Справа №2318/211/2012

                                                                                  2-а/2318/74/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                     

06 лютого 2012 року                                                                               м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Маринчук М.П. розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду в місті Умань та Уманському районі Черкаської області  про поновлення строку звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, -

У С Т А Н О В И В:

          Позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду в місті Умань та Уманському районі Черкаської області про поновлення строку звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2008 року,  в послідуючому змінивши позовні вимоги і просить стягнути недоплачену суму, як дитині війни, ще і з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року, з урахуванням проведених виплат.

          В своєму позові позивач вказує, що він являється особою на яку поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни »та відповідно до ст.6 вищезазначеного Закону має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але відповідачем по справі вимоги даного Закону ігноруються і підвищення до пенсії йому, як дитині війни нараховувалося та виплачувалося в меншому розмірі, ніж це передбачено діючим законодавством.

          Із заперечень відповідача встановлено, що він не здійснює позивачу зазначених виплат, посилаючись на відсутність у нього коштів.

Судом встановлено.

          Позивач по справі відповідно до ч.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни »має статус «дитини війни », що підтверджується посвідченням серії ААБ № НОМЕР_1 від 31.10.2001 року, а тому має право на соціальний захист відповідно до ст.6 вказаного Закону, тобто має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  

          Відповідач всупереч Рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, яким були визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік »та Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, яким були визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік », в тому числі й щодо зупинення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни », не здійснював нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії.

          Позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

          Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни », дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

          Згідно ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни », фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

          Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційним ) положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік », яким зупинено дію ст.6 Закону України «про соціальний захист дітей війни »з урахуванням ст.111 цього Закону.

          Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 року, визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційним ) положення Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік », яким зупинено дію ст.6 Закону України «про соціальний захист дітей війни ».

          Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного Закону, що визнані неконституційними і є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

          Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

На день звернення позивача до суду з позовом про стягнення сум, ст.99 КАС України був визначений річний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який обчислювався з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод  чи інтересів. Позивач звернувся до суду 21.10.2008 року в якому просив поновити йому строк звернення до суду з 09.07.2007 року, так як про факт порушення його прав йому стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у пресі у зв’язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним Судом України 09 липня 2007 року. Суд вважає причину пропуску строку не поважною, оскільки після рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року до дня звернення до суду, пройшло більше року, а вказане рішення є загально доступним для всіх громадян при їх бажанні.  

          Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України відповідач повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни »з   22.05.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом рішення щодо неконституційності Закону України «Про Державний бюджет України  на   2008 рік », ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.

Отже відповідач повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії з   22.05.2008 Рішенням ггороооооороопопоалпааолаоаооааоопопополппоааопопопопопопооооавваасасвів  у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни ».

Так, як позивач звернувся до суду 21 жовтня 2008 року, тому задоволенню підлягають позовні вимоги з 22 травня 2008 року по 21 жовтня 2008 року.

07 листопада 2011 року позивач подав заяву про зміну позовних вимог, в якій просив зробити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком ще й з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року.

В 2009, 2010, 2011 р.р. відповідачем виплачувалася пенсія позивачу відповідно до бюджетних асигнувань. Рішень Конституційного Суду України, якими б було визнано такими, що не відповідають Конституції України положення ЗУ «Про державний бюджет на 2009, 2010, 2011р.р. »не приймалося, а лише Законом України «Про внесення змін до Закону України  «Про державний бюджет України на 2011 рік »від 14 червня 2011 року, який набрав чинності 19 червня 2011 року,  було доповнено п.4 прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік », відповідно до якого установлено, що в 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни »застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

          Постановою КМУ №745 від 6 липня 2011 року «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету », яка набрала чинності 23.07.2011 року,  установлено, що дітям війни підвищення до пенсії, проводиться у розмірі 49,80 грн., яке позивачу виплачується.

          Таким чином, позовні вимоги про перерахунок пенсії з 1.01.2009 року по 31.12.2011 року не підлягають до задоволення.

          Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування »встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

            Керуючись ст.ст. 8, 22, 46, 64, 124, 152 Конституції України, ст. 99, 159-163, 183-2, 256,267  КАС України, –          

                                                            ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги  ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в  місті Умань та Уманському районі Черкаської області, щодо невиплати недоотриманої доплати до пенсії, як дітям війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком ОСОБА_1 за період з  22 травня 2008 року по 21 жовтня 2008 року  року.

          Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в місті Умань та Уманському районі Черкаської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1  недоотриманої 30 % доплати до пенсії за віком, як дитині війни виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період з  22 травня 2008 року по 21 жовтня 2008 року,   включно, з урахуванням уже виплачених сум.

          В іншій частині позовних вимог –відмовити.

          Стягнути з Державного бюджету судовий збір в сумі 107 грн. 30 коп.

          Допустити негайне виконання в частині стягнення з управління Пенсійного фонду України в  місті Умань та Уманському районі Черкаської області на користь ОСОБА_1 суми перерахунку пенсії за один місяць.

Зобов’язати керівника Управління ПФУ в м. Умань та Уманському районі у місячний строк надати звіт про виконання судового рішення.

          Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду, протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови через суд першої інстанції.

          Постанова є остаточною, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку.

                                 Головуючий