В И Р О К                                  справа № 1-443 / 11

                                                           ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

15 грудня 2011 року Солом’янський  районний суд м. Києва у складі:

головуючого- судді Побережного В.І.,

секретарів –Кравчук О.І., Малиної Л.В., Тарасенко К.С.,

за участю прокурора - Дяченко О.О.

потерпілої –ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродження села Пугачівка, Жашківського району, Черкаської області, громадянина України, освіта професійно-технічна, не одруженого, працюючого двірником КП «Відрадненське», судимості не маючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживаючого без реєстрації в АДРЕСА_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки м. Києва, громадянки України, базова загальна середня, не одруженої, не працюючої, судимості не маючої, зареєстрованої в АДРЕСА_3, проживаючої без реєстрації  АДРЕСА_2,  за ч.2 ст.296 та ч.2 ст.121 КК України , -

                                                       В С Т А Н О В И В :

      Підсудний ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та діючи спільно з підсудною ОСОБА_4, 10.12.2010 року в період часу з 09 години 30 хвилин до 12 години,  у дворі багатоповерхового житлового будинку № 28, який розташований на проспекті Відрадному в м. Києві, вчинили сварку та бійку з раніше незнайомими їм особами, в ході якої з мотивів явної неповаги до суспільства  та грубо порушуючи громадський порядок, що супроводжувалось особливою зухвалістю, умисно нанесли потерпілому ОСОБА_5 численні удари руками і ногами в обличчя, голову, тулуб та інші частини тіла, продовжуючи побиття навіть тоді, коли потерпілий неодноразово падав на землю, а припинили свої дії лише на вимогу громадянина ОСОБА_6

      В результаті таких дій підсудних потерпілому ОСОБА_5 умисно були заподіяні легкі тілесні ушкодження у вигляді: синця у правій щічній ділянці, крововиливів і саден  верхньої і нижньої губи, крововиливу у правий скроневий м’яз, садна і синця на правій кисті, синця на лівому плечі, саден на поверхнях правого та лівого колінних суглобів, тобто своїми діями підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили злочин, передбачений ч.2 ст.296 КК України, а саме: хуліганство, вчинене групою осіб за ознакою особливої зухвалості.

      Крім того, в ході цих хуліганських дій підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 умисно заподіяли потерпілому ще й тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння у вигляді: синця на спинці носу з розповсюдженням на повіки правого та лівого ока, крововиливу під кон`юктиву правого ока, перелому хрящів носу, носових кісток та решітчастої кістки, тобто такими своїми діями вчинили злочин, передбачений ч.2 ст.121 КК України, а саме: умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, вчинене групою осіб.

      В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 не визнав себе винним у пред’явленому йому обвинуваченні, просив перекваліфікувати його дії на ст. 124 КК України, яка передбачає відповідальність за умисне заподіяння  тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони, та пояснив, що 10.12.2010 року, близько 10 годин у дворі будинку № 28 на проспекті Відрадному він побачив як один з двох чоловіків, з якими сварилась його співмешканка ОСОБА_4, і який був одягнений у  куртку зеленого кольору, вдарив ОСОБА_4 рукою в обличчя. З метою захистити ОСОБА_4 він підійшов до цього чоловіка і зробив йому зауваження, на що чоловік вдарив його і між ними почалася бійка, до якої долучився і потерпілий ОСОБА_5, який був одягнений у куртку синього кольору. В ході бійки він наносив удари обом чоловікам в різні частини тіла, а вони йому. Ці чоловіки були в стані алкогольного сп’яніння.  В ході бійки з нього стягнули куртку і він опинився з голим торсом. Потерпілому ОСОБА_5 він  наніс 4-5 ударів в обличчя, голову, живіт та груди і в кінці бійки потерпілий впав. В цей час до іншого чоловіка підійшла ОСОБА_4 і відштовхнула його, а прийомщик склотари ОСОБА_6 почав кричати що викличе міліцію, після чого він одягнувся і вони з ОСОБА_4 з місця бійки пішли. При цьому ногами удари потерпілому він не наносив, в стані алкогольного сп’яніння не перебував і крові на обличчі потерпілого не бачив. Часткову відмову від своїх показань, які давав в ході досудового слідства пояснив тим, що підписував їх після оголошення слідчим не читаючи.

     Підсудна ОСОБА_4 в судовому засіданні теж не визнала себе винною і пояснила, що 10.12.2010 року, близько 10 годин вона у дворі будинку № 28 на проспекті Відрадному у нецензурній формі вилаялась на адресу своєї матері, яка просила грошей для придбання спиртних напоїв, а цю лайку сприйняли на свій рахунок чотири чоловіки, які проходили повз них. Один з них обізвав її нецензурною лайкою і чоловіки пішли далі в напрямку ларька. Вона підійшла до них і в чоловіка, який її обізвав, запитала чому він її обізвав, але цього чоловіка забрав його товариш і вони пішли далі, а біля ларька залишились інші двоє чоловіків, одягнуті один в куртці зеленого, а другий, ОСОБА_5, в куртці синього кольору. Чоловік, який був одягнений в куртку зеленого кольору, вдарив її у скроню рукою. Вона штовхнула його від чого чоловік впав та відійшла в сторону. Це побачив ОСОБА_3, підійшов до чоловіків і почав з ними розмовляти, а вона в цей час відвернулась. Коли повернулась то побачила як чоловік, який був одягнений в куртку зеленого кольору, вдарив ОСОБА_3 і між ними трьома почалася бійка. Ні ногами, ні об стіну будинку цих чоловіків ОСОБА_3 не бив. Під час бійки прийомщик склотари ОСОБА_6 робив їм зауваження і крикнув що викличе міліцію. Після цього вони зі ОСОБА_3 пішли, а потерпілий ОСОБА_5 сидів обпершись об стіну будинку.

     Часткову відмову від своїх показань, які давала в ході досудового слідства,  мотивувала тим, що слідчий неправильно їх записував.

     Суд вважає, що винуватість підсудних в інкримінованих їм злочинах повністю доведена доказами, які розглянуті в судовому засіданні.

      Так, з показань потерпілої ОСОБА_1, які вона давала в ході досудового слідства про те, що її син ОСОБА_5 10.12.2010року пішов з квартири близько 10 години, а повернувся близько 14години 30 хвилин  закривавлений, з розбитим носом та численними травмами обличчя. У зв’язку з тим, що сину ставало гірше, а їй не вдавалося  зупинити кровотечу з носа  вона викликала швидку медичну допомогу. Наступного дня вона приїхала в лікарню щоб провідати сина, але він був без свідомості, а 16.12.2010року їй повідомили, що син помер;

     з показань свідка ОСОБА_8, які вона давала в ході досудового слідства ( том №1 а.с. 63-67) та в суді про те, що вона знає обох підсудних як двірників, а 10.12.2010року, близько 10 годин з балкону  своєї квартири бачила як до групи чоловіків, що стояли біля кіоску, який знаходиться у дворі її будинку, підійшов ОСОБА_3, який був в стані алкогольного сп’яніння, оскільки мав хитку ходу, а ОСОБА_4 пішла далі в сторону проспекту Відрадний. ОСОБА_3 почав щось виясняти з цими чоловіками після чого вони потиснули один одному руки і розійшлися, а вона зайшла з балкону на кухню і з вікна побачила, що двоє чоловіків лежали на землі, а підсудний бив ногами потерпілого в синій куртці, наносячи удари в голову та різні частини тіла. До потерпілого підійшла ОСОБА_4 і теж нанесла йому декілька ударів ногою в груди і голову. Побиття тривало близько 10 хвилин;

     з показань свідка ОСОБА_6, які він давав в ході досудового слідства (том № 1 а.с. 59-62, 112-114, 119-121) та в суді про те, що підсудних знає як двірників, зі ОСОБА_3 неодноразово вживав спиртні напої, а 10.12.2010року, в період часу з 10-00 до 12-00 годин  він бачив як біля кіоску у дворі будинку № 28 на проспекті Відрадному ОСОБА_3, який був в стані алкогольного сп’яніння,  розмовляв з групою чоловіків спочатку спокійно, а потім на підвищених тонах. В цей час він відволікся щоб прийняти у людей вторинну сировину. А коли вийшов зі свого приймального пункту то побачив бійку, в ході якої ОСОБА_3 наносив багато ударів по тулубу та голові чоловікам з якими до цього розмовляв. Від ударів чоловіки падали, а підсудний бив їх ногами. Коли чоловіки падали ОСОБА_4 підбігала і теж била їх ногами. Вході бійки він декілька разів відволікався щоб прийняти вторинну сировину. А сама бійка тривала близько 20 хвилин. Побачивши, що всі в крові  він почав кричати щоб  припинили бійку, а інакше викличе міліцію. Після цього всі поволі розійшлися. В ході допиту його в якості свідка він на пред’явленому йому фотознімку упізнав потерпілого ОСОБА_5, як чоловіка, що був одягнений у синю куртку;

