Справа № 2-а-3557/11

П О С Т А Н О В А

Іменем         України

08 листопада 2011 року  суддя Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Соловйова Л.Я., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом  ОСОБА_2   до  Управління Пенсійного фонду України  в   Інгулецькому районі м.Кривого Рогу   про  визнання  протиправними дій відповідача, зобов’язання здійснити перерахунок пенсії із застосуванням  показника  середньої заробітної плати    в середньому на одну застраховану особу  в цілому по Україні за 2009 рік та виплатити  недоотриману різницю щомісячної пенсії за віком, -

ВСТАНОВИВ:

       До Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_2   до управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, в якому останній просить визнати протиправними дії  УПФУ в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу щодо незастосування показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2009 рік при перерахунку пенсії в 2010 році державної пенсії за віком;   зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії із застосуванням показників   середньої заробітної плати працівників  в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2009 рік у розмірі 1650,43 грн., відповідно до положень ст.ст.40,42 Закону України   «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»з 01.02.2011 року  та виплатити недоотриману різницю пенсії.

Ухвалою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від    25.08.2011 року адміністративний позов було залишено без розгляду в частині за період з 01.02.2011 року по 22.02.2011 року (включно). За період з 23.02.2011 року  відкрито скорочене провадження.  

          Суддя за результатами розгляду справи приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 11.05.2010 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривому Розі Дніпропетровської області із заявою про перерахунок пенсії. На підставі вказаної заяви  був здійснений перерахунок пенсії з урахуванням стажу за період з 01.05.2008 року по 30.04.2010 року.  При перерахунку взято середньомісячний заробіток  за період з 01.01.1984 року по 31.12.1988 року та  з  01.07.2000 року по 30.04.2008 року  із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”враховується для обчислення пенсії за 2007 рік у розмірі 1197,91 грн..  Зазначене рішення позивач не  оскаржив.

               Перерахунок пенсій у зв’язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється статтею 42 Закону  України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”(№1058), частина 4 якої передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.

          Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом “б”підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-6 визнаних такими, що не відповідають Конституції України      (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.

         Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 Закону України №1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

      Аналіз відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”  доводить, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

              Тобто, правила частини першої статті 40 при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).    

               Частина 1 статті 40 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу, починаючи з 01 липня 2000 року.

             Тому, приходжу до висновку, що середня заробітна плата працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, використовується як складова для призначення пенсії відповідно до ч.2 ст.40 Закону 1058 і є величиною постійною не змінною при перерахунку пенсії, на відміну від інших показників, які використовуються при визначенні заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії.

               Крім того, звертаю увагу, що ототожнювати визначення як “середня заробітна плата працівників, зайнятих в галузях економіки України”  та “показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії” не можливо, оскільки ці поняття є різними правовими категоріями, основу яких становлять різні економічні критерії.

    Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України “Про пенсійне забезпечення”від 5 листопада 1991 року № 1788-12 (надалі Закон 1788) та Закон України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування”№ 1058 від 9 липня 2003 року. З огляду на зазначене та керуючись положеннями принципу законності закріпленого в статті 9 КАС України приписи постанови КМУ № 530 від 28 травня 2008 року не можуть застосовуватись до спірних відносин.    

              З урахуванням зазначеного, правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки відсутні. Останній із наведених показників застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для перерахунку є безпідставним.

          Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить з приписів ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 11, 159-163, 167, 183-2 КАС України, ст.ст.40,42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”,  Постановою  КМУ  №530 від 28.05.2008 року суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_2   у задоволенні адміністративного позову  до управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області  про  визнання  протиправними дій відповідача, зобов’язання здійснити перерахунок пенсії із застосуванням  показника  середньої заробітної плати    в середньому на одну застраховану особу  в цілому по Україні за 2009 рік та виплатити  недоотриману різницю щомісячної пенсії за віком –відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова набирає законної сили у порядку встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя