АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-1313/11
Головуючий по 1-й інстанції Бугрій В.М.
Суддя-доповідач: Акопян В. І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2011 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Акопян В. І.
Суддів: Петренка В.М.Пікуля В.П.
при секретарі Фадєйкіній Н.Б.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м .Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Новосанжарської районної державної адміністрації на рішення Новосанжарського районного суду від 22 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Новосанжарської районної державної адміністрації ,Новосанжарської районної державної адміністрації ,Новосанжарського територіального центру соціального обслуговування про визнання незаконним наказу № 32 від 15.06. 2009 року ,поновлення на роботі ,стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу ,відшкодування моральної шкоди.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, - Акопян В.І.
В С Т А Н О В И Л А :
В липні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі , визнання наказу про звільнення незаконним, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу . відшкодування моральної шкоди , посилався на те .що він працював на посаді директора територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян управління праці та соціального захисту населення Новосанжарськоі районної держадміністрації і був незаконно звільнений з роботи за п.4 ст. 40 КзпП України (відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня ).
Рішенням Новосанжарського районного суду від 22 грудня 2010 року визнано незаконним та скасовано наказ №32 від 15.06. 2009 року начальника управління праці та соціального захисту населення Новосанжарської районної державної адміністрації «Про звільнення директора територіального центру ОСОБА_2»
Поновлено ОСОБА_2 на посаді директора Новосанжарського територіального центру соціального обслуговування (надання сосіальних пільг) з 15.06. 2009 року.
Стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Новосанжарської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу 23 435 грн. 36 коп. з відрахуванням з вказаної суми обов»язкових платежів.
В задоволенні інших вимог щодо відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Вирішено питання про судові витрати ,рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за місяць піддано негайному виконанню.
Ухвалою суду від 18 лютого 2011 року роз»яснено резолютивну частину рішення .що рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі з 15.06.2009 рокуна посаді має здійснити співвідповідач – Новосанжарська районна державна адміністрація.
На рішення суду апеляційну скарги подало управління праці та соціального захисту населення Новосанжарської райдержадміністрації ,прохає рішення суду скасувати , ухвалити нове про відмову в задоволенні позову , посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вивчивши матеріали справи , перевіривши доводи апеляційної скарги ,приходить до висновку ,що апеляційна скарга не підлягає задоволенню
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим . Законним є рішення , яким суд , виконавши всі вимоги цивільного судочинства ,вирішив справу згідно із законом . Обґрунтованим є рішення ,ухвалене на основі повно і всебічного з*ясованих обставин ,на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень , підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.
Із матеріалів справи вбачається , що позивач ,ОСОБА_2 з 10.05. 2007 року працював на посаді директора територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів, інвалідів та одиноких непрацездатних громадян управління праці та соціального захисту населення Новосанжарської районної державної адміністрації.
Наказом начальника управління праці та соціального захисту населення Новосанжарської державної адміністрації від 15.06.2009 року № 32 звільнено ОСОБА_2 з посади за п.4 ст.40 КЗпП України (відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин ) з 15.06 209 року
Визнаючи наказ про звільнення позивача з роботи незаконним і поновлюючи його на роботі місцевий суд вказав , що судом не було встановлено факту відсутності позивача на робочому місці без поважних причин більше трьох годин ,а також що відповідачем були полрушені норми закону при проведенні звільнення з роботи ОСОБА_2
Дійсно ОСОБА_2 був відсутній на роботі 11 червня 2009 року. Судом було встановлено і не оспорюється сторонами ,що в той день він ,як депутат районної ради, приймав участь у роботі Новосанжарської районної ради до 12.30 год. Крім того судом встановлено . що після 13-30 год.ОСОБА_2 був на особистому прийомі у заступника голови районної ради ,де вирішивав питання роботи його в складі постійної комісії районної ради ,а потім зустрічався з виборцями.
Таким чином висновок суду про поважність причин відсутності позивача на робочомі місці підтверджується матеріалами справи.
Доводи апеляційної скарги про необхідність узгоджувати з керівництвом установи чи підприємство графік виконання депутатських обов»язків і надання віповідних документів за підписом керівництва ради на підтвердження виконання обов»язків депутата не грунтуються на вимогах закону і їх відсутність не підтверджує відсутність позивача на робочому місці без поважних причин.
При звільненні позивача з роботи відповідач допустив порушення вимог про працю : адміністрацією управління не було отримано від позивача пояснення про причини відсутності на роботі ; звільнення депутата районної ради з роботи проведено без погодження з районної радою (п.3 ст. 33 Закон України «Про статус депутатів місцевих рад») ; звільнення позивача було проведено без належного погодження ,оскільки призначення і звільнення з посади директора центру проводиться за погодженням з Головним управлінням праці та соціального захисту населення обласної державної адміністрації (п.7 Положення про територіальний центр соціального обслуговування …).
Суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку ,що при проведенні звільнення з роботи ОСОБА_2 було порушено вимоги законодавства про працю , тому наказ про звільнення з роботи визнано незаконним і позивач поновлений на роботі.
Згідно посадової інструкції директора територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів .інвалідів та одиноких непрацездатних громадян ,затверденої 3.01.2006 року та Положення про територіальний центр –директор центру не є державним службовцем. ( т.1 а.с.8-10), тому спір вірно розглянуто в порядку цивільного судочинства.
Рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відмови в стягненні моральної шкоди .ухвалу суду про роз»яснення рішення суду сторони не оскаржували . Апеляційний суд переглядає рішення суду лише в межах апеляційної скарги.
Рішення суду відповідає вимогам закону .підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 303 , 307 ,308, 315 ЦПК України колегія суддів –
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Новосанжарської районної державної адміністрації відхилити.
Рішення Новосанжарського районного суду від 22 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду вступає в законну силу з моменту її проголошення , на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили ухвалою апеляційного суду .
Головуючий В.І. Акопян
Судді апеляційного В.П.Пікуль
Суду
В.М Петренко
Копія