АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-1198/11
Головуючий по 1-й інстанції Шелест І.М.
Суддя-доповідач: Бондаревська С. М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2011 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого судді: Бондаревської С.М.,
суддів: Буленка О.О., Омельченко Л.М.
при секретарі: Александрович Л.О.,
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26 серпня 2010 року
у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, –
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду, -
В С Т А Н О В И Л А :
У травні 2008 року позивачі ОСОБА_3, власник автомобіля “Mercedes Benz E 200” реєстраційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_4, батько позивача, який управляв цим автомобілем на підставі відмітки, наявної у реєстраційному талоні на право користування, звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної події, посилаючись на те, що внаслідок невиконання останнім вимог Правил дорожнього руху України, 19 квітня 2008 року о 15 год. 50 хв. на перехресті вул. Ш.Руставелі та пл. Руднєва у м. Харкові відбулося зіткнення транспортних засобів, внаслідок якого їх автомобілю були спричинені механічні ушкодження. Просили стягнути на користь ОСОБА_3 заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 18957 грн. 77 коп. та на користь ОСОБА_4 – моральну шкоду в сумі 50 000 грн.
У березні 2010 року позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали до суду уточнену позовну заяву до ОСОБА_5 та ОСОБА_2, вказуючи, що відповідно до постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 02.12.2009 року, залишеної без змін постановою апеляційного суду Харківської області, водіїв ОСОБА_5 та ОСОБА_2 визнано винними у скоєнні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди. Просили стягнути солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 28 930 грн. 14 коп., що складається: з вартості ремонтно-відновлювальних робіт і вартості нових деталей та становить, відповідно до висновку додаткового автотоварознавчого дослідження №4892 від 02.07.2008 року – 27628 грн. 60 коп.; понесених витрат на транспортування пошкодженого автомобіля з місця пригоди до станції технічного обслуговування та ремонту «КарСис» у сумі 350 грн.; оплату стоянки на СТО у сумі 36 грн.; оплату транспортування автомобіля з СТО «КарСис» до рехтувального комплексу у сумі 220 грн. Також позивач ОСОБА_3 просив стягнути з відповідачів понесені ним судові витрати на оплату автотоварознавчого дослідження у розмірі 303, 52 грн. та 75,88 грн., на сплату судового збору у розмірі 286,14 грн. та витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн. Окрім того, просили стягнути солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на користь кожного із позивачів по 25 000 грн. у відшкодування заподіяної їм моральної шкоди.
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26 серпня 2010 року позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено частково.
Ухвалено: стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 15896 грн. 22 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 6812 грн. 66 коп.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 2800 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 1200 грн.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 4200 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 1800 грн.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 445 грн. 54 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 190 грн. 94 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із даним судовим рішенням, ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з»ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків обставинам справи, просила скасувати оскаржуване нею рішення місцевого суду та ухвалити нове рішення, яким зменшити суму матеріальної шкоди та відмовити у задоволенні моральної шкоди.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Відповідно п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Судом першої інстанції вірно встановлено, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, що 19 квітня 2008 року, близько 15 год. 50 хв. на перехресті вул. Шота Руставелі і майдану Руднєва у м. Харкові зіткнулися автомобіль “Volcswagen Touareg”, р.н. НОМЕР_2, що рухався по вул. Ш. Руставелі від вул. Кірова до Червоношкільної набережної, яким керував ОСОБА_5 і автомобіль “Audi A4”, р.н. НОМЕР_3, котрий рухався від просп. Московського через майдан Руднєва в бік вул. Плеханівської під керуванням ОСОБА_2
Після зіткнення вказаних транспортних засобів, автомобіль “Audi A4” під керуванням ОСОБА_2, продовжуючи рух, проїхав ще близько 40 метрів, наїхав на припаркований на узбіччі майдану Руднєва автомобіль “Mercedes Benz E 200” р.н. НОМЕР_1, належний на праві власності ОСОБА_3
Також правильно судом встановлено, що згідно постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 02.12.2009 року, залишеної без змін постановою апеляційного суду Харківської області від 23.02.2010 року, вказане зіткнення автомобілів сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 вимог п. 8.7.3 Правил дорожнього руху України, яка намагалася встигнути проїхати перехрестя на заборонений сигнал світлофору, а також внаслідок порушення водієм ОСОБА_5 вимог п. 16.5 ПДР України, який виїхав на перехрестя не надавши можливості іншому транспортному засобу закінчити його проїзд, не переконавшись, що це буде безпечно для інших учасників руху та вимог п.12.3 ПДР України, оскільки не вжив заходів при виникненні небезпеки для руху, не прийняв мір для зменшення швидкості або безпечного для інших учасників руху об»їзду перепони. Наведені обставини свідчать про обопільну вину водіїв ОСОБА_5 та ОСОБА_2 у порушенні вимог Правил дорожнього руху України, які потягли зіткнення автомобілів під керуванням зазначених осіб, з наступним пошкодженням автомобіля “Mercedes Benz”.
Вказаною постановою провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 та ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито з підстав, передбачених ст. 38 і п. 7 ст. 247 КУпАП.
З урахуванням вищезазначеного, чинності даної постанови на час розгляду справи та відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вірним є висновок місцевого суду, що вина відповідачів у зіткненні транспортних засобів та заподіянні в результаті цього позивачам шкоди є доведеною.
Встановлено, що в результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди пошкоджено автомобіль «Mercedes Benz Е 200» р. н. НОМЕР_1 та його власнику, позивачу у справі –ОСОБА_3 спричинено матеріальну шкоду, розмір якої за висновком авто-товарознавчого дослідження № 3451 від 29.04.2008 року, проведеного Харківським НДІ судових експертиз ім. засл. проф. Н.С. Бокаріуса становить 17 855 грн. 55 коп. та за висновком додаткового автотоварознавчого дослідження № 4892 від 02.07.2008 року, виконаного цією ж експертною установою, складає 27628 грн. 60 коп. (а. с. 11-22, 125-130).
Виходячи із встановлених обставин та відповідно до положень ст. ст. 1166, 1187, 1188 ЦК України, місцевий суд дійшов правильного висновку, що матеріальна шкода, завдана ОСОБА_3 ушкодженням належного йому на праві власності автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди підлягає стягненню із відповідачів на його користь у відповідних частках.
При цьому суд, з урахуванням обставин дорожньо–транспортної пригоди, допущених відповідачами порушень Правил дорожнього руху України, визначаючи ступінь вини відповідачів, обґрунтовано, у відповідності до вимог п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, встановив, що у відповідача ОСОБА_5 вона складає 70%, а у відповідача ОСОБА_2 – 30% та стягнув із останніх на користь позивачів відповідно до цих часток як матеріальну, так і моральну шкоду.
Разом з тим, вирішуючи питання щодо визначення розміру матеріальних збитків, спричинених позивачу ОСОБА_3, як власнику транспортного засобу, ушкодженого внаслідок ДТП, та стягуючи їх із відповідачів на його користь, суд виходив із висновку додаткового автотоварознавчого дослідження № 4892 від 02.07.2008 року, проведеного Харківським НДІ судових експертиз ім. засл. проф. Н.С. Бокаріуса згідно якого, величина матеріальної шкоди, завданої володільцю автомобіля “Mercedes Benz E 200” р. н. НОМЕР_1, пошкодженого в результаті ДТП становить 27628 грн. 60 коп. /а. с. 125-130/.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного.
