Судове рішення #20811637

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №  22ц-1835/11           

                                                                         Головуючий по 1-й інстанції Крикливий                                                        

Суддя-доповідач:  Дряниця Ю. В.          


У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

    

24 травня 2011 року                                                                                           м.Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого:                      Дряниці Ю.В.

Суддів:                      Карнауха П.М., Прядкіної О.В.

при секретарі:                     Ткаченко Т.І.

          з участю пр-ка позивача:      ОСОБА_2                    

                         відповідача:            ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою  представника позивача ОСОБА_4 –ОСОБА_2  

на рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 23 грудня 2010 року

по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя          

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області Дряниці Ю.В., -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 23 грудня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 та на телевізор «Philips»кухонний вартістю 400грн.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати в розмірі 291 грн. 20 коп.

Додатковим рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 24 січня 2011 року відмовлено ОСОБА_4 в припиненні права власності ОСОБА_3 на належну їй частину квартири АДРЕСА_1 та в зарахуванні зустрічних позовних вимог.

          Додатковим рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 15 квітня 2011 року відмовлено ОСОБА_4 в розподілі між ним та ОСОБА_3 наступного майна: шафи для одягу вартістю 800 грн., ліжка подвійного вартістю 1500 грн., ліжка диван-крісло вартістю 2500 грн., стола журнального декоративного вартістю 900 грн., світильника декоративного вартістю 700 грн., тумби для білизни вартістю 500 грн., двох шаф для книг вартістю 2000 грн., крісла-стола вартістю 900 грн., ящика для взуття вартістю 300 грн., шафи для верхнього лдягу вартістю 1500 грн., кухонного м’якого кутка, стола, стільця вартістю 1500 грн., комплекта кухонних меблів 2500 грн., праски «Філіпс»вартістю 500 грн., кухонного комбайна «Філіпс»вартістю 700 грн., мікрохвилової печі «Самсунг»вартістю 1500 грн., набору керамічного посуду вартістю 1200 грн., автоматичної пральної машинки вартістю 2000 гшрн., телевізора «Соні»вартістю 4500 грн., тумби під телевізор вартістю 700 грн., домашнього кінотеатру 4500 грн., робочого крісла вартістю 700 грн.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_4 –ОСОБА_2  просить рішення місцевого суду скасувати та постновити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати, повязані з подачею апеляційної скарги, а саме 850 грн. сплаченого державного мита та 120 грн. сплачених витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

В суді  апеляційної інстанції сторони підтримали свої доводи.

Перевіривши матеріали справи, з’ясувавши межі апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з підстав, визначених ст.308 ЦПК України.

У  відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає  цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що позивач та відповідач перебували у шлюбі з 12 вересня 2001 року. Рішенням Комсомольського міського суду від 09 липня 2007 року шлюб між ними розірвано. 05 квітня 2005 року  позивач  отримав в Банку «Правекс-банк»кредит № 20146-031/05 в розмірі 12000 доларів США на придбання квартири (а.с. 12).

05. квітня 2005 року позивач  ОСОБА_4, діючи в інтересах сім’ї , уклав нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 (а.с.19).

Згідно довідки Банку «Правекс-Банк»обов’язки за кредитним договором № 20146-031/05 перед банком виконано у повному обсязі 14 серпня 2006 року (а.с.21), тобто під час перебування в  шлюбі.

Відповідно до вимог ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Частиною 3 ст.10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Згідно ст. 71 ч.1 СК України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Проводячи поділ  іншого майна подружжя, в межах заявлених вимог, суд, визначаючи обсяг спільно нажитого майна та джерело і час його придбання, виходить з того, що заперечуючи про задоволення позову в цій частинівідповідачка ОСОБА_3 наполягала на тому, що перелічені в позовній заяві меблі, посуд, побутова техніка придбані нею за власні кошти до шлюбу з позивачем та після його розірвання. На підтвердження цієї обставини ОСОБА_3 надала  відповідні накладні та фіскальні чеки (а.с.69-71).

ОСОБА_3 визнала позов в частині визнання за ОСОБА_4 права власності на телевізор «Philips»кухонний вартістю 400 грн., що відповідно до ст. 61 ч.1 ЦПК України є підставою, для звільнення позивача від доказування цієї обставини.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів приходить до висновку, що при вирішенні спору по суті місцевим судом були вірно враховані та застосовані норми матеріального права, а також правильно встановлені фактичні обставини по справі і їм дано належну правову оцінку.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_4 –ОСОБА_2  - відхилити.

Рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 23 грудня 2010 року  залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

С У Д Д  І :

          / підписи /

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області                                                                                                 Ю.В.Дряниця

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація