РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 вересня 2007 р. м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області в складі:
Головуючого: Ружило О.А.
Суддів: Чушкової В.В., Яремка В.В.
Секретар: Скакун К.В.
За участю: представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2., представників відповідачів ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_5розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2, яка діє за дорученням та в інтересах ОСОБА_6, до Станівецької сільської ради Глибоцького району Чернівецької області, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину за заповітом, договору дарування земельної ділянки, державних актів на право власності на земельні ділянки та будівельного паспорту на забудову садиби, виданого індивідуальному забудовнику, за апеляційною скаргою ОСОБА_4, який діє в інтересах та за дорученням ОСОБА_7, ОСОБА_8, на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 12.07.2007 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 12.07.2007 року позов ОСОБА_2., яка діяла в інтересах та за дорученням ОСОБА_8., задоволено частково. Визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0, 25 га серії ЧВ № 085294, виданий померлійОСОБА_6 Станівецькою сільською радою Глибоцького району Чернівецької області 20.09.2004 року,
Справа №22ц-679 головуючий у 1 інстанції Бреславський О.Г.
Категорія 33 доповідач Чупікова В.В.
зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності
на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди
землі за №26, Державний акт на право власності на земельну ділянку
площею 0, 0939 га, виданийОСОБА_6 Станівецькою сільською радою 13
січня 2005 року, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на
право власності та на право постійного користування землею, договорів
оренди землі за номером №10581200003, кадастровий
№7321086000:01:004:0013, Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0, 1561 га серії ЧВ №094374, виданий Станівецькою сільською радою Глибоцького району Чернівецької області 13 січня 2005 року ОСОБА_8 на підставі договору дарування ВВО №380993 від 12.11.2004 року, укладеного між померлою ОСОБА_10. та ОСОБА_8. і зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за номером №010681200002, кадастровий №7321086000:01:004:0013.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом ВСК № 495608 від 06.12.2005 року, видане Глибоцькою державною нотаріальною конторою, зареєстроване в реєстрі за №3122 та договір дарування земельної ділянки ВВО №380933 від 12.11.2004 року за реєстровим №6601, укладений міжОСОБА_10 та ОСОБА_8.
В задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним будівельного паспорту на забудову садиби, виділеної індивідуальному забудовнику ОСОБА_9 Глибоцькою районною архітектурою Чернівецької області №148 від 20.10.1998 року відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4, який діяв в інтересах та за дорученням ОСОБА_7., ОСОБА_8 на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 12.07.2007 року ставиться питання про скасування вказаного рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2., яка діяла в інтересах та за дорученням ОСОБА_6., з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представники відповідачів ОСОБА_5., ОСОБА_3., ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримали з підстав, викладених в ній, просили скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2., яка діяла в інтересах та за дорученням ОСОБА_6., та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні цих вимог, зазначаючи, що позивач не довів належними доказами про порушення його права, оскарженими ним державними актами, свідоцтвом про право на спадщину за заповітом та договором дарування.
Представники позивача ОСОБА_1., ОСОБА_2. апеляційну скаргу не визнали, просили її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального закону.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2., яка діяла в інтересах та за дорученням ОСОБА_6., суд пешої інстанції виходив з того, що з листа начальника архівного відділу Глибоцької райдержадміністрації №72 від 23.02.2006 року вбачається відсутність рішення 1 сесії від 17.03.1997 року та 3 сесії від 17.03. 1997 року Станівецької сільської ради 11 склакання про надання земельної ділянки площею 0, 50 га, в тому числі 0, 25 га для будівництва будинку і 0, 25 га для ведення особистого селянського господарства в с. Станівці в 1997 році, а тому ОСОБА_10. неправомірно набула право власності на земельну ділянку 0, 25 га та 0, 0939 га, розташовану в с. Станівці. Глибоцького району Чернівецької області та безпідставно розпорядилася нею на свій розсуд.
Такий висновок суду не відповідає встановленим обставинам справи та зроблений внаслідок порушення норм матеріального і процесуального права, що відповідно до п.4, 3 ч.1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування цього рішення та ухвалення нового рішення з відмовою в позові в частині задоволення позовних вимог.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_11., ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_12 /а.с. 14, 14а/. Обидві сторони визнали, що господарсто на час смерті ОСОБА_12 відносилося до суспільної групи -кологоспний двір. Також встановлено, що на час смерті батька позивач ОСОБА_6. досяг 27 річного віку./a.c.l І/.
Відповідно до ст. 65 ЗК Ураїнської РСР від 01.01.1971 року, який діяв на той час, питання про збереження земельної ділянки за членами колгоспного двору, які залишилися проживати в цьому дворі після смерті ОСОБА_12, вирішувалося загальними зборами членів колгоспу.
Позивач в порушення вимог ст. 60 ЦПК України не довів, що він після смерті свого батька ОСОБА_12. був головою колгоспного двору та належним користувачем спірної земельної ділянки, і що мав переважне перед ОСОБА_10. право на отримання спірної земельної ділянки в користування чи власність. А тому його право оспореними ним державними актами на право власності на земельні ділянки, свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, договором дарування земельної ділянки не порушено.
Крім цього, постановою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 25.01.2007 року по адміністративній справі, яка набрала законної сили, і в якій брали участь сторони по справі, встановлено, що покійна ОСОБА_10. набула право власності на земельну ділянку розміром 0, 25 га на підставі рішення виконкому Станівецької сільської ради від 27.06.2000 року, в Державному акті про право власності на цю земельну ділянку неправильно вказана підстава видачі цього акту. /а.с. 137-140/.
Відповідно до ст. 17 ЗК України в редакції 1991 року, яка діяла на час винесення вказаного рішення, передача земельних ділянок у приватну власність проводилася Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки. Рішенням Станівецької сільської ради від
31.03.1999 року повноваження у сфері регулювання земельних відносин делеговані виконкому сільської ради /а.с. 158/.
Рішенням виконкому Станівецької сільської ради від 27.06.2000 рокуОСОБА_6 передано у приватну власність земельну ділянку розміром 0, 25 га. /а.с. 153/. Позивач не довів належними доказами, що зазначене рішення оспорено або скасовано.
З врахуванням наведного колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_10. на законних підставах набула право власності на спірну земельну ділянку в розмірі 0, 25 га і у відповідності до ст. 319 ЦК України подарувала 0, 1561 га цієї земельної ділянки ОСОБА_8/а.с. 37/
По справі також встановлено, що ОСОБА_10. померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, заповідавши все майно, яке буде належати їй на час смертіОСОБА_13./а.с. З 1, 30/. На час смертіОСОБА_6 належала на праві власності земельна ділянка розміром 0, 0939 га/ 0, 25 га - 0.1561 га = 0, 0939га /. Відповідно до ст. ст. 1217, 1218 ЦК України земельну ділянку розміром 0, 0939га на підстві заповіту, який не є нікчемним та не визнаний у встановленому законом порядку недійсним, успадкувала ОСОБА_7./а.с. 32/.
На підставі ст. 65 ЗК Ураїнської РСР від 01.01.1971 року, ст. 17 ЗК України в редакції 1991 року, ст. ст. 15, 319, 1217, 1218 ЦК України та керуючись ст. ст. 209, 218, 307, 309 ЦПК України колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу скаргою ОСОБА_4, який діє в інтересах та за дорученням ОСОБА_7, ОСОБА_8, задовольнити.
Рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 12.07.2007 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2, яка діє в інтересах та за дорученням ОСОБА_6, скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_2, яка діє в інтересах та за дорученням ОСОБА_6, до Станівецької сільської ради Глибоцького району Чернівецької області, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину за заповітом, договору дарування земельної ділянки, державних актів на право власності на земельні ділянки відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.