АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-1789/11
Головуючий по 1-й інстанції Струков О.М.
Суддя-доповідач: Дряниця Ю. В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2011 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Дряниці Ю.В.
Суддів: Кривчун Т.О., Карнауха П.М.
при секретарі: Ткаченко Т.І.
з участю:
позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ПАТ КБ «Приватбанк»в особі Полтавського регіонального управління ПАТ КБ «Приватбанк»
на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 24 грудня 2010 року
по справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ПАТ КБ «Приватбанк»в особі Полтавського регіонального управління ПАТ КБ «Приватбанк»про визнання недійсним договору іпотеки
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Дряниці Ю.В., -
В И Р І Ш И Л А:
В жовтні 2010 року ОСОБА_2 звернулась в інтересах неповнолітніх дітей в суд з позовом до ОСОБА_6, ПАТ КБ «Приватбанк»в особі Полтавського регіонального управління ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання договору іпотеки недійсним, зазначивши, що 3 жовтня 2005 року між ОСОБА_7 та ПАТ КБ «Приватбанк»в особі ПГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено кредитний договір, відповідно до якого банк надав останньому кредит в розмірі 222980 грн. на купівлю будинку з господарськими спорудами, а ОСОБА_6 зобов’язався погашати взятий кредит і сплачувати банкові щомісяця 3268,38 грн. до погашення суми заборгованості за кредитом. Того ж дня, з метою забезпечення зобов’язань по кредитному договору, між сторонами був укладений договір іпотеки, за яким предметом іпотеки є АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_6 на праві приватної власності. Однак договір іпотеки не був погоджений з Органом опіки та піклування, хоча на момент укладення договору іпотеки в будинку були зареєстровані та проживали неповнолітні діти.
Посилаючись на порушення вимог Закону України «Про охорону дитинства», ст. 177 СК України, п.п.3 п.1 ст. 71 ЦК України позивачка просила визнати зазначений договір іпотеки недійсним.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 24 грудня 2010 року договір іпотеки від 3.10.2005 року, укладений між ОСОБА_6 та ПАТ КБ «Приватбанк»в особі ПГРУ ПАТ КБ «Приватбанк», посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та внесений до реєстру за № 6159 визнано недійсним.
В апеляційній скарзі представник банку просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В суді апеляційної інстанції сторони підтримали свої доводи.
Перевіривши матеріали справи, з’ясувавши межі апеляційного оскарження, колегія суддів приходить до необхідності задоволення апеляційної скарги з підстав, визначених п.п.3; 4 ч.1 ст.309 ЦПК України.
Судом першої інстанції було встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що між банком та ОСОБА_6 3.10.2005 року було укладено кредитний договір, відповідно до якого банк надав ОСОБА_9 кредит в розмірі 222980 грн. на купівлю будинку з господарськими спорудами і того ж дня з метою забезпечення зобов’язань по кредитному договор між сторонами був укладений договір іпотеки, за яким предметом іпотеки є АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_9 на праві приватної власності.
В подальшому, вирішуючи спір по суті місцевий суд дійшов до висновку, що при укладенні договору іпотеки було порушено права неповнолітніх дітей, а саме договір іпотеки не був погоджений з органом опіки та піклування.
Однак, з таким висновком суду погодитись не можна, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.17 Закону України «Про охорону дитинства»батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки та піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов’язуватись від імені дитини порукою, видавати письмові зобов’язання.
Також місцевий суд зазначив, що одним із правочинів, які не можуть вчиняти батьки без дозволу органів опіки та піклування відповідно до ст. 177 СК України є відмова від майнових прав дитини, до яких відноситься, зокрема, і право користування жилим приміщенням, оскільки відповідно до ч.ч.2; 3 ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства діти –члени сім’ї наймача або власника житлового приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.
Так колегія суддів вважає, що майнові інтереси неповнолітніх дітей при укладенні договору іпотеки порушені не були, оскільки на момент укладення спірного договору вони не набули ні права користування ні права власності на житло, тому укладення договору іпотеки без згоди органу опіки та піклування є законним і таким, що відповідав вимогам чинного на момент укладення договору законодавства.
За таких обставин колегія суддів приходить до необхідності скасування рішення місцевого суду з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 303; 309 ч.1 п.п.3; 4; 316 ЦПК України колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника ПАТ КБ «Приватбанк»в особі Полтавського регіонального управління ПАТ КБ «Приватбанк»задовільнити.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 24 грудня 2010 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову до ОСОБА_6, представника ПАТ КБ «Приватбанк»в особі Полтавського регіонального управління ПАТ КБ «Приватбанк»про визнання недійсним договору іпотеки, за безпідставністю.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.
Судді: (підписи)
Згідно: