Справа № 2-2206/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2011 року  

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

                        головуючої:      судді                                   Ткаченко І. Ю.

                        при секретарі:                                               Шаботинець С. В

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про поділ майна ,-

   В С Т А Н О В И В:

У квітні 2011 року до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач про поділ майна, набуте за час шлюбу, виділивши йому - ОСОБА_1 Ѕ частину нежитлового приміщення будинку АДРЕСА_2 вартістю 448000,00 грн., виділивши ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1, вартістю 450000,00 грн.. В обґрунтування позову зазначив, що 08 грудня 1990 року він - ОСОБА_1 уклав шлюб з відповідачкою ОСОБА_2, шлюбний договір не укладався. Спільне життя з відповідачем не склалося у зв’язку з чим, він звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу з відповідачкою. Шлюбні відносини з відповідачкою припинені, спільне господарство не ведуть, проживають окремо. Між ними виник спір про поділ майна, що було придбано під час шлюбу і є спільною сумісною власністю. Добровільно здійснити поділ майна їм не вдається. За час перебування у шлюбі подружжя придбало: трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, Ѕ частину нежитлового приміщення будинку АДРЕСА_2. Враховуючи викладене, позивач вважає, що він має право на Ѕ частину всього сумісного нажитого майна, а саме: на Ѕ частину вищевказаної квартири та на Ѕ частину вказаного нежитлового приміщення. Дійсна ринкова вартість спірної квартири складає 450000,00 грн., дійсна ринкова вартість Ѕ частини нежитлового приміщення складає 448000,00 грн. Просив суд, Тому, позивач   звертається  до суду з даним позовом для вирішення питання, щодо поділу .

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, надав суду письмову заяву у якій просив  розглядати справу за його відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не  з’явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, зазначивши, що позовні вимоги вона визнає у повному обсязі, своє право в спірному майні використала, продавши спірну квартиру за згодою позивача.

            Вивчивши матеріали справи, ознайомившись із заявами сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

   Згідно ст..11 ЦПК України, Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

   Згідно ст..60 Сімейного кодексу України, Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

            Згідно ст..63 Сімейного кодексу України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

            Згідно ст..65 Сімейного кодексу України, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.

           Згідно ст..69 Сімейного кодексу України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

           Згідно ст..70 Сімейного кодексу України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

           Згідно ст..368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім’ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

           Згідно із ч.2 ст. 370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників є рівними, якщо інше не встановлено домовленості між ними, законом чи рішенням суду. Відповідно до ст.. 372 ЦК України у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на майно припиняється.    

           В судовому засіданні встановлено, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 08 грудня 1990 року, що підтверджується свідоцтвом  про укладання шлюбу серії НОМЕР_1. За час перебування у шлюбі подружжя придбало наступне майно: згідно договору купівлі-продажу від 05 липня 1999 року, посвідченого  приватним нотаріусом ОСОБА_3, зареєстрованого  в реєстрі за № 1741, ОСОБА_2 придбала квартиру АДРЕСА_1 а згідно договору купівлі-продажу від 26 квітня 2002 року, посвідченого приватним нотаріусом  ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за № 1881, ОСОБА_1 придбав  1/3 частину приміщень, що знаходиться по АДРЕСА_2 (співвласники –ОСОБА_5 та ОСОБА_6.). Згідно договору купівлі-продажу від 26.04.2002 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4, зареєстровано в реєстрі за № 1881, ОСОБА_5 продала, а ОСОБА_6 та ОСОБА_1 придбали належну їй 1/3 частину приміщень, що знаходиться по АДРЕСА_2, яке було зареєстровано в КП ДМБТІ за ОСОБА_6 та ОСОБА_1 та записано в реєстрову книгу КП ДМБТІ № 3НФ за реєстровим № 164-115, тобто ОСОБА_1 належить  Ѕ частина приміщень, що знаходиться по АДРЕСА_2.  14 квітня 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою про поділ майна подружжя, в якій просив поділити майно, набуте за час шлюбу, виділивши йому - ОСОБА_1 Ѕ частину нежитлового приміщення будинку АДРЕСА_2 вартістю 448000,00 грн., виділивши ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1, вартістю 450000,00 грн.  15 червня 2011 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був розірваний, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу, виданого Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області. 09 вересня 2011 року відповідач  ОСОБА_2 продала квартиру АДРЕСА_1 що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 09 вересня 2011 року, посвідченого  приватним нотаріусом  ОСОБА_7, зареєстровано в реєстрі за №1017, а також витягом з державного реєстру право чинів №10360705.    Крім того, як зазначила відповідач в своїй заяві від 13.10.2011 року, позовні вимоги ОСОБА_1 вона визнає у повному обсязі, своє право в спірному майні, вона використала, продавши спірну квартиру, за згодою позивача.

             Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо виділення  позивачу ОСОБА_1 Ѕ частини  нежитлового приміщення будинку АДРЕСА_2 підлягають задоволенню.

                В задоволенні позовних вимог щодо виділення відповідачу ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1, вартістю 450000,00 грн., слід відмовити, оскільки, як встановлено в судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 своє право в спірному майні використала, продавши спірну квартиру, за згодою позивача.

             На підставі викладеного і керуючись 15, 368, 370, 372  ЦК України, ст.60, 63,65,69,70 Сімейного кодексу України, ст. 10, 11, 60, 88, 130, 174, 213, 215 ЦПК України, суд ,-

                                                                                              В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про поділ майна –задовольнити частково.

Виділити ОСОБА_1 1/2 частину нежитлового приміщення по АДРЕСА_2

В іншій частині позову –відмовити.

                Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через  Красногвардійський районний суд шляхом подачі протягом 10 днів апеляційної скарги.

Суддя:                                                                                                        І. Ю. Ткаченко