АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-2035/11
Головуючий по 1-й інстанції Зоріна
Суддя-доповідач: Дряниця Ю. В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2011 року м.Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Дряниці Ю.В.
Суддів: Карнаух П.М., Кривчун Т.О.
при секретарі Ткаченко Т.І.
пр-ка відповідача Жукової В.П.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтава апеляційну скаргу ОСОБА_3
на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29 квітня 2011 року
по справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»про стягнення заборгованості
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області Дряниці Ю.В., -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29 квітня 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»про стягнення заборгованості –відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29 квітня 2011 року та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
В суді апеляційної інстанції сторони підтримали свої доводи.
Перевіривши матеріали справи, з’ясувавши межі апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з підстав, визначених ст.308 ЦПК України.
У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що
20 липня 2009 року та 15 серпня 2009 року відповідачем публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк»за дорученням ОСОБА_3 за допомогою сервісу LigPlay було здійснено перерахування грошових коштів в сумі 450 доларів США та 4868,06 доларів США відповідно.
Відповідно до визначення термінів, що міститься у Положенні «Про електронні гроші», затвердженому Постановою Правління Національного банку України № 481 від 4 листопада 2010 року, електронні гроші –одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими ніж емітент, особами і є зобов’язаннями емітента.
Згідно статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»платіжна система - платіжна організація, члени
платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними
при проведенні переказу коштів. Проведення переказу коштів є
обов'язковою функцією, що має виконувати платіжна система.
Також, статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»передбачено, що еквайринг - діяльність щодо технологічного,
інформаційного обслуговування торговців та виконання розрахунків з
ними за операції, які здійснені із застосуванням спеціальних
платіжних засобів.
Відповідно до пункту 1.14 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»спеціальний платіжний засіб (платіжна картка тощо) -
платіжний інструмент, що виконує функцію засобу ідентифікації, за
допомогою якого держателем цього інструмента ініціюється переказ
коштів з відповідного рахунка платника або банку, а також
здійснюються інші операції, передбачені відповідним договором.
Виходячи з дійсних обставин справи, суд погоджується з доводами представника відповідача стосовно того, що сервіс LigPlay не є платіжною системою відповідно до визначення термінів, які надано законодавцем у Законі України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»та не являється системою електронних грошей, а відноситься до послуг еквайрінгу, оскільки являє собою сукупність програмних та апаратних засобів щодо забезпечення інформаційної та технологічної взаємодії між оператором даного сервісу, користувачами сервісу та іншими учасниками сервісу.
Відповідно до положень статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк»20 липня 2009 року та 15 серпня 2009 року за дорученням позивача ОСОБА_3 вчинено дії щодо перерахування грошових коштів з платіжної картки позивача за допомогою сервісу , тобто виконано функції оператора сервісу в повному обсязі, у зв’язку з чим в даному випадку виключено набуття коштів позивача відповідачем без достатньої правової підстави.
Згідно частини 1 статті 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, передбачених статтею 61 цього Кодексу.
Аналізуючи матеріали справи, суд вважає, що позивачем ОСОБА_3 не було надано достатніх доказів на підтвердження факту безпідставного набуття відповідачем його грошових коштів, тоді як, навпаки, відповідачем публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»доведено факт належного виконання покладених на нього обов’язків.
Враховуючи викладене, а також те, що не знайшов підтвердження факт набуття відповідачем грошових коштів позивача без достатньої правової підстави, а також факти порушення з боку відповідача функціонування сервісу LigPlay, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_3 щодо стягнення з відповідача на його користь грошових коштів, а також компенсації за моральну шкоду, у зв’язку з чим в задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів приходить до висновку, що при вирішенні спору по суті місцевим судом були вірно враховані та застосовані норми матеріального права, а також правильно встановлені фактичні обставини по справі і їм дано належну правову оцінку.
Керуючись ст.ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 –відхилити.
Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29 квітня 2011 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
С У Д Д І :
/ підписи /
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області Ю.В.Дряниця