     з показань свідка ОСОБА_9, які вона давала в ході досудового слідства (том № 1 а.с.55-58, 108-111, 115-118) та в суді про те, що підсудних знає як покупців її кіоску, який розташований у дворі будинку № 28 на проспекті Відрадний, а 10.12.2010року, в період часу з 10-00 до 12-00 годин почула крики, і з вікна свого кіоску побачила бійку між підсудними та двома чоловіками, один з яких був одягнений у куртку зеленого, а другий у куртку синього кольору. ОСОБА_3 наносив удари по черзі обом чоловікам в голову і по тілу, а коли вони падали то продовжував бити їх ногами, при цьому ОСОБА_4 теж підходила і наносила чоловікам удари ногами в голову і по тілу. Ці чоловіки були закривавлені, а на підсудних крові не було;

    з протоколів відтворення обстановки та обставин події , в яких свідками ОСОБА_8 ( том № 1 а.с. 72-75), ОСОБА_6 ( том № 1 а.с. 76-83) та ОСОБА_9 ( том № 1 а.с.84-95) відображено, а на фототаблицях зафіксовано як підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 руками і ногами наносили потерпілому ОСОБА_5 удари в голову, обличчя та інші частини тіла;

     з протоколів відтворення обстановки і обставин події та їх відеозаписів, які були переглянуті судом, і де зафіксовано як підозрювана ОСОБА_4.(том № 1 а.с. 102-104, 105) та підозрюваний ОСОБА_3 ( том № 1 а.с.96-98, 99) добровільно пояснюють та показують на статисті як наносились удари в обличчя потерпілому ОСОБА_5;              

    з висновків судово-медичних експертиз № 2/353/3 від 31.01.2011року ( том № 1 а.с. 29-40) та № 188 від 09.09.2011року ( том № 2 а.с. 122-129) де зазначено, що у потерпілого ОСОБА_5 виявлені легкі тілесні ушкодження у вигляді: синця у правій щічній ділянці, крововиливів і саден  верхньої і нижньої губи, крововиливу у правий скроневий м’яз, садна і синця на правій кисті, синця на лівому плечі, саден на поверхнях правого та лівого колінних суглобів та тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння у вигляді: синця на спинці носу з розповсюдженням на повіки правого та лівого ока, крововиливу під кон`юктиву правого ока, перелому хрящів носу, носових кісток та решітчастої кістки і ці тілесні ушкодження могли виникнути 10.12.2010року внаслідок одного чи  декількох ударів кулаком або обутої ноги, а причиною смерті ОСОБА_5 стало захворювання: шлунково-стравохідний розривно-геморагічний синдром (синдром Маллорі-Вейса), який розвинувся як наслідок сильної блювоти з виникненням розривів слизової оболонки черевної частини стравоходу, які супроводжувалися кровотечею і призвели до масивної крововтрати –вбачається, що підсудний ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та діючи спільно з підсудною ОСОБА_4, 10.12.2010 року в період часу з 09 години 30 хвилин до 12 години, у дворі багатоповерхового житлового будинку № 28, який розташований на проспекті Відрадному в м. Києві, вчинили сварку та бійку з раніше незнайомими їм особами, в ході якої з мотивів явної неповаги до суспільства  та грубо порушуючи громадський порядок, що супроводжувалось особливою зухвалістю, умисно нанесли потерпілому ОСОБА_5 численні удари руками і ногами в обличчя, голову, тулуб та інші частини тіла, продовжуючи побиття навіть тоді, коли потерпілий неодноразово падав на землю, а припинили свої дії лише на вимогу громадянина ОСОБА_6

      В результаті таких дій підсудних потерпілому ОСОБА_5 умисно були заподіяні легкі тілесні ушкодження у вигляді: синця у правій щічній ділянці, крововиливів і саден  верхньої і нижньої губи, крововиливу у правий скроневий м’яз, садна і синця на правій кисті, синця на лівому плечі, саден на поверхнях правого та лівого колінних суглобів, тобто своїми діями підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили злочин, передбачений ч.2 ст.296 КК України, а саме: хуліганство, вчинене групою осіб за ознакою особливої зухвалості і тому повинні нести за це кримінальну відповідальність.

