УХВАЛА

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

12 червня 2007 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

Новодворської О.І.,  Висоцької В.С,  Олєйникової Л.С.

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м.  Донецьку справу за позовом ОСОБА_1до ВАТ „Київметробуд" про стягнення компенсації у зв'язку з порушенням термінів виплати заробітної плати,  відшкодування матеріальної та моральної шкоди за касаційною скаргою представника позивача ОСОБА_1- ОСОБА_2на рішення Шевченківського районного суду м.  Києва від 10 червня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду м.  Києва від 10 січня 2005 року,

встановила:

В грудні 2003 року позивач звернувся до суду з даним позовом,  посилаючись на те,  що наказом '№500 о/с від 29.09.2003 року його було звільнено з посади муляра РЕУ ВАТ „Київметробуд" за  ст.  38 КЗпП України,  В цей же день йому видали трудову книжку та 100 іривень на проїзд додому. В порушення вимог  ст.  116 КЗпП України остаточного розрахунку з ним проведено не було. Належну йому заробітну плату отримав лише 28.10.2003/ року (із затримкою на 29 днів),  без компенсації за порушення строків розрахунку при звільненні. У відповідності до  ст.  117 КЗпП України просив стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 1397 грн. 80 коп. Вважав,  що внаслідок порушення строків розрахунку при звільненні,  йому відповідачем було завдано матеріальних збитків на суму 813 грн. 26 коп.:

·  604 грн. 51 коп. - пеня,  за неможливість вчасної сплати відсотків за кредитним договором із кредитною спілкою "Добробут";

·  110 грн.  - витрати на проїзд за отриманням остаточного розрахунку Нова Каховка -Київ- Нова Каховка;

Справа №  33ц- 899кс-07

Новодворська О.І.

·  48 грн. 75 коп. - витрати на його лікування та лікування його родини внаслідок неправомірних дій відповідача;

·  50 гривень - плату за нотаріальне посвідчення доручення.

Крім цього вважає,  що йому заподіяно моральну шкоду,  яка полягає у погіршенні стану його здоров"я,  неможливістю забезпечити сім'ю Внаслідок порушення строків розрахунку при звільненні були порушені його нормальні життєв; .зв'язки,  через позбавлення можливості відвідувати та спілкуватись з рідними і друзями,  у відшкодування якої просив стягнути 5000 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м.  Києва від 10 червня 2004 року,  залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду м.  Києва від 10 січня 2005 року,  в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. було відмовлено

Представник позивача ОСОБА_1. ОСОБА_2звернулася до Верховного Суду України з касаційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду м.  Києва від 10 червня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду м.  Києва від 10 січня 2005 року

В обґрунтування касаційної скарги посилається на неповне з'ясування судами фактичних обставин справи,  порушення норм матеріального й процесуального права,  у зв'язку з чим ставить питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд до місцевого суду.

Колегія суддів дійшла висновку,  що підстави для перегляду судових рішень відсутні,  виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову,  місцевий суд виходив із того,  що судом установлено,  що невиплата позивачеві розрахункових при звільненні 29.09.2003 року сталася не з вини структурного підрозділу відповідача,  а з об'єктивних причин,  оскільки на момент проведення розрахунку при звільненні після 16 години,  залишкові кошти вже були здані до банку,  ліміт каси складав 356.78,  позивачеві пропонувалося отримати розрахункові наступного дня,  на що позивач відмовився і до 28 жовтня 2003 року за отриманням,  належної до виплати суми не звертався,  заяв про переказ суми відповідачеві не надавав,  а при зверненні представника позивача до відповідача 28.10.2003 року,  йому були виплачені розрахункові в сумі 704.64 грн.

Позовні вимоги позивача про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди місцевий суд не задовольнив у зв'язку з тим,  що вони позивачем не доведені та не доведений факт винних дій відповідача.

Апеляційний суд обґрунтовано погодився з висновками місцевого суду та залишив його рішення без змін.

Відповідно до ч. 2  ст.  324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно  ст.  335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини,  що не були встановлені

в рішенні суду,  чи відкинуті ним,  вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу,  про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи,  що судові рішення ухвалено з додержанням судами норм матеріального та процесуального права,  а також відсутні передбачені ч. 1  ст.  338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів не спростовують.

Керуючись  ст.  ст.  332,  336 ЦПК України,  колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області

ухвалила:

Касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_1- ОСОБА_2відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м.  Києва від 10 червня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду м.  Києва від 10 січня 2005 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.