОБА_2, у шлюбі, який було зареєстровано відділом РАЦС міського виконавчого комітету м. Запоріжжя, а.з. № 4238. Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають. Позивач ОСОБА_1 вказує, що спільне життя з відповідачем не склалося через різні погляди на життя, відсутність взаєморозуміння, що спричинило втрату почуття любові та поваги одне до одного. Фактично шлюбні відносини між сторонами припинені з 2009 року. На теперішній час сторони спільне господарство не ведуть, спору про розподіл майна немає. Позивач ОСОБА_1 вважає, що примирення та збереження сім’ї неможливе.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлено одним із подружжя.

          Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, інтересам їх дітей.

            При вищевикладених обставинах, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, які свідчать про наявність підстав для  задоволення позовної заяви, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, розірвати шлюб між позивачем ОСОБА_1 і відповідачем ОСОБА_2, зареєстрований 29.11.1975 року відділом РАЦС міського виконавчого комітету м. Запоріжжя, а.з. № 4238.

            Керуючись ст. 104, ч. 3 ст. 105, 110, 112 СК України, ст. ст. 10, 11, 81, ст. 88, ч. 4 ст. 130, ч. 4 ст. 174, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

            Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.

            Розірвати шлюб між ОСОБА_1, 1953 р.н., та ОСОБА_2, 1954 р.н., зареєстрований 29.11.1975 року відділом РАЦС міського виконавчого комітету м. Запоріжжя, а.з. № 4238.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.  

             Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою в 10-денний строк з дня отримання  заочного рішення.

          Суддя                                                                                                                              Н.І. Рибалко