Як вбачається зі змісту вищевказаного висновку № 4892 від 02.07.2008 року, додаткове автотоварознавче дослідження проводилось з метою перерахунку величини матеріальних збитків, завданих пошкодженням автомобіля Mercedes Benz р. н. НОМЕР_1, встановлених згідно висновку автотоварознавчого дослідження №3451 від 29.04.2008 року з урахуванням наданих документів, що підтверджують заміну запасних частин автомобіля на нові до дорожньо-транспортної пригоди, а саме: заказ-наряду №10 від 03.03.2008 року на ремонт та обслуговування вказаного автомобіля на суму 7260 грн., рахунку-фактури №10 від 03.03.2008 року на вищезазначену суму, виданих СПД ФО ОСОБА_8 та актом прийому-здачі виконаних робіт від 03.03.2008 року вартістю 7260 грн. /а. с. 192-194/. Однак, зазначені докази згідно ч.1 ст. 58, ч.2 ст.59 ЦПК України не є належними та допустимими, оскільки не підтверджують сам факт сплати ОСОБА_3 вказаної суми. Не можна також визнати належними доказами і надані позивачами заказ-наряд №79 від 10.12.2007 року на суму 6570 грн., рахунок-фактуру №79 від 10.12.2007 року на вказану суму, видані СПД ФО ОСОБА_8 та акт прийому-здачі виконаних робіт від 10.12. 2007 року вартістю 6570 грн., оскільки вони стосуються ремонту та обслуговування автомобіля Mercedes Benz р. н. НОМЕР_4, який не має відношення до предмету розгляду даної справи, як не має відношення і сервісна книга на вказаний автомобіль, володільцем якого вказаний ОСОБА_4 /а. с. 195-201/.
З цих підстав колегія суддів, згідно ч. 3 ст. 303 ЦПК України, вважає за необхідне розмір метеріальної шкоди, завданої пошкодженням автомобіля, визначити за висновком автотоварознавчого дослідження № 3451 від 29.04.2008 року, проведеного Харківським НДІ судових експертиз ім. засл. проф. Н.С. Бокаріуса згідно якого, величина матеріальних збитків становить 17855 грн. 55 коп. /а.с. 11-13/ та стягнути вказану суму на користь позивача ОСОБА_3 із відповідачів з урахуванням визначеної судом ступені вини кожного з них, а саме: з ОСОБА_5 – 12498 грн. 89 коп., зі ОСОБА_2 – 5356 грн. 66 коп., змінивши в цій частині рішення суду.
Окрім того, підлягають до стягнення на користь ОСОБА_3 понесені ним витрати на транспортування пошкодженого автомобіля Mercedes Benz з місця пригоди до станції технічного обслуговування та зі станції технічного обслуговування до рехтувального комплексу, що складає 350 грн. та 220 грн., вартість стоянки на СТО протягом семи діб у розмірі 36 грн. (а. с. 143-144).
Посилання в апеляційній скарзі на недоведеність завданої позивачам моральної шкоди, необгрунтованіть встановленої судом протиправності дій відповідачів, причинно-наслідкового зв»язку між цими діями та спричинення моральної шкоди позивачам, колегія суддів вважає безпідставними та такими, що спростовуються зібраними у справі доказами. Розмір моральної шкоди, завданої позивачам у результаті дорожньо-транспортної пригоди, правомірно визначений місцевим судом з урахуванням характеру протиправності діянь відповідачів, ступеню, тривалості і обсягу страждань, яких зазнали позивачі, виходячи із засад розумності, справедливості та виваженості, а тому у цій частині рішення суду є законним і обґрунтованим та зміні чи скасуванню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідачів пропорційно до задоволених вимог на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню судові витрати у загальному розмірі 529 грн. 08 коп., а саме: / 303 грн. 52 коп. – оплата за проведення автотоварознав-чого дослідження; 75, 88 грн. олати за проведення додаткового автотоварознавчого дослідження – підлягають виключенню; 178 грн. 56 коп. та 17 грн. – судового збору, 30 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи/, із яких 370 грн. 36 коп. – з ОСОБА_5 та зі ОСОБА_2 – 158 коп.72 коп.
Керуючись ст. ст. 303, 307, п. 3, 4 ч.1 ст. 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, –
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити частково.
Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26 серпня 2010 року змінити в частині стягнення з ОСОБА_5, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальної шкоди та судових витрат.
Зменшити розмір стягнутої із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 матеріальної шкоди із 15896 грн. 22 коп. до 12498 грн. 89 коп.
Зменшити розмір стягнутої із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальної шкоди із 6812 грн. 66 коп. до 5356 грн. 66 коп.
Зменшити розмір стягнутих із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 судових витрат із 445 грн. 54 коп. до 370 грн. 36 коп.
Зменшити розмір стягнутих із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судових витрат із 190 грн. 94 коп. до 158 грн. 72 коп.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий: С. М. Бондаревська
Судді:
Копія