Справа №  2-175/12

                                                                            Р І Ш Е Н Н Я
                                                                  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          17.01.2012  року.   Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:     головуючого – судді – Зємцова В.В.

                         при секретарі             -  Гетьманець О.С.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду в  м. Кременчуці справу за позовом ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,

                                    В С Т А Н ОВ И В:

У липні  2011 року до суду звернувся ОСОБА_1 з вказаним позовом до ОСОБА_2

Вказував, що з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі з 01 липня 1994 року року. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спора що до місця проживання дитини між сторонами не має.

Сімейно-шлюбні відносини між ними були припинені по  причині, що шлюб видався невдалим. У сторін не сумісні для спільного проживання  характери, різні погляди на життя та на ведення домашнього господарства, використання сімейного бюджету та виховання дитини. Саме з цих причин виникали постійні сварки та непорозуміння. Сім’я фактично розпалась у квітні 2011 року. З цього часу сторони разом не проживали, спільного господарства не вели та користуються різними бюджетами.

Позивач просив шлюб розірвати.

Ухвалою від 08.09.11 року ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука провадження справи було зупинено за заявою відповідача, та надано строк для примирення тривалістю  чотири місяці.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 17.01.2011 провадження по справі відновлено, сторони не примирені.

В судовому засіданні від позову не відмовився, просив задовольнити.

          Відповідач у судове засідання не з’явилась, хоч і була повідомлена належним чином. Подала до суду заяву, в якій на розірванні шлюбу наполягала у подальшому просила розглядати справу без її участі. Після розірвання шлюбу просила залишити прізвище «ОСОБА_2.

          Суд, вислухавши позивача та вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Сторони по справі зареєстрували шлюб 01.07.1994 року.  У шлюбі мають дитину.

Сімейно-шлюбні відносини сторони припинили по  причині, що шлюб видався невдалим. У сторін не сумісні для спільного проживання  характери, різні погляди на життя та на ведення домашнього господарства, використання сімейного бюджету та виховання дитини. Саме з цих причин виникали постійні сварки та непорозуміння. Сім’я фактично розпалась у квітні 2011 року. З цього часу сторони разом не проживали, спільного господарства не вели та користуються різними бюджетами.

Відповідно до ч. 2 ст.112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

На підставі встановлених фактів суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки подальше спільне життя сторін по справі і збереження їх шлюбу суперечило б інтересам  сторін по справі.

          Керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 14, 57 – 59, ч. 4 ст. 130, 174, 208, 209, 212 – 215, 218 ЦПК України,

                                                         В И Р І Ш И В :

          Позов ОСОБА_1 -  задовольнити.

Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, укладений  01.07.1994 року у Центральному відділі реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького МУЮ Полтавської області, запис № 723- розірвати.

Прізвище відповідача ОСОБА_2, після розірвання шлюбу залишити «ОСОБА_2.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Полтавської області  через Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: