УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2007 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області в складі: Головуючої: Заводян К.І. Суддів: Одинака О.О., Сулятицької М. М. Секретаря: Скрипник С. В.
З участю: ОСОБА_1. та його представника ОСОБА_2., представника Кіцманської ЦРЛ Савчук В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Кіцманської центральної районної лікарні про відшкодування моральної шкоди, заподіяної нещасним випадком на виробництві, за апеляційною скаргою Кіцманської центральної районної лікарні на рішення Кіцманського районного суду від 25 червня 2007 року, -
встановила:
У квітні 2007 року ОСОБА_3подав позов до Кіцманської центральної районної лікарні, треті особи на стороні відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про відшкодування моральної шкоди, заподіяної нещасним випадком на виробництві.
Посилався на такі обставини.
З червня 2004 р. по грудень 2006 року він працював робітником по ремонту будівель і споруд Кіцманської центральної районної лікарні.
21 грудня 2006 року об 11 год. ранку з ним стався нещасний випадок.
За завданням завгоспа лікарні ОСОБА_4 він разом із газо електрозварником ОСОБА_6. мали виконати роботи по ремонту опалювальної системи отоларингологічному відділенні лікарні.
Справа № 22ц- 640/ 2007 р. Головуючий у першій інстанції
Категорія: 19/21 Литвинюк І.М.
Доповідач Заводян К.І.
Оглянувши га303варювальний апарат, він прийшов до висновку, що той несправний, і попередив про це завгоспа і газоелектрозварника. На попередження вони не зреагували і почали ремонтні роботи.
Після третьої спроби запалити пальник стався вибух ацетиленового генератора і його розірвало на шматки. Його тяжко травмувало металевими частинами баку генератора. Йому було завдано субтотальний відрив лівої гомілки, відкритий багато осколковий перелом нижньої частини правої гомілки зі зміщенням, він переніс геодинамічний та травматичний шок НІ - !У ступеня. Він знаходився на лікуванні в Кіцманській районній лікарні з 21 грудня 2006 р. по 31 січня 2007 року.
На фоні перенесених травм, операції загострилися хвороби серця, судин, нирок.
Ходити він не може, так як немає лівої ступні, а права - дуже травмована. Необхідно виготовляти протези на обидві ноги і заново вчитися ходити. Він став повністю непрацездатною людиною, яка потребує сторонньої допомоги.
Згідно акту спеціального розслідування групового нещасного випадку від 12.01.07 p., затвердженого начальником територіального управління Держпромгірнагляду по Чернівецькій області, причинами нещасного випадку стало проведення га303варювальних робіт при використання технічно несправного ацетиленового генератора.
Крім фізичного болю, він переніс великі душевні страждання. До нещасного випадку він був життєрадісною людиною. Тепер від усвідомлення своєї безпомічності та безпорадності втрачає силу волі, впадає у депресію, страждає психічними розладами. Він втратив зв'язок з навколишнім світом, став тягарем для близьких. Всі сімейні кошти витрачаються на нього, з'явилися борги.
Просив суд стягнути з відповідача на його користь у відшкодування заподіяної моральної шкоди 50 000 гривень.
Рішенням Кіцманського районного суду від 25 червня 2007 року позов ОСОБА_1. задоволено. З Кіцманської центральної районної лікарні на його користь стягнуто 50000 грн. у відшкодування моральної шкоди та 300 грн - у відшкодування витрат на оплату юридичної допомоги. Вирішено питання про стягнення з відповідача на користь держави судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі Кіцманські центральна районна лікарня просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1. про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково - в розмірі 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (2550 грн), як це передбачено п.П Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним
трудових обов'язків.
Вважає, що при визначеності розміру шкоди суд не врахував вимоги розумності і справедливості, майновий стан відповідача, те що лікарня є бюджетною установою, що лікарня посилено працювала на полегшення фізичних і моральних страждань ОСОБА_1.
Витрати на придбання протезів, путівки до реабілітаційного санаторію - є матеріальною, а не моральною шкодою. Вони відшкодовуються Фондом ССНВ.
ОСОБА_1 апеляційну скаргу заперечує. Вважає рішення суду законним, обґрунтованим і справедливим. Вказує на те, що Правила.., на які посилається відповідач, втратили чинність.
Лікарня зобов'язана була надати йому медичну допомогу. Відшкодування витрат на лікування він не вимагає. Зважаючи на глибину завданих йому моральних страждань, присуджену суму морального відшкодування не вважає великою.
Законодавством не передбачені виключення для відповідачів -бюджетних організацій. Звинувачення його в збагаченні є безпідставними, образливими і принизливими. Негативні наслідки від травми є непоправними і залишаються з ним назавжди.
Колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Задовольняючи позов ОСОБА_1., суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідно до ст. .23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових стосунках з Кіцманською ЦРЛ і був травмований 21 грудня 2006 року при виконанні робіт по ремонту опалювальної системи Кіцманської ЦРЛ металевими частинами ацетиленового генератора внаслідок його вибуху. Йому було завдано субтотальний відрив лівої гомілки, відкритий багато осколковий перелом нижньої частини правої гомілки зі зміщенням, він переніс геодинамічний та травматичний шок Ш - 1У ступеня.
24 квітня 2007 року ОСОБА_1. встановлено 1-шу групу інвалідності і 100 відсотків втрати професійної працездатності.
За таких обставин суд дійшов обґрунтованого висновку, що позивачу було заподіяно моральну шкоду через фізичний біль та страждання, яких він зазнав у зв'язку з каліцтвом.
Визначаючи розмір морального відшкодування, суд виходив із глибини моральних та фізичних страждань позивача, врахував ступінь вини відповідача, тяжкість заподіяних ОСОБА_1. тілесних ушкоджень,
докорінну зміну звичного для нього способу життя, вимоги розумності і справедливості.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача про те, що розмір морального відшкодування є завеликим для лікувальної установи, яка утримується за рахунок бюджетних коштів, а також те, що лікарня вживала всіх можливих заходів до поліпшення стану здоров'я позивача. Відповідно до ча ст. 2 ст. 318 ЦК України усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Як зазначалось вище, суд врахував ступінь вини відповідача. Що ж до заходів, вжитих відповідачем для поліпшення стану здоров'я ОСОБА_1., то це прямий обов'язок будь-якої лікувальної установи.
Безпідставними є також доводи відповідача про застосування для визначення розміру морального відшкодування п.П Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 p. N 472, яка втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України N 807 від 11.07.2001р.
Рішення суду відповідає встановленим обставинам справи, вимогам матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись СТ. . СТ. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Кіцманської центральної районної лікарні відхилити.
Рішення Кіцманського районного суду від 25 червня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.