      Крім того, в ході цих хуліганських дій підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 умисно заподіяли потерпілому ще й тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння у вигляді: синця на спинці носу з розповсюдженням на повіки правого та лівого ока, крововиливу під кон`юктиву правого ока, перелому хрящів носу, носових кісток та решітчастої кістки, тобто такими своїми діями вчинили злочин, передбачений ч.2 ст.121 КК України, а саме: умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, вчинене групою осіб і тому повинні нести за це кримінальну відповідальність.

      При цьому, суд не може взяти до уваги і вважає недостовірними та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за вчинені злочини пояснення підсудних та сторони захисту про те, що при вчинені злочинів ОСОБА_3 не перебував у стані алкогольного сп’яніння, що бійку розпочав чоловік в зеленій куртці, який був  разом з потерпілим ОСОБА_5, спочатку вдаривши ОСОБА_4, а потім і ОСОБА_3, а тому ОСОБА_3 наносив удари потерпілому ОСОБА_5 лише захищаючись, що крові на потерпілому не було, що тяжкі тілесні ушкодження потерпілий ОСОБА_5 міг отримати вже після конфлікту в результаті побиття його іншими особами, оскільки ці твердження підсудних та сторони захисту спростовуються дослідженими судом доказами та не відповідають фактичним обставинам справи,  з яких вбачається, що: 1) про нанесення удару ОСОБА_4 чоловіком у зеленій куртці підсудні вигадали, а дійсними ініціаторами сварки та бійки були самі підсудні і виникла вона з хуліганських мотивів  в ході спільного розпивання спиртних напоїв з  чоловіком, який був одягнений у куртку зеленого кольору та потерпілим, у якого судово-медичною експертизою була виявлена легка ступінь алкогольного сп’яніння,

                                                                                                                 що: 2) удари потерпілому ОСОБА_5 підсудні наносили, в тому числі і в життєво-важливий орган голову, коли він лежав і не міг чинити ніякого опору, тобто не з метою захисту, а саме з метою умисного нанесення, в тому числі і тяжких тілесних ушкоджень.

                                                                                                                що: 3) потерпілого ОСОБА_5 побили саме підсудні, а не інші особи під час можливої послідуючої бійки, оскільки фельдшер ОСОБА_10 ( том № 2 а.с. 28), яка доставляла потерпілого в лікарню, пояснила, що сам ОСОБА_5 стверджував про його побиття лише в районі кисневого заводу, а завод якраз і знаходиться на проспекті Відрадному, що є загально відомим фактом, тобто кисневий завод  знаходиться в районі вчинення злочину і до того ж  в матеріалах справи не має ніяких даних щодо побиття потерпілого ОСОБА_5 ще кимсь крім підсудних.

     Натомість суд вважає правдивими і таким, що відповідають дійсності пояснення підсудних, які вони давали в ході досудового слідства ( том № 1 а.с. 19-20, 22, 96-98, 102-104, 131-132, 162-163, 179-180) про те, що при вчинені злочинів ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп’яніння, удари потерпілому наносив руками та ногами і від його ударів у потерпілого ОСОБА_5 з носа пішла кров, оскільки вони узгоджуються з матеріалами справи, зокрема з показаннями очевидців злочинів ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9  

     Що стосується показань свідка ОСОБА_11 ( том № 2 а.с.208) про те, що на її думку 10.12.2010року підсудний ОСОБА_3 не був у стані алкогольного сп’яніння коли вона з ним спілкувалась, суд не може їх прийняти до уваги і вважати достовірними, оскільки по-перше, вони дані після спливу 11 місяців з дня події, а свідок не змогла пояснити суду чим їй запам’ятався саме цей день, якщо їй не було відомо навіть про бійку у цей день,  по-друге, вони не узгоджуються з поясненнями підсудної ОСОБА_4 про те, що 10.12.2010року з самого зранку вона отримала від майстра дільниці завдання поставити контейнери, а свідок ОСОБА_11, яка є майстром дільниці, стверджувала, що в цей період з ОСОБА_4 не спілкувалася.

