Справа № 11-275/11Головуючий у 1-й інстанції Очеретяний Є.В.
Категорія - ч.2 ст.15,
ч.3 ст.185 КК України Доповідач - Лекан І.Є.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 серпня 2011 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючої Лекан І.Є.
суддів Стадника О.Б., Галіян Л.Є.
за участю прокурора Зозулі І.І.
засудженого ОСОБА_1
захисника ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі 31 серпня 2011 року кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 27 січня 2011 року.
Даним вироком,
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянин України, з середньою освітою, непрацюючий, неодружений, раніше судимий:
- вироком Тернопільського міського суду від 14.05.1997 року за ч.2 ст.229-6, ч.1 ст.229-4, ст.42 КК України (в редакції 1960 року) на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 14 травня 2002 року по відбуттю строку покарання;
- вироком Тернопільського міськрайонного суду від 07.05.2004 року за ч.2 ст.309, ст.75 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік;
- вироком Тернопільського міськрайонного суду від 23.12.2005 року за ч.2 ст.309 КК України на 3 роки позбавлення волі, 15.03.2006 року ухвалою апеляційного суду Тернопільської області вирок змінено і призначено покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі;
- вироком Тернопільського міськрайонного суду від 16.01.2008 року за ч.2 ст.309 КК України на 2 роки позбавлення волі. Звільнений 15 січня 2010 року після відбуття покарання;
- вироком Тернопільського міськрайонного суду від 04.10.2010 року за ч.2 ст.15-ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі,
засуджений за ч.2 ст.15-ч.3 ст.185 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.
Згідно ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднано покарання за вироком Тернопільського міськрайонного суду від 04 жовтня 2010 року у виді 1 (одного) року позбавлення волі та остаточне покарання ОСОБА_1 призначено у виді 4( чотирьох) років позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_1 залишено тримання під вартою.
Судом постановлено стягнути з ОСОБА_1 506 гривень 86 коп. судових витрат.
Згідно вироку суду, ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що 09 листопада 2010 року приблизно о 5 год. 30 хв. умисно, з метою вчинення крадіжки, перебуваючи за місцем свого проживання АДРЕСА_1, маючи при собі викрутку, дві відмички та сумку, зайшов у загальний коридор підвального приміщення будинку АДРЕСА_2 переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, за допомогою викрутки та відмичок проник у підвальне приміщення №213, яке належить ОСОБА_3, звідки намагався викрасти електрозварювальний апарат “Kaiser simple mig 105” вартістю 1011,20 грн., однак, виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, злочин не закінчив з причин, які не залежали від його волі, оскільки на місці був затриманий працівниками міліції.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить пом’якшити призначене йому судом першої інстанції покарання, посилаючись на те, що злочин до кінця ним доведений не був, матеріальна шкода потерпілому не завдана, а тому покарання у виді 3 років позбавлення волі є занадто суворим та не відповідає тяжкості злочину.
Заслухавши суддю-доповідача, засудженого ОСОБА_1, його захисника, які підтримали подану апеляцію та просять пом’якшити покарання, думку прокурора, який вважає вирок законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляція до задоволення не підлягає з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у скоєнні злочину, за який його засуджено та кваліфікація його дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів є обґрунтованим та в апеляції не оспорюється.
Покарання засудженому суд призначив відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засудженого та обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання.
Так, суд обґрунтовано врахував, що ОСОБА_1 04 жовтня 2010 року засуджений вироком Тернопільського міськрайонного суду за ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі та вчинив новий злочин після його винесення, тому прийшов до правильного висновку про необхідність призначення йому покарання у виді позбавлення волі.
З урахуванням пом’якшуючих обставин, зокрема того, що ОСОБА_1 визнав свою вину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується, суд призначив мінімальне покарання, передбачене в санкції ч.3 ст. 185 КК України та застосував правила сукупності вироків.
Таке покарання, на думку колегії суддів, є необхідним й достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, як це передбачено ст. 65 КК України, а тому підстав для призначення більш м’якого покарання, колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного, та керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайонного суду від 27 січня 2011 року щодо нього —без змін.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області І.Є. Лекан