     Безпідставними також є і твердження сторони захисту та підсудних про те, що в ході досудового слідства на них чинився психологічний тиск, а свідчення вони давали такі, які потрібні слідчому  щоб отримати побачення один з одним, оскільки по-перше, вони не знайшли свого підтвердження в ході судового слідства тому, що свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 пояснили що всі свої пояснення у їхній присутності підсудні давали виключно добровільно без будь-якого впливу чи тиску на них;

                                                    по-друге, не знайшли вони підтвердження і в ході  прокурорської перевірки, яка була проведена за скаргами сторони захисту ( а.с.69, 70) і за результатами якої було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутністю складу злочину, передбаченого ст.372 КК України та постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутністю складу злочинів, передбачених ст. 374 та ст.379 КК України.

    Крім того, суд вважає необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню скарги сторони захисту від 24.05. 2011року та від 07.06.2010року (том № 2, а.с.79- 81, 110 -111) щодо визнання незаконними дій слідчих ОСОБА_16 і ОСОБА_12 при проведенні ними деяких слідчих дій та неприйняття їх в якості доказів, оскільки слідчими, при проведенні зазначених у скаргах слідчих дій, не було допущено порушень закону, які б давали суду підстави не приймати їх в якості доказів по справі.

     Отже, на підставі викладеного суд вважає, що винуватість підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчинені інкримінованих їм злочинів доведена, а тому вони повинні нести за це кримінальну відповідальність за ч.2 ст. 296 та ч.2 ст. 121 КК України.

     При призначенні покарання суд враховує, що: підсудні раніше не судимі ( том №1 а.с. 186, 192), однак вчинили два злочини, один з яких середній, а інший тяжкий; на обліку у нарколога і психіатра підсудні  не перебувають ( том № 1, а.с 187, 188, 193, 194); підсудна ОСОБА_4 ніде не працює і посередньо характеризується ( том № 1, а.с. 195), а підсудний ОСОБА_3 працевлаштований і позитивно характеризується ( том № 1, а.с. 189, 190) і тому вважає необхідним призначити обом підсудним покарання у виді позбавлення волі, оскільки їх виправлення не можливе без відбування покарання.    

     При цьому, суд враховує як пом’якшуючі покарання обставини відносно обох підсудних те, що вони вперше притягаються до кримінальної відповідальності, а також відсутність обставин які б обтяжували покарання підсудної ОСОБА_4

     Натомість при призначенні покарання ОСОБА_3 суд враховує як обтяжуючу покарання обставину  вчинення ним злочину у стані алкогольного сп’яніння.

                                         Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України суд , -

                                                            З А С У Д И В :

    ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнати винними у вчинені злочинів, передбачених ч.2 ст.296 та ч.2 ст.121 КК України і призначити їм покарання:

    ОСОБА_3 за ч.2 ст.296 КК України у виді трьох років позбавлення волі, а за ч.2 ст.121 КК України у виді восьми років позбавлення волі.

    На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів і шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді восьми років позбавлення волі.

    В строк відбування покарання засудженому ОСОБА_3 зарахувати час тримання його під вартою і строк покарання відраховувати з 19.12.2010 року (том № 1, а.с.124).

   ОСОБА_4 призначити покарання за ч.2 ст.296 КК України у виді двох років позбавлення волі, а за ч.2 ст. 121 КК України у виді семи років позбавлення волі.

    На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів і шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді семи років позбавлення волі.

    В строк відбування покарання засудженій ОСОБА_4 зарахувати час тримання її під вартою і строк покарання відраховувати з 19.12.2010 року (том № 1, а.с.155).

     Речові докази, якими є одяг  ОСОБА_5 ( том № 1, а.с.24, 25) –залишити потерпілій ОСОБА_1 за належністю.

    До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно обох засуджених  залишити той самий –тримання під вартою в СІЗО № 13 м. Києва.

    На вирок сторони можуть подати апеляції до апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засуджені в той же строк з моменту вручення їм копії вироку.

Суддя:                                          Побережний В.І.